ун. № 759/10852/17
пр. № 2/759/1688/18
17 травня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Шум Л.М.
за участю секретаря: Васюри Я.В.
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,
Позивачка ОСОБА_1 у липні 2017 р. звернулася до суду із зазначеним вище позовом, посилаючись на те, що з 08.08.2015 р. вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі.
Далі позивачка зазначає, що у 2016 р. вона зареєструвала відповідача у належній їй квартирі № АДРЕСА_1, проте, останній з часу реєстрації шлюбу сторін жодних витрат зі сплати комунальних послуг та утримання сім'ї загалом не несе.
Позивачка зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. народила сина ОСОБА_3 та до реєстрації шлюбу з відповідачем, вона мала статус матері-одиначки та отримувала відповідну державну допомогу.
Далі позивачка зазначає, що у 2015 р. вона завагітніла, проте, вказана вагітність мала патології, що призвело до смерті плоду, після чого вона тривалий час лікувалась та оскільки відповідач жодної участі у піклуванні та матеріальному утриманні не ніс, вказані витрати позивачкою були понесені самостійно на загальну суму 1 341,30 грн., половину від якої в розмірі 670,65 грн. позивачка просить стягнути з відповідача.
Також, позивачка зазначає, що оскільки після реєстрації у 2016 р. шлюбу з відповідачем вона саме з цього часу втратила право на отримання державної допомоги як мати-одиначка на сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яку вона отримувала до 2016 р., просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду за період з січня 2016 р. по червень 2017 р. в розмірі 28 536,00 грн., виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також, позивачка просить суд стягнути з відповідача на її користь 1/5 частину вартості сплачених нею комунальних послуг за період з липня 2016 р. по червень 2017 р. в розмірі 1 462,02 грн.
Також, позивачка зазначає, що діями відповідача їй завдана моральна шкода, яку позивачка оцінює у розмірі 30 000 грн. та просить її стягнути.
14.05.2018 р. до суду надійшли доповнення, відповідно до яких позивачка ОСОБА_1 збільшила суму матеріальної шкоди з 30 668,67 грн. до 31 051,02 грн., у зв'язку з очікуваним понесенням судових витрат.
Ухвалою суду від 03.10.2017 р. відкрито провадження у справі.
Ухвалою суду від 26.02.2018 р. розпочато підготовче провадження.
Ухвалою суду від 17.05.2018 р. підготовче провадження завершено, справу призначено до судового розгляду по суті.
В судове засідання позивачка не з'явилась, подала клопотання про розгляд справи за її відсутності та просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі (ас. 123).
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивачки.
Відповідач повторно до суду не з'явився, який про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином (ас. 115, 126), про причини своєї неявки суду не повідомив, а тому суд на підставі ст. 280 ЦПК України, вважає можливим розглянути справу за відсутності останнього.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 08.08.2015 р. перебувають у зареєстрованому шлюбі (ас. 13).
Судом встановлено, що відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого, позивачка ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні у Пологовому будинку у період з 19.09.2015 р. по 28.09.2015 р. та була виписана з діагнозом завмерла вагітність на VII тижні (ас. 17-19).
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 у зв'язку з перебуванням на лікуванні понесла витрати на загальну суму 1 341,30, що підтверджується відповідними квитанціями (ас. 18, 21-32).
Згідно ч. 6 ст. 7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.
Згідно ч. 9 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно ч. 1, 2 ст. 36 СК України, шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією і законами України.
Згідно ч. 1 ст. 90 СК України, дружина, чоловік взаємно зобов'язані брати участь у витратах, пов'язаних із хворобою або каліцтвом другого з подружжя.
Також, згідно ч. 10 ст. 7 СК України, кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача ОСОБА_5 понесених витрат на лікуванні в розмірі 670,65 грн., що є половиною понесених позивачкою витрат на загальну суму 1 341,30 грн. є доведеними, а тому підлягають задоволенню та стягненню з відповідача.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. позивачка народила сина ОСОБА_3, батьком якого у свідоцтві про народження вказаний: ОСОБА_4 (ас. 15).
Встановлено, що позивачка ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимоги зазначає, що до реєстрації у 2016 р. шлюбу з відповідачем ОСОБА_5 вона перебувала у статусі матері-одиначки, у зв'язку з чим отримувала державну допомогу на утримання сина ОСОБА_3, проте, зареєструвавши шлюб з відповідачем, втратила право на отримання державної допомоги, а тому вважає, що з відповідача підлягає стягненню матеріальна шкода за період з січня 2016 р. по червень 2017 р. в розмірі 28 536,00 грн., виходячи з прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Проте, суд вважає, що вказані вимоги не доведені та не мають правового підґрунтя, оскільки позивачка ОСОБА_1, зареєструвавши у 2016 р. шлюб з відповідачем ОСОБА_5, висловила добровільність своїх намірів та дій, які в подальшому стали юридичним наслідком припинення в отриманні державної допомоги на неповнолітню дитину та відповідно позбавлення статусу матері-одиначки.
Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на її користь 1/5 частини вартості сплачених нею комунальних послуг за період з липня 2016 р. по червень 2017 р. в розмірі 1 462,02 грн. з утримання та обслуговування квартири № АДРЕСА_1, оскільки позивачкою не надано доказів, відповдіно до ст. 81 ЦПК України в підтвердження вищезазначених вимог, в тому числі, що вона є власником вказаного вище житлового приміщення, доказів проживання відповідача у вказаній квартирі у вищезазначений період, отримання кореспонденції та медичного обслуговування за вказаною вище адресою, тощо.
Також, суд вважає недоведеними вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь моральної шкоди в розмірі 30 000 грн. в розумінні положень ст. 23 ЦК України, оскільки позивачкою не доведено заподіяння їй моральних страждань, саме внаслідок дій чи бездіяльності відповідача ОСОБА_5.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку про часткове доведення позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що в порядку ст. 82 ЦПК України (чинній до 15.12.2017 р.) позивачі ОСОБА_1 було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі, у зв'язку з чим суд вважає занеобхідне стягнути з позивачки на користь держави судовий збір за позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди в розмірі 1 762 грн. з розрахунку 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (прожитковий мінімум у 2018 р. для працездатних осіб з 1 січня 2018 року становить 1762 гривні); та з відповідача стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 740,80 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 36, 90 СК України, ст.ст. 80, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.) витрати на лікуванні в розмірі 670 (шістсот сімдесят) грн. 65 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4 р.н.) на користь держави судовий збір в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3 р.н.) на користь держави судовий збір в розмірі 740 (сімсот сорок) грн. 80 коп.
В іншій частині позову відмовити.
За письмовою заявою відповідача поданої до суду протягом тридцяти днів, заочне рішення може бути переглянуто.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя: