Постанова
Іменем України
15 травня 2018 року
м. Київ
Справа №439/423/16-к
Провадження №51-139км18
Верховний Суд колегією Першої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015140160001050, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця м. Полтава, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК України, за касаційною скаргою представника потерпілого ПАТ «Укртранснафта» ОСОБА_7 на вирок Бродівського районного суду Львівської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 27 липня 2017 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Бродівського районного суду Львівської області від 25 квітня 2017 року ОСОБА_6 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 15 і ч. 3 ст. 185 КК України - на строк 3 роки, за ч. 2 ст. 292 КК України - на строк 3 роки 6 місяців, а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців. На підставі ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України (далі - КК).
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 27 липня 2017 року вирок щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.
ОСОБА_6 визнано винуватим у тому, що він у листопаді 2015 року неподалік м. Броди Львівської області, на ділянці 394 км магістрального нафтопроводу філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укртранснафта», за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, умисно, з метою подальшого викрадення чужого майна, таємно втрутився в безперервний технологічний процес транспортування нафти, чим порушив нормальну роботу вказаного магістрального нафтопроводу, що виразилось у знищенні антикорозійного покриття, здійсненні зварювальних робіт на тілі труби, монтажу виготовленого кустарним способом обладнання, наскрізному механічному свердлінні трубопроводу, у зв'язку з чим створено аварійну ситуацію на трубопроводі, яка могла у будь-який момент призвести до розриву труби, вибуху та виникнення пожежі, забруднення навколишнього середовища, що створювало загрозу для життя людей. Цими своїми діями ОСОБА_6 та невстановлені досудовим розслідуванням особи заподіяли ПАТ «Укртранснафта» матеріальну шкоду у розмірі 15 400,92 грн.
Крім того, 23 грудня 2015 року ОСОБА_6 за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, виконуючи роль пособника, умисно, з метою крадіжки нафти, використовуючи зроблену ним незаконну врізку на ділянці 394 км магістрального нафтопроводу філії «Магістральні нафтопроводи «Дружба» ПАТ «Укртранснафта» поблизу м.Броди Львівської області, заповнив цистерну нафтою об'ємом 13522 куб. м., що становить 11,819 тонн нетто, загальною вартістю 80 769,63 грн, для подальшого вивезення викраденої нафти, однак у цей момент був затриманий працівниками Служби безпеки України.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого ПАТ «Укртранснафта» ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло призначення покарання, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі ОСОБА_6 внаслідок м'якості, просить скасувати ухвалу щодо нього та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
На обґрунтування своїх доводів представник потерпілого зазначає, що:
- судом апеляційної інстанції допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме не виконано вимоги ст. 419 КПК України (далі - КПК), оскільки не зазначено в ухвалі підстави, з яких апеляційну скаргу представника потерпілого про недостатнє врахування ступеня тяжкості й обставин вчинених злочинів та даних про особу засудженого визнано необґрунтованою;
- судом першої інстанції при призначенні покарання порушено вимоги ст. 65 КК та неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а саме ст. 75 КК, яка не підлягала застосуванню у даному випадку;
- судами не враховано конкретних обставин вчинення ОСОБА_6 злочинів за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, які, на думку представника потерпілого, свідчать про те, що засуджений діяв у складі організованої і забезпеченої необхідною технікою і коштами злочинної групи;
- судами проігноровано той факт, що ОСОБА_6 на досудовому слідстві та у суді не дав викривальних свідчень стосовно інших осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень, а тому висновок суду про його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину є сумнівним;
- судами не взято до уваги, що ОСОБА_6 заподіяв ПАТ «Укртранснафта» матеріальну шкоду у розмірі 15 400,92 грн (вартість аварійно-відновлюваних робіт), а також намагався викрасти нафту на загальну суму 80 769,63 грн, яку відшкодовано шляхом повернення викраденої нафти;
- судами не враховано, що пошкодження магістральних нафтопроводів та крадіжки з них нафти ставлять під загрозу виконання державним підприємством ПАТ «Укртранснафта» зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами з поставок нафти в Європейські країни.
Позиції учасників судового провадження
Від учасників процесу заперечень на касаційну скаргу не надходило.
