Постанова
Іменем України
17 травня 2018 року
м. Київ
справа № 708/1005/16-к
провадження № 51-1104км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги прокурора та засудженої ОСОБА_7 на ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2017 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016250290000246, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки та жительки АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Чигиринського районного суду Черкаської області від 27 грудня 2016 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді громадських робіт строком на 150 годин.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 : на користь потерпілої ОСОБА_8 у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди 3028,92 грн. і 2000 грн. відповідно, витрат на правову допомогу - 8000 грн; на користь Чигиринської районної ради у рахунок відшкодування витрат на лікування потерпілої ОСОБА_8 - 908,55 грн.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7 визнано винною в тому, що вона 23 червня 2016 року приблизно о 10 год, перебуваючи на перехресті вулиць Черкаської та Садової в с. Рацевому, під час сварки з ОСОБА_8 на ґрунті неприязних відносин умисно завдала останній одного удару кулаком в обличчя, заподіявши потерпілій легкого тілесного ушкодження.
Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2017 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджена, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону,просить ухвалу апеляційного суду скасувати, а кримінальне провадження направити на новий апеляційний розгляд . При цьому зазначає, що апеляційний суд розглянув кримінальне провадження із порушенням ст. 419 КПК України, на доводи, викладені в її апеляційній скарзі, вичерпної відповіді не дав, а також в ухвалі не зазначив підстав, на яких скаргу визнано необґрунтованою.
В касаційній скарзі прокурор,посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, просить також скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вказує на те, що рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України, оскільки не містить вичерпних відповідей на доводи апеляційної скарги засудженої, а також в ухвалі не зазначено підстав, на яких скаргу визнано необґрунтованою.
Позиції інших учасників судового провадження
Від учасників судового провадження заперечень на касаційні скарги прокурора та засудженої не надходило.
В судовому засіданні прокурор касаційні скарги підтримав, потерпіла ОСОБА_6 заперечувала проти їх задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження, наведені у касаційних скаргах доводи, колегія суддів дійшла висновку, що скарги прокурора та засудженої ОСОБА_7 підлягають задоволенню з таких підстав.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 434 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Доводи касаційних скарг про істотні порушення вимог кримінального процесуального закону є обґрунтованими.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції визнав ОСОБА_7 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.
Не погоджуючись із вказаним вироком, засуджена подала апеляційну скаргу з доповненнями - в ній вона просила скасувати вирок місцевого суду та ухвалити свій вирок, яким виправдати її за пред'явленим обвинуваченням.
На обґрунтування своїх вимог засуджена вказувала про невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам кримінального провадження, неналежне з'ясування судом обставин вчинення правопорушення, неповноту судового розгляду, недопустимість окремих доказів у провадженні.
Ухвала апеляційного суду є рішенням вищого суду щодо законності та обґрунтованості вироку, що перевіряється в апеляційному порядку, і повинна бути законною, обґрунтованою та вмотивованою. Крім того, ухвала апеляційного суду за своїм змістом має відповідати вимогам ст. 419 КПК України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 419 цього Кодексу при залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі апеляційного суду має бути зазначено підстави, на яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою.
Разом із тим, зазначених вимог закону при розгляді цього кримінального провадження апеляційний суд не виконав.
В результаті перевірки матеріалів кримінального провадження було встановлено, що суд апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги не навів суті всіх зазначених доводів в ухвалі, ретельно їх не перевірив, не дав відповідей на усі доводи у скаргах і не мотивував належним чином свого рішення про залишення останньої без задоволення, не дав вичерпної відповіді, стосовно того, на яких підставах, передбачених процесуальним чи матеріальним законами вінвизнав доводи, наведені в апеляційній скарзі обвинуваченої, неспроможними.
При цьому взагалі поза увагою суду апеляційної інстанції залишилося доводи про оцінку доказів, якими суд першої інстанції обґрунтував вирок, суд дав їм формальну оцінку щодо достатності та достовірності цих доказів, не проаналізувавши їх з точки зору належності та допустимості.
Засуджена ОСОБА_7 акцентувала увагу суду в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції наведених вимог процесуального закону при оцінці доказів, покладених в основу обвинувального вироку, однак такі доводи не знайшли свого відображення в ухвалі суду. В ній також не наведено підстав чи норм закону, виходячи з яких ці доводи визнано неспроможними. Окрім того, ОСОБА_7 подала 21 березня 2017 року до суду апеляційної інстанції доповнення до апеляційної скарги з обґрунтуванням вимог. Зі звукозапису судового засідання від 21 березня 2017 року випливає, що засуджена підтримала подану апеляційну скаргу з доповненнями, а висловлені нею в подальшому пояснення на підтримку апеляційної скарги не можуть прийматись як зміни до апеляційної скарги.
Вказані порушення вимог кримінального процесуального закону є істотними і тягнуть за собою скасування ухвали апеляційного суду.
Таким чином, касаційні скарги прокурора та засудженої підлягають задоволенню, а ухвала апеляційного суду - скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, в ході якого необхідно ретельно перевірити всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, за наявності підстав повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, та постановити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись статтями 433, 434, 436 КПК України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу прокурора та засудженої ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Черкаської області від 12 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3