вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua
"17" травня 2018 р. Cправа № 902/148/18
Суддя господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши в судовому засіданні матеріали
за позовом: Фізичної особи-підприємця Кулика Максима Володимировича (21000, АДРЕСА_1)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (21050, м. Вінниця, вул. м. Оводова, буд. 1)
про стягнення 365565,54 грн,
Представники сторін:
позивача: не з'явився.
відповідача: Міровський В.А. - за довіреністю б/н від 07.05.2018р.
23.03.2018р. Фізичною особою-підприємцем Куликом Максимом Володимировичем подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" про стягнення 348592,97 грн заборгованості, з яких: 108908,80 грн основного боргу за договором № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., 20978,53 грн інфляційних втрат за договором № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., 5289,75 грн. 3% річних за договором № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., 167584,14 грн основного боргу за договором № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., 39452,95 грн інфляційних втрат за договором №02-05-2016/1 від 02.05.2016р., 8378,80 грн. 3% річних за договором № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р.
Враховуючи ціну позову, обраний позивачем спосіб захисту, а також те, що справа є незначної складності, суд задовільнив клопотання позивача та згідно з ухвалою суду від 26.03.2017р. призначив справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні на 17 квітня 2018 року.
Ухвалою суду від 17.04.2018р. розгляд справи відкладено на 08.05.2018р.
07.05.2018р. до суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог. Згідно поданої заяви, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., а саме: 106908,80 грн основного боргу, 23154,25 грн інфляційних втрат, 5294,44 грн 3% річних. Окрім того, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. про надання послуг з благоустрою прибудинкових територій м. Вінниця, які перебувають на обслуговуванні ТОВ "ЖЕО" від 02.05.2016р., а саме: 167584,14 грн. основного боргу, 52651,79 грн. інфляційних втрат, 9972,12 грн. 3% річних.
Проаналізувавши зміст поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, в сукупності зі змістом позовної заяви, суд приймає до розгляду останню, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо).
За вказаних обставин, подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду, спір вирішується з урахуванням вказаної заяви, нова ціна позову складає 365565,54 грн.
Судове засідання, призначене на 08.05.2018р. не відбулось в зв'язку із перебуванням судді Колбасова Ф.Ф. на лікарняному. Після виходу судді з лікарняного, ухвалою від 11.05.2018р. справу призначено до розгляду на 17.05.2018р.
Позивач в судове засідання 17.05.2018р. не з'явився. 17.05.2018р. від представника позивача Дудчика О.М. до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача та його представника. Позовні вимоги представник позивача підтримав та просив їх задовільнити.
В судове засідання 17.05.2018р. прибув представник відповідача, який у письмовому відзиві на позов вказав, що не визнає позовні вимоги. Посилається на те, що 02.05.2016р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 02-05-2016/1, згідно якого позивач зобов'язався надавати відповідачу послуги з покосу трави на прибудинкових територіях м. Вінниці, що перебувають на обслуговуванні замовника. Згідно п. 5.3 договору замовник (відповідач) здійснює розрахунки за надані послуги на підставі підписаних актів про надання послуг та рахунку фактури, протягом десяти банківських днів з моменту отримання даних документів від виконавця (позивача) шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця. Протягом дії вищевказаного договору, позивач надавав на підписання Відповідачу акти здачі-приймання наданих послуг, проте рахунків на оплату не надавав. Виходячи зі змісту п. 5.3. договору оплата має здійснюватися замовником протягом десяти банківських днів з моменту отримання акту та рахунку. Посилаючись на те, що відповідач рахунків не отримував, він вважає, що строк оплати наданих послуг за даним договором ще не настав. З цих підстав відповідач вважає безпідставним наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних по договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., оскільки на думку відповідача, їх нарахування можливе лише після спливу десяти банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку на оплату.
Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив, що 01.09.2015р. фізична особа - підприємець Кулик М.В. (позивач) як виконавець та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-Експлуатаційне Об'єднання" (відповідач) як замовник уклали договір № 01-09-2015/1.
Відповідно до п. 1.1. цього договору, виконавець своїми силами та засобами виконує роботи по поточному ремонту конструктивних елементів, які перебувають на обслуговуванні замовника, натомість останній зобов'язаний прийняти такі роботи та оплатити їх на умовах, визначених у договорі.
Згідно п. 2.1.договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., роботи, що є предметом цього договору, виконуються виконавцем на підставі замовлення, яке формується замовником до 04 числа місяця (таке число вважається початком періоду дії замовлення), що передує місяцю, у якому повинні виконуватися такі роботи. При цьому сторони погодили, що протягом місяця, у якому виконуються роботи, замовник може доповнити відповідне замовлення.
Пунктом 2.2. договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., його сторони передбачили, що визначені у замовленні роботи повинні відповідати умовам цього договору й положенням чинного законодавства України, в тому числі нормам ДБН.
