ун. № 759/4463/17
пр. № 2-а/759/20/18
17 травня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва
у складі: головуючого - судді Шум Л.М.
при секретарі: Васюри Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області-Скряги Олександра Вікторовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
Позивач ОСОБА_1 у березні 2017 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з позовом до Інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області- Скряги Олександра Вікторовича про скасування постанови №358/0001По02/2017 від 15.03.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП та закриття провадження у справі.
29 березня 2017 року ухвалою суду було відкрито провадження у справі.
15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.
Згідно п.10 Розділу VII Перехідних Положень КАС України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвалою суду від 20.02.2018 року розпочато підготовче провадження.
17 травня 2018 року надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_3 просив суд скасувати постанову №358/0001По02/2017 від 15.03.2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 53 КУпАП, визнати неправомірними дії державного інспектора Скряги О.В. щодо складання вказаної постанови та закриття провадження у справі.
20.07.2017 року представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову ( а.с.41-47), вважає позов необґрунтованим, просив суд у задоволенні позову відмовити.
На виконання ухвали суду від 20.02.2018 року ( а.с.111-112) відповідач відзив на позовну заяву у відповідності до вимог ст.175 КАС України не подав.
17.05.2018 року суд, заслухавши думку учасників судового процесу, які не заперечували проти закінчення підготовчого судового засідання, протокольно ухвалив, закінчити підготовче засідання та перейшов до судового розгляду.
Суд оголосивши доводи позовної заяви, заслухавши вступне слово представника позивача ОСОБА_3, яке в подальшому підтримав позивач ОСОБА_1, встановив наступне.
Згідно поданого адміністративного позову ( а.с.1-6) в обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що постановою про накладення адміністративного стягнення № 358/0001По02/2017 від 15 березня 2017 року Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель в м. Києві Управління за використанням та охороною земель Скрягою О.В., було притягнуто позивача ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 53 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 323 грн. і вказано щодо спричинення матеріальної шкоди у розмірі 214775 грн.51 коп. Позивач вказує, що його притягнуто до адміністративної відповідальності не обґрунтовано, незаконно та з грубими порушеннями вимог діючого законодавства.
Позивач в обґрунтування заявлених позовних вказує, що 12.01.2017 року, вказаним інспектором нібито було проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на об'єкті - земельній ділянці (за кадастровим номером НОМЕР_1) площею 1,0457 га під індивідуальним житловим будинком АДРЕСА_1. Вказана ділянка є складовою частиною земельної ділянки площею 99,3 га та належить на праві постійного користування, ввіреного КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами. За результатами перевірки складено акт за №001/80 від 12.01.17, який у повному обсязі не відповідає вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з наступних підстав. Позивач вказує, що Пунктом 15 ст. 4 вказаного Закону, посадових осіб органів державного нагляду (контролю) зобов'язано використовувати акти виключно уніфікованої форми. Втім, вказаний акт складено не в уніфікованій формі. Також, у порушення вимог ч.6 ст.7 Закону, в акті перевірки відсутні важливі та обов'язкові відомості про тип перевірки (плановий або позаплановий). Відсутня будь-яка інформація або посилання на правові підстави - розпорядчі документи (наказ, рішення, розпорядження або посвідчення-направлення), які б давали держінспектору право на проведення перевірки, що є грубим порушення вимог ст.ст. 5, 6 Закону та розділів 2,3,4, пунктів 5.3; 5.8, 6.2 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №132 від 25.02.2013 р,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №412/22944 від 14.03.13р.
Позивач вказує, що перелічені факти порушень є підставами вважати проведену перевірку незаконною, а документи (акт, протокол, постанову про адміністративне правопорушення) юридично нікчемними та такими, що не можуть вважатись доказами.
Крім цього, ст.7 Закону чітко встановлено, що акт підписується посадовими особами органу державного нагляду(контролю), які здійснювали захід, та суб'єкта господарювання - в останній день перевірки. Втім, підписи представника КМДА- головного спеціаліста землеустрою Кадькаленко Ю.В., та представника КВ «Пуща-Водиця» Савчука О.Ю., за участю яких проводилась перевірка - відсутні.
Позивач вказує, що обіймає посаду директора КВ «Пуща-Водиця», що його було ознайомлено з актом та надано його, не завірену, світлокопію - лише 10.03.17 (через 2 місяці після закінчення перевірки) в приміщені Генеральної прокуратури України, де він перебував разом із своїм адвокатом ОСОБА_3 у зв'язку з участю у проведенні слідчим генпрокуратури слідчої дії у кримінальному провадженні, та викликалися саме з цією метою. Позивач вказує, що він був необізнаний з тим, що контролюючий орган проводить перевірку на КВ «Пуща-Водиця» та, що за результатами перевірки, буде складений протокол про адміністративне правопорушення.
Позивач вказував, що після його ознайомлення із зазначеним актом, у приміщенні Генеральної прокуратури України, відповідачем стосовно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення №358/000Іп/02/2017 від 10.03.2107 заст. 53 КУпАП.
Позивач у позовній заяві вказує, що протокол про адміністративне правопорушення №358/0001п/02/2017 від 10.03.2107 за ст. 53 КУпАП складений безпідставно, з чисельними і грубими порушеннями вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення (затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №6 від 19.01.2017 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №173/30041 від 07.02.2017.), а саме: всупереч вимогам ч.1 ст.256 КУпАП та п.5 вищевказаної Інструкції, в протоколі не конкретизовано місце і час вчинення адміністративного правопорушення. Описова частина протоколу, фактично, є переписаною з аналогічної частини, відповідного акту перевірки. Замість викладення стислої суті адміністративного правопорушення є лише перелік документів щодо земельної ділянки та дозвільних документів, на підставі яких впродовж 2009-2010 років здійснювалася реконструкція-будівництво будівель, розташованих на ній. При цьому, у висновку описової частини протоколу зазначено, що «саме діями посадових осіб КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами, та КМДА, Інспекції державного архітектурно- будівельного контролю у місті Києві, Головного управління житлового забезпечення КМДА , якими надавалися погодження та дозволи - створені умови для нецільового використання землі власником будинку. Між тим, не персоніфіковано, яка саме особа та якими діями вчинила порушення. Тим самим порушені вимоги ст. 61 Конституції України, відповідно до якої юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Позивач також вказує, що є незрозумілим, чому резолютивною частиною протоколу, саме ОСОБА_1 визнаний винним та повинен нести відповідальність за будь-які дії невизначеного кола осіб одразу кількох державних органів. Посилання на законодавчі нормативні акти у протоколі - хаотичні та без будь-якої прив'язки дій або бездіяльності, саме за які передбачена відповідальність за ст.53 КУпАП, також вказував, що у протоколі є посилання на пункти 4 та 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» , який був прийнятий 06.09.2012, тобто через два роки після подій, які стали предметом перевірки, що є порушенням ст. 58 Конституції України, яка регламентує, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позивач вказує, що на акт та протокол ним 15.03.2017р. інспектору Скрязі О.В. були подані письмові заперечення, які не були розглянуті під час розгляду справи.
Позивач також вказує, що у порушення вимог ст. ст.268, 278, 279; п.6 ст.281 КУпАП будь-які документи і речові докази, при розгляді справи не досліджувались, розгляд справи був формальним - неповним та невсебічним. У ході розгляду справи (які при проведенні перевірки) не були з'ясовані суттєві обставини - не визнаний правовий режим земельної ділянки, не встановлена і не зазначена та заборонена законодавством діяльність, яка вказує і доказує, що мало (має) місце порушення саме позивачем цільового використання земельної ділянки. Адже всі дії по реконструкції будинку НОМЕР_2/2 (в межах якої збудовано будинок НОМЕР_2), як було зазначено самим інспектором у протоколі, виконувались на підставі пакету дозвільних документів, які є дійсними до сьогодні та видані компетентними державними органами. В той же час, КВ «Пуща-Водиця» виступав лише замовником реконструкції, і ніяк не розпорядником земельної ділянки, що відноситься до компетенції КМДА.
