Ухвала
Іменем України
03 травня 2018 року
м. Київ
справа № 227/2217/17
провадження № 61-1995ск18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), ВисоцькоїВ. С.,
Пророка В. В.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням,
У липні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (далі - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 з 1994 року по лютий 2016 рік працював прохідником 5 розряду, гірником 5 розряду у ТОВ «ДТЕК» Добропіллявугілля» ВСП «Шахтоуправління «Добропільське». 01 лютого 2016 року позивач звільнений за станом здоров'я. Згідно довідки МСЕК від 28 лютого 2017 року ОСОБА_4 встановлена втрата професійної працездатності 40 % безстроково за сукупністю захворювань: повторно 15 % за хронічною приглухуватістю та вперше 25 % за хронічним бронхітом. Внаслідок захворювання від шкідливих умов праці, в яких ОСОБА_4 тривалий час працював на виробництві, йому заподіяний фізичний біль, душевні страждання. Ушкодження здоров'я призвело до порушення його особистих немайнових прав, таких як, право на охорону здоров'я, на безпечну працю. У зв'язку з захворюванням цілком порушена його нормальна життєдіяльність, він тривалий час знаходився на лікуванні.
На підстави викладеного ОСОБА_4 просив стягнути з ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» моральну шкоду в розмірі 40 000 грн.
Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в розмірі 18 000 грн. Стягнуто з ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» на користь держави судовий збір у розмірі 288 грн. У задоволенні решти позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що отримані позивачем професійні захворювання пов'язані з роботою на підприємстві відповідача, тому він має право на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
У касаційній скарзі, поданій у лютому 2018 року до Верховного Суду, ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.
Судами встановлено, що позивач тривалий час працював на підприємстві вугільної промисловості, яке належить відповідачу, у шкідливих та небезпечних умовах, внаслідок чого отримав професійне захворювання: хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з легким ступенем зниження слуху (ІІ ст.) та хронічний бронхіт ІІ ст. в фазі затихаючого загострення, прикорневий та базальний пневмосклероз, легенева недостатність І-ІІ ст., що підтверджується актами розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (за формою П-4) № 18 від 29 грудня 2015 року та № 1 від 30 січня 2017 року, відповідно.
Наказом відповідача від 01 лютого 2016 року позивача звільнено на підставі пункту 2 частини першої статті 40 КЗпП України за станом здоров'я.
Висновком МСЕК від 09 лютого 2016 року ОСОБА_4 при первинному огляді встановлено 15 % втрати професійної працездатності.
Висновком МСЕК серія від 28 лютого 2017 року позивачу вперше встановлено 25 % втрати професійної працездатності за професійним захворюванням хронічний бронхіт та 40 % - за сукупністю.
Відповідно до частини другої статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.
Статтею 237-1 КЗпП України визначено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.
Згідно з частиною восьмою статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» відшкодування моральної (немайнової) шкоди потерпілим від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань і членам їхніх сімей не є страховою виплатою та здійснюється незалежно від часу настання страхового випадку відповідно до положень ЦК України та КЗпП України.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку, що на час виникнення спірних правовідносин Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, у зв'язку зі зміною спеціального закону, не відповідав за моральну шкоду, завдану внаслідок професійного захворювання, тому таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, згідно статтею 237-1 КЗпП України повинен відшкодовувати роботодавець, тобто ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля».
Із змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.
За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п'ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.
Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної професійним захворюванням, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 14 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 21 листопада 2017 року відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І. М. Фаловська
В. С. Висоцька
В. В. Пророк