На підставі замовлення, виконавець складає кошторис і договірну ціну в програмі АВК, яку погоджує і підписує з замовником (п. 2.3. договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р.).
Пунктом 2.4. договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. передбачено, що кожного робочого дня, до 10:00 год., виконавець направляє на електронну адресу замовника план-звіт щодо робіт, які були виконані попереднього дня, а також робіт, виконання яких заплановано на поточний день.
Як передбачено п. 2.5. договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., протягом двох робочих днів від дня отримання акту виконаних робіт, відділ технічного нагляду замовника перевіряє його і у разі відсутності зауважень з боку замовника стосовно акту, чи усунення виконавцем виявлених недоліків, такий акт підписується сторонами та є підставою для оплати виконаних робіт.
Згідно п. 3.1. договору № 01-09-20 15/1 від 01.09.2015р., оплата за цим договором здійснюється на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт в програмі АВК згідно графіку до останнього числа місяця, що настає за тим, у якому виконувалися такі роботи.
За умовами п. 3.2. договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., кошти за цим договором сплачуються замовником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок виконавця.
Як вбачається із доданих до позовної заяви та оглянутих в судовому засіданні оригіналів документів, а саме: акту надання послуг (виконаних робіт) № 21/4 від 30.10.2015р. на суму 33310,60 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 54/4 від 30.11.2015р. на суму 36819,57 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 77/4 від 31.12.2015р. на суму 59829,54 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 20/1 від 29.01.2016р. на суму 6454,12 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 46/1 від 29.02.2016р. на суму 1958,58 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 72/1 від 31.03.2016р. на суму 1870,11 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 22/2 від 29.04.2016р. на суму 8074,33 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 70/2 від 31.05.2016р. на суму 6353,00 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 97/2 від 30.06.2016р. на суму 5007,09 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) б/н від 29.07.2016р. на суму 3536,85 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) б/н від 31.08.2016р. на суму 14936,18 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) б/н від 30.09.2016р. на суму 590,39 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) б/н від 31.10.2016р. на суму 9817,58 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 14/5 від 31.10.2016р. на суму 13741,80 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) б/н від 30.12.2016р на суму 4309,62 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) б/н від 31.01.2017р. на суму 3436,78 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 27 від 28.02.2017р. на суму 4736,58 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) б/н від 31.03.2017р. на суму 4187,81 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 158 від 30.06.2017р. на суму 32449,62 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) № 154 від 30.06.2017р. на суму 10158,50 грн, - позивач виконав роботи на загальну суму 261578,65 грн.
Відповідач свої зобов'язання в частині здійснення розрахунків за виконані роботи здійснив частково, на суму 154669,85 грн., внаслідок чого по договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. утворилась основна заборгованість в сумі 106908,80 грн.
Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків (а.с. 57-60, т.1).
Окрім того, 02.05.2016р. між позивачем як виконавцем та відповідачем як замовником було укладено договір № 02-05-2016/1 про надання послуг з благоустрою прибудинкових територій м. Вінниці, які перебувають на обслуговуванні ТОВ "ЖЕО".
Відповідно до п. 1.1. договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. виконавець за дорученням замовника зобов'язується надавати останньому послуги по благоустрою прибудинкових територій м. Вінниця, які вказані в п. 1.2. договору, а замовник зобов'язується приймати послуги та оплачувати їх на умовах даного договору.
Згідно п. 1.2. договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. виконавець надає замовнику послуги: покіс трави на прибудинкових територіях м. Вінниці, що перебувають на обслуговуванні замовника.
Пунктом 3.2. договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. передбачено, що факт надання виконавцем послуг належної якості та в повному об'ємі, а також прийняття їх замовником підтверджується актом наданих послуг, що складається представниками обох сторін в день завершення надання послуг.
Згідно п. 5.1. договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., вартість послуг за цим договором становить 51,60 грн. за 1 кв. м. покосу.
Відповідно до п. 5.2. договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., загальна вартість послуг визначатиметься в актах про надання послуг і відображатиметься в сформованих на їх основі рахунках-фактурах.
Згідно п. 5.3. договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., замовник здійснює розрахунки за надані послуги на підставі підписаних актів про надання послуг та рахунку-фактури протягом десяти банківських днів з дати отримання вказаних документів від виконавця шляхом перерахування коштів на банківський рахунок виконавця.
Таким чином, на підставі договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. позивачем за період з травня по жовтень 2016 року були надані послуги на загальну суму 174514,29 грн, що вбачається з наступних документів: акту надання послуг (виконаних робіт) № 1 від 31.05.2016р. на суму 56661,27 грн; акту № ПП-0000149 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.06.2016р. на суму 51531,80 грн, акту № ПП-0000176 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2016р. на суму 4334,83 грн, акту надання послуг (виконаних робіт) №1 від 31.08.2016р. на суму 57617,59 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) №1 від 30.09.2016р. на суму 3280,90 грн; акту надання послуг (виконаних робіт) №1 від 31.10.2016р. на суму 1087,90 грн.