Позивач вказував, що незважаючи на висловлені зауваження та заперечення, всупереч вимогам Кодексу України про адміністративні правопорушення, 15.03.2017, інспектором Скрягою О.В. була винесена Постанова про накладення на нього адміністративного стягнення за № 358/0001По02/2017, яку він отримав у цей же день.
Позивач вказує, що оскаржувана постанова винесена з грубим порушенням щодо строків накладення адміністративних стягнень, передбачених ч.1ст.38 КУпАП - через 2 місяці та 3 дні з моменту виявлення правопорушення. Даний факт підтверджений матеріалами справи (перевірка проведена та складено акт перевірки 12.01.2017 року, тобто вказана дата є днем виявлення адміністративного правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення № 358/0001По02/2017 складено 10.03.2017 року, а постанова винесена лише 15.03.2017року, тобто, після закінчення, передбаченого законодавством двомісячного терміну, а тому згідно з п.7 ст.247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато, а розпочате провадження підлягало закриттю.
Позивач також вказує, що в постанові зазначено, про нібито ним спричинена матеріальна шкода, вказаний її розмір - 214775 грн.51коп. Втім, при розгляді справи, у додатках до протоколу та постанови - розрахунок шкоди позивачу для ознайомлення не надавався.
Позивач вказував, що після складення вказаного протоколу про адміністративне правопорушення він заявив усне клопотання про надання йому для ознайомлення документів, які зазначені у протоколі, але йому було відмовлено, про що він вказав в поясненнях у протоколі та письмово подав клопотання про перенесення розгляду справи на 15.03.17 для ознайомлення із ними, але і в цьому відповідачем було відмовлено в таких діях відповідача позивач, вважає порушення його прав передбачених ст. 268 КУпАП.
Позивач також зазначав, що в чинному законодавстві України взагалі відсутнє поняття, яке зазначено в протоколі - «створення умов для нецільового використання земельної ділянки» та відсутня відповідальність за таке правопорушення за ст. 53 КУпАП. Тому, посилання на це у зазначеному протоколі та постанові є порушенням вимог ст. 58 Конституції України стосовно того, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
А тому позивач вважає, що під час складання вказаного протоколу, розгляду справи та винесення постанови інспектором Скрягою О.В. грубо порушені вимоги ч. 2 ст. 7 КУпАП та ст. 19 Конституції України, оскільки відповідно до них провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності та органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відсутність в його діях події і складу адміністративного правопорушення відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП постанова про притягнення мене до адміністративної відповідальності підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог ( а.с.140) представник позивача також, окрім позовних вимог вказаних у адміністративному позову (а.с.1-6), просив визнати неправомірними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області, головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель в м. Києві Управління за використанням та охороною земель Скряги Олександра Вікторовича, щодо складання вказаної постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення №358/0001По02/2017 від 10.03.2017 року за ст.53 КУпАП.
20.07.2017 року представник відповідача подав до суду письмові заперечення проти позову ( а.с.41-47) де вказував, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 № 442 «Про оптимізацію систем центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція сільського господарства ліквідується, а функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів покладаються на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Згідно, з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 № 910-р «Питання Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» функцій і повноваження Державної інспекції сільського господарства із здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів, що припиняються покладаються на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру. Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, визначено, що Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Головне управління Держгеокадастру у Київській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане. Головне управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності. Закон України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 № 963-ІУ (далі - Закон) визначає правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля.
Представник відповідача в обґрунтування заперечень проти позову вказував, що у відповідності до вимог статей 6 та 10 Закону державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у місті Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Скрягою Олександром Вікторовичем була проведена перевірка з питань дотримання вимог законодавства при відведенні (наданні, вилученні, набутті) та використанні земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку НОМЕР_2 та інших споруд, які належать до нього, а також встановлення паркану навколо земельної ділянки площею 1,0457 га, яка є складовою земельної ділянки площею 99,3 га, що відповідно до державного акту серії НОМЕР_3 належить на праві постійного користування КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1).
Представник відповідача вказував, що доводи позивача щодо невідповідності Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки № 001/80 від 12.01.2017 вимогам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», а саме п. 15 ст. 4 вказаного Закону, в частині не використання акту уніфікованої форми, є такими що не відповідають обставинам справи, оскільки наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 27.12.2016 № 353 «Про організаційні заходи із здійснення функцій державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів територіальними органами Держгеокадастру» запроваджено в діловодство головних управлінь Держгеокадастру бланк акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, згідно з додатком 3.
Представник відповідача не погоджується із твердженнями позивача, що державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області порушенні вимоги розділів 2, 3, 4, пунктів 5.3, 5.8, 6.2 Порядку планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 132 від 25.02.2013року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за № 412/22944 від 14.03.13, даний наказ скасовано на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 169-р від 10.03.2017 та втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 24 від 20.01.2017, а тому позивач посилається на норми законодавства, які на час виникнення спірних правовідносин втратили чинність.
Представник відповідача вказує, що Державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у місті Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Скряга Олександр Вікторович при здійсненні перевірки та складанні Акту керувався Положенням про Головне управління Держгеокадастру у Київській області затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17.11.2016 № 308 та ст.ст.4,9,10,Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», тобто, при здійсненні перевірки дотримання вимог земельного законодавства, за об'єктом - земельної ділянки та складанні Акту державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у місті Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Скряга Олександр Вікторович керувався Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а не Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», як зазначає Позивач.
Представник відповідача вказує, що 10.03.2017 набрала чинності Інструкція з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 19.01.2017р №6, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 07.02.2017р за № 173/30041.
Представник відповідача також не погоджується із твердженнями позивача, що в Протоколі про адміністративне правопорушення від 10 березня 2017 № 358/0001 п/02/2017 (далі-Протокол) не вказане місце та час вчинення адміністративного правопорушення у відповідності до вимог ч. 1 ст. 256 КУпАП та п. 5 Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративне правопорушення, оскільки у Протоколі, вказано дата 10 березня 2017 та місце його складання місто Київ, та вказана посада і прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол, далі з тексту Протоколу «Державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у місті Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Скрягою Олександром Вікторовичем».
Представник відповідача вказував, що також не погоджується із твердженнями позивача щодо порушення відповідачем строків накладання адміністративного стягнення, оскільки відповідно до п. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Представник відповідача вказував, що у відповідності до положень ст. 268 КУпАП
позивачеві було повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 10 березня 2017 о 14 год. 30 хв. у приміщенні Генеральної прокуратури України. Скориставшись своїм правом визначеним ст. 268 КУпАП позивач 10.03.2017заявив клопотання про перенесення розгляду справи, про притягнення до адміністративної відповідальності на 15.03.2017 на 12 год. 00 хв. у зв'язку з повним ознайомленням з матеріалами справи. Даний факт підтверджується матеріалами справи, які позивач подав до суду.
Представник відповідача вказував, що ознайомив позивача з матеріалами справи, не порушуючи законне право Позивача закріплене статтею ст. 268 КУпАП державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у місті Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Скрягою Олександром Вікторовичем 15.03.2017 винесено постанову за № 358/0001По/02/2017 про накладання адміністративного стягнення та притягнуто позивача до адміністративного правопорушення і накладено штраф у розмірі 323 грн. (триста двадцять три гривні).
Представник позивача вказував, що постановою встановлено, що гр. ОСОБА_1 заподіяно матеріальну шкоду на суму 214 775 грн. 51 коп. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот сімдесят п'ять гривень п'ятдесят одна копійка), яка розрахована відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.
