Ухвала
Іменем України
21 травня 2018 року
м. Київ
справа № 459/1636/16-к
провадження № 51-6176 ск18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 27 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 лютого 2018 року,
встановив:
Вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 27 березня 2017 рокуОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засуджено за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 Кримінального Кодексу України (далі - КК) на 1 рік 6 місяців обмеження волі; частиною 2 статті 185 КК на 2 роки обмеження волі.
На підставі частини 1 статті 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі статті 71 КК шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 09 лютого 2016 року ОСОБА_4 за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 3 місяців.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 ухвалено обчислювати з дня прибуття та постановки на облік у виправному центрі.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 19 лютого 2018 року вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 27 березня 2017 року щодо засудженого ОСОБА_4 в частині його засудження за частиною 2 статті 185 КК скасовано та провадження в цій частині закрито в зв'язку з недоведеністю винуватості. Постановлено вважати засудженим ОСОБА_4 за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 185 КК на 1 рік 6 місяців обмеження волі.
На підставі статті 71 КК шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутого покарання за вироком Червоноградського міського суду Львівської області від 09 лютого 2016 року ОСОБА_4 за сукупністю вироків остаточно призначено покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки 1 місяця.
В решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник ставить вимогу про скасування судових рішень щодо засудженого та закриття кримінального провадження. Посилається на неповноту судового розгляду.
Перевіривши касаційну скаргу захисника на відповідність вимогам статті 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Так, відповідно до вимог частин 2, 3 статті 427 КПК у касаційній скарзі, крім іншого, зазначається найменування особи, що подає касаційну скаргу, наводяться обґрунтування вимог щодо незаконності чи необґрунтованості судових рішень з урахуванням підстав для їх скасування судом касаційної інстанції, визначених у статті 438 КПК, зазначаються вимоги до суду касаційної інстанції, які б узгоджувалися зі статтею 436 КПК, та застереження щодо участі особи в касаційному розгляді.
В той час, як у частині 1 статті 433 КПК визначено повноваження суду касаційної інстанції, відповідно до яких суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Відповідно до частини 1 статті 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Як убачається з касаційної скарги захисника, вона позбавлена доводів на обґрунтування незаконності або необґрунтованості судових рішень, які ним оскаржуються, а також не наведено підстав, передбачених статтею 438 КПК, для скасування або зміни судовихрішень судом касаційної інстанції.
Зокрема, захисник, на обґрунтування своїх вимог, у касаційній скарзі вказує на неповноту досудового розгляду, що мало прояв у відхиленні клопотань судами першої та апеляційної інстанцій, що відповідно до вимог 438 КПК, не є предметом розгляду суду касаційної інстанції.
До того жзахисник, вказуючи на недопустимість доказів у кримінальному провадженні, не наводить конкретних мотивів такої позиції з урахуванням їх впливу на незаконність судових рішень. А також захисник не звернув уваги на те, що суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями щодо визнання недопустимості доказів у кримінальному провадженні.
Крім того, захисник допустив неузгодженість своєї позиції, оскільки у вступній частині касаційної скарги вказує на незаконність ухвали апеляційного суду, а у прохальній частині просить скасувати і вирок районного суду без належного на те вмотивування.
Не вказується захисником і підстав, через які він вбачає за необхідне закрити кримінальне провадження, та доводів щодо цього не наводить.
Тобто у касаційній скарзі захисник має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування судових рішень, які, на його думку, допущені судами першої та апеляційної інстанцій при їх постановленні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Разом з цим, у частині 1 статті 50 КПК, визначено що повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються: свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю; ордером, договором із захисником або дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Проте захисником не долучено до касаційної скарги жодних документів на підтвердження повноважень щодо надання правової допомоги засудженому ОСОБА_4 .
Водночас відсутність у касаційній скарзі застережень захисника щодо його участі в касаційному розгляді не може розцінюватися судом касаційної інстанції як виявлення такого бажання.
Таким чином, недодержання скаржником вимог, передбачених статтею 427 КПК, є підставою для залишення його касаційної скарги без руху.
На підставі наведеного, керуючись частиною 1 статті 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргузахисника засудженого ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вирок Червоноградського міського суду Львівської області від 27 березня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 19 лютого 2018 року залишити без руху, надавши йому п'ятиденний строк для усунення недоліків з дня отримання ним ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3