Відповідач свої зобов'язання в частині здійснення розрахунків виконав частково, на суму 6930,15 грн., внаслідок чого по договору № 01-05-2016/1 від 02.05.2016р., утворилась основна заборгованість в сумі 167584,14 грн.
Наявність заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи актами звірки взаємних розрахунків, зокрема актом звірки взаєморозрахунків 238 (а.с. 83-85, т.1).
21.12.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензіями щодо невиконання договірних зобов'язань проведення розрахунків згідно договорів № 01-09-2015/1 та №02-05-2016/1 (а.с. 94-96, т.1).
За результатами розгляду претензії по договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., відповідачем була надана відповідь від 22.01.2018р. № 84, зі змісту якої вбачається, що відповідач визнав наявність заборгованості, причиною виникнення якої є відсутність коштів на оплату за надані послуги. Як зазначено у відповіді відповідача на претензію (а.с. 97, т.1), по мірі надходження коштів на рахунки, підприємство намагатиметься якнайшвидше погасити кредиторську заборгованість, що виникла згідно договору про надання послуг від 02.05.2016 р. № 02-05-2016/1.
Несплата відповідачем заборгованостей за виконані роботи згідно договорів №01-09-2015/1 від 01.09.2015р. та № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., стала підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, заслухавши представника відповідача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Зі змісту укладених між сторонами договорів № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. та № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою вони є договорами підряду.
Згідно частини першої статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 1 ст. 638 Цивільного кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив позивачу повну вартість виконаних робіт відповідно до умов договорів № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. та № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Щодо посилання відповідача на той факт, що він не отримував рахунків на оплату послуг, суд зазначає наступне.
Частиною 1, 2 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.
Слід зазначити, що за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
На підставі вказаного, до стягнення з відповідача підлягає основна заборгованість по договорам № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. та № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. у розмірі 274493,00 грн, з яких: 106908,80 грн - по договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. та 167584,14 грн по договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р.
Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків, позивач, з врахуванням поданої 07.05.2018р. та прийнятої судом заяви про збільшення позовних вимог, заявив про стягнення з відповідача:
- 23154,25 грн інфляційних втрат та 5294,44 грн 3% річних за прострочення оплати відповідачем робіт, виконаних по договору № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р. за період з 01.12.2015р. по 21.03.2018р. включно;
- 52651,79 грн інфляційних втрат та 9972,12 грн 3% річних за прострочення оплати відповідачем робіт, виконаних по договору № 02-05-2016/1 від 02.05.2016р. за період з 15.06.2016р. по 21.03.2018р. включно.
Оскільки відповідач допустив неналежне виконання своїх грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми договірних зобов'язань з оплати наявної заборгованості за виконані роботи з огляду на таке.
Як зазначено в ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Законодавець визначає обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням рівня інфляції та 3% річних за увесь час прострочення, у зв'язку з чим таке зобов'язання є триваючим. Внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених ст. 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3% річних виникає за кожен місяць з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення.
Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що їх суми обґрунтовані та вірні.
Відповідно до статей 74 та 77 ЦК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом встановлено, що відповідач позов за підставою та предметом не оспорив, доказів сплати нарахованих позивачем сум основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат на спростування позовних вимог суду не надав. Натомість позивач належними та допустимими доказами обґрунтував заявлені у суді позовні вимоги.
За таких обставин, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 2,3, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (21050, м. Вінниця, вул. М.Оводова, буд.1, ідентифікаційний код 38512116) на користь Фізичної особи - підприємця Кулика Максима Володимировича (21000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість за договором № 01-09-2015/1 від 01.09.2015р., а саме: 106908,80 грн. основного боргу, 23154,25 грн. інфляційних втрат, 5294,44 грн. 3% річних.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (21050, м. Вінниця, вул. М. Оводова, буд.1, ідентифікаційний код 38512116) на користь Фізичної особи - підприємця Кулика Максима Володимировича (21000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код 301733720) заборгованість за договором № 02-05-2016/1 від 02.05.2016 року, а саме: 167584,14 грн. основного боргу, 52651,79 грн. інфляційних втрат, 9972,12 грн. 3% річних.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (21050, м. Вінниця, вул. М. Оводова, буд.1, ідентифікаційний код 38512116) на користь Фізичної особи - підприємця Кулика Максима Володимировича (21000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) 5483,00 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повне рішення складено 23 травня 2018 р.
Суддя Колбасов Ф.Ф.
віддрук. 3 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу: Фізичній особі-підприємцю Кулику Максиму Володимировичу (21000, АДРЕСА_1)
3 - відповідачу: Товариству з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне об'єднання" (21050, м. Вінниця, вул. м. Оводова, буд. 1)