Представник відповідача вказував, що при накладенні штрафу державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області керувався ст. 53 КУпАП, а тому вважає, що державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру у Київській області - головний спеціаліст відділу контролю за використанням та охороною земель у місті Києві Управління з контролю за використанням та охороною земель Скряга Олександр Вікторович діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, оцінивши усі докази, зібрані в матеріалах справи в їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, та враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви та заперечення сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
За змістом ст.ст. 279,280 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення має розглядатись в межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке правопорушення.
Так, відповідно вимог ст. 278 КУпАП, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, вирішується питання, чи правильно складено протокол про адміністративне правопорушення та інші матеріали справи.
Відповідно до положень ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
На вимогу частини третьої статті 2 КАС України, суд, при розв'язанні спорів за позовами на рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, має перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглядаючи та вирішуючи справи зазначеної категорії, судам слід досліджувати питання щодо компетентності органу (посадової особи) розглядати конкретну справу та застосовувати той чи інший захід стягнення. Під час розгляду справ необхідно встановлювати наявність в діях особи, яку притягнено до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення, тобто об'єкта, суб'єкта, об'єктивної та суб'єктивної сторони. Необхідно враховувати, що обов'язковим є наявність вини особи в здійсненні адміністративного правопорушення.
З цією метою суди повинні перевіряти законність та обґрунтованість складення протоколу, постанови та досліджувати, чи було дотримано порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, чи не пропущено строки, встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, чи виконано вимоги закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи.
Судом встановлено, що як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення від 10.03.2017 року № 358/0001п/02/2017 ( а.с.7-8) позивач є директором КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами, АДРЕСА_1
Відповідно до Рекомендацій №R (80) 2 щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами, прийнята Комітетом Міністрів Ради Європи 11.03.1980 р., термін «дискреційне повноваження» означає повноваження, яке надає адміністративному органу певний ступінь свободи під час прийняття рішення, таким чином даючи йому змогу вибирати з кількох юридично доступних рішень, те яке буде більш прийнятним. Отже, дискреційними є повноваження, які залишають державному органу чи його посадовій особі свободу розсуду після з'ясування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Судом встановлено, що відповідно до Положення про Головне управління Держгеокадастру у Київській області», затверджене наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру 17.11.2016 року №308 (а.с.56-92) завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадстру на території Київської області, а в частині реалізації державної політики у сфері державного нагляду ( контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності,родючості грунтів - також і на території м.Києва.
Тобто, Головне управління, відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель, а не державний контроль (нагляд) у сфері господарської діяльності.
Відповідач при винесені постанови керувався Законом України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а не Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», як зазначає Позивач, тому доводи позивача щодо порушень норм ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» є недоречним, оскільки даний Закон жодним чином не стосується тих правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2016 р. №482 визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Судом встановлено, що згідно Акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 12.01.2017 року №001\80 відповідно до ст.ст.6,10, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» проведена перевірка дотримання вимог земельного законодавства при відведенні (наданні, вилученні, набутті) та використанні земельної ділянки під будівництво індивідуального житлового будинку НОМЕР_2 та інших споруд, які належать до нього, а також встановлення паркану навколо земельної ділянки площею 1,0457 га, яка є складовою земельної ділянки площею 99,3га, що відповідно до Державного акту серії НОМЕР_3 належить на праві постійного користування КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1.
Судом встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 10.03.2017 року №358/0001п/02/2017, встановлено, що 12.01.2017 року виїздом на місце встановлено, що земельна ділянка, на якій розташований будинок АДРЕСА_1 огороджена парканом та охороняється. Відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 17.10.2016 року №23059/14-41,огороджена навколо будинку АДРЕСА_1 земельна ділянка має площу 1,0457 га, яка є складовою земельної ділянки площею 99,3га,що відповідно до Державного акту серії НОМЕР_3 належить на праві постійного користування КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1. Земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 відноситься до земель державної власності рекреаційного призначення, що також підтверджується листом Управління Держгеокадастру у м.Києві.
