Справа № 648/1300/18
Провадження № 2/648/680/18
23 травня 2018 року смт. Білозерка
Суддя Білозерського районного суду Херсонської області Сокирко Л.М., розглянувши позовну заяву заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,
в становила:
16 травня 2018 року заступник керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення в розмірі 4 719 грн. 29 коп.
Прокурором подано позовну заяву без додержання вимог ст. 175 ЦПК України, оскільки не зазначено, чому Комунальний заклад «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» не звернувся самостійно з даним позов до суду.
Так, позивачем не надано до суду доказів того, чому з відповідним позовом в інтересах лікарні звертається саме прокурор, а не лікарня.
Прокурор зазначив, що звертаючись до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» прокурор, передусім, захищає інтереси держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 175 ЦПК України, у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Відповідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державною здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених ст.185 ЦПК України.
Підстави для здійснення прокурором представництва держави в суді визначені у ч. 3 та ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».
Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Отже, прокурор, звертаючись до суду з позовом в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва. Відповідно, наявність одного факту порушення інтересів держави недостатньо для здійснення представництва прокурором інтересів держави в суді. Таке право, в тому числі право подавати позов, прокурор має лише, якщо орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження.
Прокурором не обґрунтовано наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» оскільки до матеріалів позову не надано доказів щодо нездійснення або неналежним чином здійснення Комунальним закладом «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» відповідних повноважень, віднесених до його компетенції. Крім того, Комунальний заклад «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» є юридичною особою, а тому, здатна самостійно представляти свої інтереси в суді.
Крім того, саме лише посилання в позовній заяві прокурора на те, що лікарнею позов заявлятись не буде, не достатньо для прийняття судом цієї позовної заяви, оскільки, за змістом ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після встановлення судом правових підстав для представництва.
Суд не приймає до уваги лист Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» від 18 квітня 2018 року № 01-09/546, на який посилається прокурор, про те, що потерпіла ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні та закладом охорони здоров'я були витрачені бюджетні кошти на її лікування в сумі 4 719 грн. 29 коп., однак розрахунок вказаної суми з посиланням на докази відсутній.
Лист прокурора на адресу Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського», в якому він повідомляє що Бериславська місцева прокуратура Херсонської області звертається до суду з позовом в інтересах держави в особі лікарні про стягнення з відповідача шкоди, суд також не приймає да уваги, оскільки він направлений за один день до подання позову, тобто завчасно (до звернення до суду з позовом) прокурор лікарню не повідомляв про те, що буде звертатися в їх інтересах до суду.
Крім того, прокурор всупереч вимогам п. 6 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, не надав відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.
Відповідно до ст. 16 ЦПК України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов"язковими згідно із законом.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1, п. 11 ч. 3 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є в тому числі неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер. Якщо подання заяви визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути заяву.
Таким чином, у разі добровільного відшкодування відповідачем коштів, затрачених закладом охорони здоров'я на лікування потерпілої позов, поданий позивачем, вважатиметься безпідставним.
Також, у відповідності до ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.
Відтак позивачу необхідно виправити вищевказані недоліки.
Відповідно з ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Для усунення зазначених недоліків позовну заяву слід залишити без руху, розяснити позивачу, що у випадку неусунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, відповідно до ч.3 ст. 185 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 175, 176, 185 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Позовну заяву заступника керівника Бериславської місцевої прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Комунального закладу «Херсонська міська клінічна лікарня ім. О.С. Лучанського» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовну заяву вважати неподаною та повернуто позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Сокирко Л.М.