пр. № 1-кс/759/2185/18
ун. № 759/7711/18
21 травня 2018 року м. Київ
слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котівка, Радомишльського р-ну Житомирської області, громадянина України, з повною вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого в 2017 році Дніпровським РС міста Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді одного року іспитового строку, притягненого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,
21.05.2018 до Святошинського районного суду м. Києва звернувся слідчий СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , який 20.05.2018, близько 10 год. 30 хв. перебуваючи біля будинку № 36/1 по вулиці Ф. Пушиної в місті Києві, діючи умисно та за попередньою змово з ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто з посторонніх осіб не спостерігає, таємно викрали з телефонного колодязя телефонний кабель ТПП 100х2х0,4 довжиною 6 метрів, вартістю 2000 грн. 00 коп., після чого з місця вчинення злочину зникли, завдавши ПАТ «Укртелеком» матеріального збитку на вказану суму.
20.05.2018, близько 10 год. 30 хв., ОСОБА_4 та ОСОБА_7 знаходячись біля будинку № 36/1 по вулиці Ф. Пушиної в місті Києві, помітили відкритий колодязь всередині якого знаходились телефонні кабелі. Відразу після побаченого ОСОБА_4 вступив у попередню змову з ОСОБА_7 на вчинення таємного викрадення майна, а саме телефонних кабелів, які належать ПАТ «Укртелеком».
Безпосередньо реалізуючи свій злочинний намір, 20.05.2018, близько 10 год. 30 хв., ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 , з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за їхніми діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно викрали із вказаного колодязя телефонний кабель ТПП 100х2х0,4 довжиною 6 метрів, вартістю 2000 грн 00 коп., після чого із викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, завдавши ПАТ «Укртелеком» матеріального збитку на вказану суму.
Таким чином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обґрунтовано підозрюється у вчиненні таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого групою осіб, тобто злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав у повному обсязі, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляду тримання під вартою строком на 60 діб.
Підозрюваний та адвокат у судовому засіданні проти вказаного клопотання заперечували, оскільки прокурором не доведено ризики передбачені ст. 177 КПК України, просили застосувати більш м'який запобіжний захід.
Вивчивши матеріали кримінального провадження №12018100080004159 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.05.2018, вислухавши думку прокурора, адвоката та підозрюваного слідчий суддя прийшов до висновку.
Наявність обґрунтованої повідомленої підозри ОСОБА_4 , повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами оглядів місця події від 20.05.2018 та показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .
20.05.2018 ОСОБА_4 , було повідомлено про підозру за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Частиною 1 ст. 177 КПК встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вченні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У клопотанні не наведено достатніх підстав вважати, що перебуваючи на волі, особа може переховуватися від органу досудового розслідування чи суду, вчинятиме дії, спрямовані на знищення, спотворення та приховування доказів, які викривають його у вчиненні злочину, перешкоджатиме досудовому розслідуванню у кримінальному провадженні, шляхом здійснення незаконного впливу на свідків, змушуючи їх свідчити на його користь, вчинюватиме інші кримінальні правопорушення.
Враховуючи наведене, можна стверджувати, що подане клопотання є формальним без зазначення будь-яких доводів і без посилання на докази, які б свідчили про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти таким ризикам.
Матеріали клопотання не містять даних про те, що підозрюваний чинить перешкод слідству. Поведінка підозрюваного не дає підстав вважати, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а прокурором протилежного не наведено.
Частиною першою статті 29 Конституції України, передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до пункту 5 Листа від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 слідчий суддя, суд має ретельно перевіряти відповідність поданого клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу вимогам статті 184 КПК України, а також своєчасність надання підозрюваному, обвинуваченому копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу (не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання); у випадку недотримання слідчим, прокурором вимог статті 184 КПК України слідчий суддя розглядає відповідне клопотання та відмовляє у його задоволенні.
У справі «Луценко проти України» Європейський суд з прав людини у остаточному рішенні від 19.11.2012 в п. 62 зазначив: «Суд наголошує, що ст. 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у зазначеному вище положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04).
ЄСПЛ визнає, що існування обґрунтованої підозри щодо вчинення заявником тяжкого злочину спочатку може виправдовувати тримання під вартою. Але Суд неодноразово зазначав, що тяжкість обвинувачення не може сама по собі бути виправданням тривалих періодів тримання під вартою (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви» (Jecius v. Lithuania), заява № 34578/97, п. 94, ECHR 2000-IX).
Згідно практики ЄСПЛ існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (див. рішення у справі «Смирнова проти Росії» (Smirnova v. Russia), заяви №№ 46133/99 і 48183/99, п. 63, ECHR 2003-IX (витяги)). У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів (див. рішення від 23 вересня 2008 р. у справі «Вренчев проти Сербії» (Vrenсev v. Serbia), заява № 2361/05, п. 76).
Статті 183-184 КПК України покладають саме на прокурора обов'язок обґрунтовувати наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також доводити, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Проте, на порушення процесуальних норм в клопотанні вказане не доведено. Доводи прокурора зводяться виключно до припущень, що не може слугувати підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Беручи до уваги вищевикладене, відсутні підстави для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурор не довів наявності таких підстав.
При обранні запобіжного заходу враховується наявність міцних (стійких) соціальних зв'язків, а саме: сім'ї, малолітньої дитини, постійної роботи. Підозрюваний повинен мати можливість працювати і заробляти кошти на харчування, утримання близьких людей, придбання речей першої необхідності, оскільки його вина ще не доведена і він вважається невинуватим доки його вина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду, як це передбачено ч. 1 ст. 62 Конституції.
У відповідності до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби, який може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
За таких обставин, необхідності обмеження права особи на свободу пересування, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає та можливе застосувати до підозрюваног запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобова за адресою проживання.
Окрім цього, відповідно до норм ст. 181 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 32, 131, 132, 176 - 178, 181, 183, 184, ч. 2 ст. 187, 188 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції «Про захист прав та основоположних свобод»,-
Клопотання слідчого СВ Святошинського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 погоджене з прокурором Київської місцевої прокуратури №8 ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Котівка, Радомишльського р-ну Житомирської області, громадянина України, з повною вищою освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого в 2017 році Дніпровським РС міста Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді одного року іспитового строку, притягненого за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов'язки:
- прибувати до слідчого відділу Святошинського УП ГУ НП у м. Києві, прокурора та суду за першою вимогою;
- заборонити підозрюваному залишати місце свого проживання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 без дозволу слідчого, прокурора або суду.
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання;
Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівниками органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою мають право з'явитися у житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків, використовувати електронні засоби контролю.
Строк запобіжного заходу рахувати протягом 60 діб з 20.05.2018 по 20.07.2018 включно.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити до органу внутрішніх справ за місцем проживання ОСОБА_4 для виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Святошинського
районного суду м. Києва ОСОБА_1
Копію ухвали вручено 21.05.2018 о ______ год. ______ хв.
Одночасно роз'яснено порядок її оскарження.
Підозрюваний (ПІБ)________________________ підпис__________________