Відповідно до пунктів 4 та 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності)№ 5245 від 06.09.2012 у державній власності залишаються розташовані в межах населених пунктів земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук; з дня набрання чинності цим Законом землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.
Згідно з абзацом є пункт 4 статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належить земельні ділянки, що використовуються для забезпечення діяльності Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.
Відповідно до розпорядження КМДА від 12.09.2008 року № 1241, КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами надано дозвіл на реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 На підставі проектної документації затвердженої наказом КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами від 23.10.2009 та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектура та дизайну міського середовища КМДА від 02.09.2009 № 15-8654 із змінами, внесеними листом від 27.10.2009 № 15-11165 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами видано дозвіл від 28.10.2009 №1703-Об/Т на виконання будівельних робіт із будівництва індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1
В подальшому на підставі Акту готовності об»єкта до експлуатації від 27.08.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами видано сертифікат відповідності КВ 000443 на будівництво індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 1068 кв.м. Згідно акту прийому-передачі від 29.11.2010 КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами ( замовник), в особі директора ОСОБА_1 та фізична особа ОСОБА_8.( інвестор) на виконання умов інвестиційного договору № 8 від 25.07.2008 та доповнень до нього від 02.11.2009 про реконструкцію будинку НОМЕР_2/2 КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами розташованого по АДРЕСА_1 відповідно до якого сторони дійшли згоди по розподілу між собою в об»єктах відповідно до умов договору, а саме КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами ( замовник) отримав капітально відремонтований будинок НОМЕР_2/2, а ОСОБА_8 (інвестор) отримав побудований індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1 Відповідно до наказу Головного управління житлового забезпечення КМДА від 30.11.2010 № 1612-С/ЖБ гр. ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності від 01.12.2010 на житловий будинок АДРЕСА_1 Вище вказаними діями посадових осіб КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами, КМДА, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в місті Києві, Головного управління житлового забезпечення КМДА створено умови для нецільового використання земельної ділянки, а саме використання земельної ділянки площею 1,0457 га під індивідуальним житловим будинком на землях рекреаційного призначення, чим порушено статті 51, 52, пункт а статті 96 та пункт г статті 211 Земельного кодексу України. Згідно з інформаційною довідкою, з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об»єктів нерухомого майна щодо об»єкта нерухомого майна від 19.12.2016 № 76262330 власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_9, що є порушенням статей 51,52 пункту а) статті 96 пункт ґ) статті 211 Земельного кодексу України та статті 53 Кодексу України про Адміністративні Правопорушення. Правопорушенням завдано матеріальну шкоду (збитки)що підтверджуються методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використанні земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963.
На підставі вищевказаної постанови по справі про адміністративне правопорушення відповідачем 15 березня 2017 року винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 15 березня 2017 року №358/0001По/02/2017 згідно якої позивача з підстав викладених у вищевказаному протоколі визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачено статтею 53 Кодексу України про Адміністративне Правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 323 гривні.
Судом встановлено,що повноваження щодо складання протоколу, розгляду справи та винесення постанови про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53 КУпАП також визначені положеннями ст.ст. 242-1, 255 КУпАП.
Згідно «Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №6 від 19.01.2017 р., вона визначає порядок оформлення матеріалів у разі виявлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель порушень вимог земельного законодавства, їх обліку, розгляду, а також оскарження та контролю за провадженням у справах про адміністративні правопорушення. Її вимоги є обов'язковими для виконання державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (далі - Держгеокадастру) та її територіальних органів (далі - державні інспектори), яким відповідно до законодавства України надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, які діють як державні інспектори сільського господарства відповідно до статті 244 КУпАП.
