Постанова
Іменем України
17 травня 2018 року
м. Київ
справа № 732/1426/16-к
провадження № 51-2671км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою прокурора на ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2017 року за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився в с. Конотоп Чернігівської області, проживає в с. Смичин Чернігівської області, раніше неодноразово судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК,
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Городнянського районного суду Чернігівської області від 22 грудня 2016 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
Судом вирішено долю речових доказів.
Згідно з вироком, 07 вересня 2016 року близько 02 год. 00 хв., ОСОБА_6 з метою вчинення крадіжки, шляхом пошкодження металевого навісу на вхідних дверях приміщення магазину « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який знаходиться по
АДРЕСА_1 , умисно, повторно, проник до торгового залу вказаного магазину, звідки таємно викрав товарно-матеріальні цінності, чим заподіяв матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_7 на загальну суму 3417,96 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2017 року вирок районного суду залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого, просить ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд в суді апеляційної інстанції. Своє прохання обґрунтовує тим, що призначене ОСОБА_6 покарання не відповідає вимогам статей 50, 65 КК та не відповідає особі засудженого і тяжкості злочину внаслідок м'якості. Стверджує, що апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу прокурора без задоволення, всупереч вимогам ст. 419 КПК, в ухвалі не навів переконливих підстав прийняття такого рішення, не надав вичерпної відповіді на всі доводи апеляції, в тому числі, і щодо недотримання районним судом при винесенні вироку вимог п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні просив задовольнити касаційну скаргу прокурора та скасувати ухвалу апеляційного суду, яка не відповідає вимогам ст. 419 КПК, і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На касаційну скаргу прокурора надійшли заперечення від засудженого ОСОБА_6 , який просить залишити її без задоволення, а судові рішення щодо нього без зміни.
Мотиви Суду
Заслухавши всіх учасників процесу та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 438 КПК підставою для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є, зокрема, істотне порушення кримінального процесуального закону.
Відповідно до положень ст. 370 КПК судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК.
Згідно з ч. 2 ст. 419 КПК при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Проте у цьому кримінальному провадженні зазначених вимог закону апеляційним судом не виконано.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження прокурор не погоджуючись із вироком районного суду, подав апеляційну скаргу, в якій порушував питання про скасування вироку.
Мотивуючи свої доводи, прокурор зазначав, що вирок районного суду не відповідає вимогам ст. 370 КПК, постановлений з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, мотивувальна частина вироку не відповідає положенням п. 2 ч. 3 ст. 374 КПК. Стверджував про невідповідність призначеного ОСОБА_6 покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок м'якості.
Апеляційний суд, усупереч вимогам ч. 2 ст. 419 КПК, не навів в ухвалі переконливих аргументів на спростування доводів, наведених в апеляції, та докладних мотивів прийнятого у зв'язку з цим рішення.
У своїй ухвалі суд належним чином не проаналізував наведених тверджень прокурора, викладених у йогоапеляційній скарзі, зокрема не звернув увагу, що у вироку суду взагалі не зазначено про дослідження доказів у провадженні.
Крім того, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, журналів судового засідання та аудіозапису судових засідань, судом першої інстанції в мотивувальній частині вироку не було викладено показань потерпілого, свідків, які були допитані в судових засіданнях, та взагалі не здійснено допит засудженого
ОСОБА_6 , який не відмовлявся від давання показань. При цьому, було встановлено, що виступ засудженого в судових дебатах та звернення його з останнім словом неможливо прослухати у зв'язку з неякісним відтворенням звукозапису.
Також, засудженим були подані доповнення до його апеляційної скарги, які не були направлені учасникам провадження.
Апеляційний суд, залишивши скаргу прокурора без задоволення, не зазначив підстав, із яких її визнано необґрунтованою. Суд розглянув лише доводи прокурора щодо невідповідності призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості вчиненого ним злочину та даним про його особу внаслідок м'якості, а всі інші доводи, залишив поза увагою.
Наведені порушення вимог кримінального процесуального закону, відповідно до
ч.2 ст. 412 КПК, є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, оскільки перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що є безумовною підставою для скасування такого судового рішення.
Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції всі доводи апеляційної скарги прокурора належним чином не перевірив, чим не дотримався вимог ст. 419 КПК.
З огляду на викладене ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно усунути зазначені недоліки, повно і всебічно перевірити всі доводи апеляційних скарг прокурора та засудженого ОСОБА_6 , розглянути питання щодо обґрунтованості доводів касаційної скарги прокурора та постановити рішення з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147- VIII від 03 жовтня 2017 року,
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора задовольнити, ухвалу Апеляційного суду Чернігівської області від 31 травня 2017 року щодо ОСОБА_6 скасувати, призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3