Ухвала
Іменем України
21 травня 2018 р.
м. Київ
Справа №726/1160/17
Провадження № 51-6255 ск 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 22 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 20 лютого 2018 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
Вироком Садгірського районного суду м. Чернівці від 22 листопада 2017 року ОСОБА_5 засуджено: за ч. 2 ст. 127 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років; за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяців; за ч. 2 ст. 146 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_6 , щодо якого судові рішення не оскаржуються.
Вирішено питання щодо цивільного позову та речових доказів у провадженні.
Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 20 лютого 2018 року зазначений вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі захисник порушує питання про перевірку оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, суд дійшов висновку, що її подано без додержання вимог зазначеної норми процесуального закону.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначаються: обґрунтування вимог особи, яка подала касаційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
У своїй скарзі захисник ставить питання про зміну судових рішень через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині, що стосується зарахування в строк покарання строку попереднього ув'язнення на підставі ч. 5 ст. 72 КК України.
Разом з тим, як вбачається з касаційної скарги та доданих копій судових рішень захисником не зазначено, які порушення кримінального закону чи неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність допущені судом першої інстанції у питанні щодо зарахування строку попереднього ув'язнення та які норми закону порушено судом які б давали безумовні підстави для зміни чи скасування ухваленого рішення.
Крім того, касаційна скарга не містить і відповідних мотивів щодо зміни чи скасування ухвали апеляційного суду та конкретних доводів і аргументів в обґрунтування її незаконності.
Таким чином, захисником не зазначено у скарзі таких доводів, які були б, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України з огляду на положення ст. 413 КПК України, безумовною підставою для зміни постановлених у кримінальному провадженні судових рішень касаційним судом.
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК України залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429, ст. 441 КПК України, суд, -
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вирок Садгірського районного суду м. Чернівці від 22 листопада 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 20 лютого 2018 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху і встановити йому строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3