Зокрема, цією «Інструкцією…» передбачено, що у разі виявлення порушення законодавства у сфері використання та охорони земель, за яке КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення у двох примірниках, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.При цьому у протоколі зазначаються: - дата та місце його складання; - посада, прізвище, ім'я та по батькові державного інспектора, який склав протокол (указуються повністю, без скорочень); - відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (прізвище, ім'я та по батькові, день, місяць та рік народження, місце народження, сімейний стан, у тому числі кількість утриманців (у разі наявності інформації), фактичне місце проживання/реєстрації (поштова адреса), посада та місце роботи або навчання (повне найменування юридичної особи та її місцезнаходження); якщо особа не працює, про це робиться відмітка); - місце, час вчинення та суть адміністративного правопорушення.
Суть правопорушення описується якомога точніше згідно з вимогами відповідної статті КУпАП, на підставі якої складається протокол, нормативно-правові акти, вимоги яких порушено та які встановлюють відповідальність за вчинене правопорушення (з обов'язковим зазначенням статей (їх частин), пунктів, абзаців тощо; - прізвища, імена та по батькові, місця проживання/реєстрації свідків та потерпілих (за наявності);… - у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від надання пояснень у протоколі чи від його підписання, про це обов'язково робиться відповідний запис; - інші відомості, необхідні для вирішення справи (наприклад, відомості про наявність актів обстеження земельної ділянки, відмітки про наявність документів і речей, які підтверджують правопорушення, клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності); - про заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду земельним ресурсам, що призвело до втрат сільськогосподарського або лісогосподарського виробництва.
Пунктом 6 «Інструкції» передбачено, що у протоколі обов'язково робиться відмітка про роз'яснення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, її прав і обов'язків, передбачених статтею 268 КУпАП, а також про повідомлення її про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу їй обов'язково направляється рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення (додаток 2) із зазначенням часу і місця розгляду справи.
Судом встановлено, що як вказано у протоколі про адміністративне правопорушення№358/0001По/02/2017 від 10.03.2017 року (а.с.7-8) підставою для складення протоколу був виїзд 12.01.2017 року за адресою будинку АДРЕСА_1 та висновку експертів за результатами проведення комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 17.10.2016 року №23059/14-41.
Судом встановлено, що відповідач у протоколі про адміністративне правопорушення №358/0001По/02/2017 від 10.03.2017 року (а.с.7-8) не зазначив хто був саме замовником проведення комплексної земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи від 17.10.2016 року №23059/14-41, які документи надавалися експертам для дослідження, та які питання були поставлені перед експертами. Також не вказав у протоколі достовірні докази, що огороджена навколо будинку АДРЕСА_1 земельна ділянка має площу 1,0457 га, яка є складовою земельної ділянки площею 99,3га, що відповідно до Державного акту серії НОМЕР_3 належить на праві постійного користування КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_1 та відноситься до земель державної власності рекреаційного призначення. Також відповідач у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення посилається на лист Управління Держгеокадастру у м.Києві, без зазначення вихідного номера цього листа, дати та за підписом, якої посадової особи, яким встановлено вищезазначені відповідачем підстави для складення протоколу про адміністративне правопорушення, що є в цьому випадку є неналежним доказом та підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення.
В протоколі про адміністратине правовпорушення відповідач вказує на порушення позивачем ст.ст.51,52 Земельного кодексу України.
Відповідно до ст.51 ЗК України до земель рекреаційного призначення належать земельні ділянки зелених зон і зелених насаджень міст та інших населених пунктів, навчально-туристських та екологічних стежок, маркованих трас, земельні ділянки, зайняті територіями будинків відпочинку, пансіонатів, об'єктів фізичної культури і спорту, туристичних баз, кемпінгів, яхт-клубів, стаціонарних і наметових туристично-оздоровчих таборів, будинків рибалок і мисливців, дитячих туристичних станцій, дитячих та спортивних таборів, інших аналогічних об'єктів, а також земельні ділянки, надані для дачного будівництва і спорудження інших об'єктів стаціонарної рекреації.
