21 травня 2018 року
місто Київ
справа №755/8892/17
провадження №22-ц/796/3270/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.,
суддів - Кравець В.А., Лапчевської О.Ф.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2
на рішення Дніпровського районного суду міста Києва у складі судді Астахової О.О. від 30 січня 2018 року у справі за позовом про стягнення аліменів,
встановив:
У червні 2017 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її утримання та утримання неповнолітньої дитини.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, що з 08.07.2016 р. вона перебуває у шлюбі з відповідачем, від якого вони мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає з нею в орендованій квартирі.
Посилаючись на те, що вона перебуває у відпустці по догляду за дитиною, самостійного доходу не отримує, матеріальну допомогу на утримання дитини, що надає відповідач, не достатньо для повноцінного розвитку дитини та забезпечення її необхідними умовами для життя, просила суд, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини у розмірі 8 250,00 грн., починаючи з дня звернення до суду з позовом, до досягнення дитиною повноліття, та стягнути аліменти на її утримання у розмірі 4 500,00 грн., починаючи з дня звернення до суду з позовом, до досягнення дитиною трьох років, допустити негайне виконання рішення суду в межах платежу за один місяць.
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року позов задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 2 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 09 червня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь та утримання ОСОБА_1, аліменти у розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2.
В іншій частині - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід Держави судовий збір у розмірі 640,00 грн. Допущено негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 про стягнення аліментів задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 09 вересня 2017 року і до досягнення дитиною повноліття, та стягнути на користь та утримання ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Зазначав, що суд не урахував його матеріального становища, зокрема довідку ТОВ «Аграмант» № б/н від 15.08.2017 року, відповідно до якої він офіційно працює на посаді ювеліра-монтувальника вказаного товариства з посадовим окладом у розмірі 3 200,00 грн., сума виплати з урахуванням податків складає 2 576,00 грн.
Вказував на те, що суд при визначенні розміру аліментів, не урахував факт добровільного виконання обов'язку щодо виховання та утримання неповнолітнього сина, зокрема не були враховані докази щодо регулярного обстеження стану здоров'я дитини у медичних закладах та підтверджуючі про це витрати, витрати щодо придбання дитині іграшок, продуктів харчування, ліків, банківські квитанції про перерахунок коштів на утримання дитини.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону №2147-VІІ від 3 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 2 червня 2016 року №1402- VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України справа розглядається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 14 липня 2017 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований 08.07.2016 року Печерським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві - розірвано.
Від шлюбу у сторін є спільна дитина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з матір'ю.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за своїм станом здоров'я матеріальним становищем спроможний здійснювати сплату аліментів на утримання дитини та дружини. Суд також врахував, що інших дітей, крім спільного із позивачем сина, ОСОБА_2 не має, осіб, які перебували б на його утриманні судом також не встановлено.
З таким висновком погодитись не можна, оскільки суд неповно з'ясував фактичні обставини справи, а також надав неправильну оцінку зібраним у справі доказам.
Згідно ч. 2 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
За змістом ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5 ст. 157 цього Кодексу.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч. 1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
З матеріалів справи убачається, та не заперечувалося позивачем в суді першої інстанції, що відповідач надавав щомісячно матеріальну допомогу на утримання дитини, купував їй речі, продукти харчування та інші речі щоденного вжитку.
Згідно довідки ТОВ «Аграмант» № б/н від 15.08.2017 року відповідач офіційно працює на посаді ювеліра-монтувальника вказаного товариства з 15.08.2017 р. з посадовим окладом у розмірі 3 200,00 грн., сума до виплати з урахуванням податків складає 2 576, 00 грн.
Належних та допустимих доказів про наявність у відповідача більшого доходу, ніж зазначено у довідці про заробітну плату, позивачем суду не надано.
Ураховуючи зазначені обставини та вимоги законодавства, що регулює спірні правовідносини, колегія суддів виходячи з рівності обов'язку батьків щодо утримання дитини, майнового стану платника аліментів, вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1 500,00 грн., та аліменти на користь ОСОБА_1 на її утримання у розмірі 1 000,00 грн.
Згідно із ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_2 в дохід держави підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.
Керуючись ст.ст. 369, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 січня 2018 року - скасувати, та постановити нове.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1 500,00 грн. щомісячно, починаючи з 09.06.2017 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1 000,00 грн. щомісячно, до досягнення дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн. за розгляди справи у суді першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до цього суду.
Головуючий: С.В. Кулікова
Судді: В.А. Кравець
О.Ф. Лапчевська