У судовому засіданні прокурор заперечував щодо задоволення касаційної скарги представника потерпілого ПАТ «Укртранснафта».
Мотиви Суду
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 та правильність кваліфікації його дій у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК, за обставин, встановлених судом, представником потерпілого ПАТ «Укртранснафта» у касаційній скарзі не оскаржуються.
Доводи представника потерпілого щодо неправильного застосування судом закону України про кримінальну відповідальність Суд, з урахуванням наданих матеріалів кримінального провадження, не може прийняти до уваги як обґрунтовані, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 75 КК України якщо суд при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Як убачається із вироку, судом першої інстанції при призначенні покарання ОСОБА_6 враховано:
- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких;
- пом'якшуючі покарання обставини, якими суд визнав щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та його молодий вік;
- відсутність обтяжуючих обставин;
- повне відшкодування ОСОБА_6 заподіяної шкоди у розмірі 15 400,92 грн;
- дані про особу ОСОБА_6 , який раніше не судимий, позитивно характеризуєтьсяза місцем проживання.
З урахуванням наведеного, судом ОСОБА_6 обрано покарання у межах санкцій ч. 1 ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 292 КК у виді позбавлення волі на певний строк та звільнено від відбування покарання з випробуванням. Неправильного застосування ст. 75 КК не вбачається.
Апеляційний суд, розглядаючи апеляційну скаргу представника потерпілого про безпідставне звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням, встановив, що судом першої інстанції при призначенні покарання враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, за місцем проживання характеризується виключно позитивно, пом'якшуючі покарання обставини, відсутність обтяжуючих обставин, та враховуючи обставини кримінального провадження і доводи апеляційної скарги, висновок суду першої інстанціїпро можливість виправлення ОСОБА_6 без відбування покарання в порядку ст. 75 КК визнав обґрунтованим.
Доводи у скарзі щодо відсутності у ОСОБА_6 щирого каяття та активного сприяння розкриттю злочину були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і обґрунтовано визнані ним безпідставними, з урахуванням наданих обвинуваченим показань в суді першої інстанції та доказів, безпосередньо досліджених судом, які були враховані при ухваленні вироку.
Також, апеляційним судом перевірено дані щодо повного відшкодування ОСОБА_6 заподіяної ПАТ «Укртранснафта» матеріальної шкоди - вартості аварійно-відновлюваних робіт у розмірі 15 400,92 грн. та повернення викраденої нафти на відповідальне зберігання власнику.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.
З урахуванням зазначеного, такими, що не охоплюються пред'явленим обвинуваченням, та відповідно такими, що не заслуговують на увагу, є доводи касаційної скарги щодо неврахування судами при призначенні покарання ОСОБА_6 :
- супротиву працівникам СБУ при затриманні із застосуванням вогнепальної зброї з боку інших осіб, причетних до крадіжок нафти;
- загрози виконання державним підприємством ПАТ «Укртранснафта» зобов'язань за зовнішньоекономічними контрактами з поставок нафти в Європейські країни.
Таким чином, наведені у касаційній скарзі представника потерпілого доводи в цілому не спростовують правильність висновків суду щодо призначеного покарання.
Приймаючи до уваги вищезазначене, Суд погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій та вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання із звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, є обґрунтованим, необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Апеляційний розгляд кримінального провадження проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені представником потерпілого в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано. Ухвала відповідає вимогам ст. 419 КПК. Тому, твердження у скарзі щодо істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли б перешкодити суду апеляційної інстанції ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є безпідставними.
Таким чином, підстав для задоволення скарги та скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 не вбачається.
Керуючись статтями 369, 433, 434, 436, 441, 442 КПК України, п. 15 Перехідних положень КПК України, пунктами 4, 6 §3 розділу 4 Закону України №2147-VIII від 3 жовтня 2017 року, Суд
ухвалив:
Вирок Бродівського районного суду Львівської області від 25 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 27 липня 2017 року щодо ОСОБА_6 залишити без зміни, касаційну скаргу представника потерпілого ПАТ «Укртранснафта» ОСОБА_7 - без задоволення.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3