15 травня 2018 р.
м. Київ
Справа № 640/5116/16-к
Провадження № 51-2118 км 18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря
судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року щодо
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця м. Мерефа Харківського району
Харківської області, який зареєстрований
та проживає:
АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року, ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 125 КК України та призначено йому за цим законом покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_9 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_9 774 грн. 81 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 4 500 грн. - моральної шкоди.
За вироком суду ОСОБА_7 визнано винуватим та засуджено за те, що він 08 грудня 2015 року, знаходячись на проїзній частині дороги неподалік перехрестя вулиць Мойсеївської та Шевченко в м. Харкові, через раптово виниклі неприязні відносини із раніше незнайомим йому ОСОБА_9 , під час словесного конфлікту, через напівзачинене вікно зі сторони водія, правою рукою завдав останньому один удар кулаком в обличчя, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушкодження.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_8 , не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо ОСОБА_7 , через невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить їх скасувати і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Свої вимоги захисник мотивує тим, що матеріали кримінального провадження не містять жодного прямого доказу винуватості засудженого, будь-яких протиправних дій його підзахисний щодо ОСОБА_9 не вчиняв. Вказує на те, що суд апеляційної інстанції належним чином доводи апеляційної скарги не перевірив та не спростував, постановивши ухвалу, яка не відповідає вимогам кримінального процесуального закону.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений та захисник підтримали подану скаргу.
Прокурор проти задоволення скарги заперечував.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, про що порушує питання захисник ОСОБА_8 , перегляду в касаційному порядку не підлягає, а отже, при касаційному розгляді кримінального провадження Суд виходить із фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених судом.
При цьому згідно з положеннями ст. 94 КПК України суд під час прийняття відповідного процесуального рішення за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінював кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв'язку.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні зазначеного у вироку злочину та правильність кваліфікації його дій за ч. 1 ст. 125 КК України ґрунтується на доказах, зібраних та оцінених з дотриманням вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Висновки суду першої інстанції щодо оцінки доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого злочину належним чином обґрунтовані та вмотивовані, а вирок суду першої інстанції відповідає вимогам статей 370, 374 КПК України.
Підстав уважати, що потерпілий обмовив засудженого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, немає, оскільки його показання узгоджуються між собою та з іншими доказами, наданими та дослідженими в судовому засіданні, а саме: показаннями свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , висновками медичної, автотоварознавчої експертиз, речовим доказом, протоколами пред'явлення для впізнання та проведення слідчого експерименту.
З огляду на викладене, доводи касаційної скарги захисника про те, що суд першої інстанції безпідставно визнав ОСОБА_13 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, через відсутність доказів його винуватості, Суд уважає безпідставними.
Порушень процесуального порядку збирання наведених у вироку доказів за матеріалами провадження не встановлено, та судом правильно вирішено питання про їх допустимість.
Обґрунтовуючи висновок щодо виду й міри покарання та призначаючи ОСОБА_7 покарання у виді штрафу, суд першої інстанції, як убачається з вироку, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також дані про його особу.
Таким чином, суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_7 покарання, дотримався вимог статей 65 - 67 КК України.
Крім того, Суд погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині вирішення цивільного позову, який розв'язано з дотриманням вимог ч. 1 ст. 129 КПК України.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи вирок суду першої інстанції за апеляційною скаргою ОСОБА_7 , ретельно перевірив зазначені в ній доводи, проаналізував їх, дав на них вичерпну відповідь, зазначивши в ухвалі достатні підстави, через які визнав її необґрунтованою, при цьому належним чином умотивував своє рішення, з чим і погоджується Суд.
Перегляд кримінального провадження в апеляційному порядку здійснювався відповідно до вимог кримінального процесуального закону.
Ухвала суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ст. 419 КПК України.
Тих істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які передбачені ст. 412 КПК України та які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, Судом не встановлено.
Керуючись статтями 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, пунктом 4 параграфу 3 розділу 4 Закону України № 2147-VII від 03 жовтня 2017 року, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2017 року щодо ОСОБА_7 - без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3