Відповідно до ст. 52. ЗК України землі рекреаційного призначення можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Землі загального користування дачного кооперативу безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління кооперативу до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). До земель загального користування дачного кооперативу належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. На землях рекреаційного призначення забороняється діяльність, що перешкоджає або може перешкоджати використанню їх за призначенням, а також негативно впливає або може вплинути на природний стан цих земель. Порядок використання земель рекреаційного призначення визначається законом.
В протоколі про адміністратине правовпорушення відповідач вказує на порушення позивачем п. а) ст.96 ЗК України. Землекористувачі зобов»язані а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; та п. ґ) ст.211 Земельного кодексу України, а саме Громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за такі порушення: ґ) невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.
Судом встановлено, що відповідач не вбачав у діях позивача порушення вимог п.г) ст.211 Земельного кодексу України , а саме розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, що негативно впливають на стан земель.
Судом встановлено, що доводи відповідача, які наведені у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення щодо позивачем ст.ст.51,52 п. а) ст.96 п. ґ) ст.211 Земельного кодексу України, не встановлюють протиправність дій позивача, в межах його повноважень, як директора КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами, оскільки відповідач не вбачав порушення у діях позивача п.г) ст.211 ЗК України та Розпорядження розпорядження КМДА від 12.09.2008 року № 1241КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами надано дозвіл на реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 не скасовано. Дозвіл від 28.10.2009 №1703-Об/Т на виконання будівельних робіт із будівництва індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1, на підставі проектної документації ,затвердженої наказом КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами від 23.10.2009 та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектура та дизайну міського середовища КМДА від 02.09.2009 № 15-8654 із змінами, внесеними листом від 27.10.2009 № 15-11165 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами, в межах строку позовної давності недійсним не визнавався та з цього приводу рішення судів не ухвалювались. Сертифікат відповідності КВ 000443 на будівництво індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 1068 кв.м., виданий на підставі Акту готовності об»єкта до експлуатації від 27.08.2010 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами в межах строку позовної давності недійсним у встановленому законом порядку не визнавався. Інвестиційний договір № 8 від 25.07.2008 та доповнення до нього від 02.11.2009 про реконструкцію будинку НОМЕР_2/2 КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами розташованого по АДРЕСА_1 відповідно до якого сторони дійшли згоди по розподілу між собою в об»єктах відповідно до умов договору, а саме КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами ( замовник) отримав капітально відремонтований будинок НОМЕР_2 ОСОБА_8 (інвестор) отримав побудований індивідуальний житловий будинок АДРЕСА_1, згідно акту прийому-передачі від 29.11.2010 КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами ( замовник), в особі директора ОСОБА_1 та фізична особа ОСОБА_8( інвестор) в межах строку позовної давності недійсним не визнавався. Наказ Головного управління житлового забезпечення КМДА від 30.11.2010 № 1612-С/ЖБ гр. ОСОБА_8 видано свідоцтво про право власності від 01.12.2010 на житловий будинок АДРЕСА_1, в межах строку позовної давності у встановленому законом порядку недійсним не визнавався.
Оскільки судом перевіряється законність підстав притягнення позивача до відповідальності та дотримання законодавства при розгляді правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення і ухвалення постанови про притягнення особи (позивача) до відповідальності, суд встановив наступне.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи вимагає від уповноваженого органу (посадової особи) насамперед повного дослідження доказів, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні (ст. 251), здійснити всебічну й неупереджену оцінку цих доказів (ст. 252), встановити наявність обставин, що пом'якшують (ст. 34) чи обтяжують (ст. 35) відповідальність, з'ясувати чи заподіяно майнову шкоду вчиненим правопорушенням, чи є можливість передати матеріали справи на розгляд громадських організацій чи звільнити від відповідальності через малозначність правопорушення (статті 21, 22 КУпАП).
Перевіряючи законність та обґрунтованість складення протоколу № 358/0001По/02/2017 від 10.03.2017 року (а.с.7-8), постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2017 року №358/0001По/02/2017 та досліджуючи дотримання порядку притягнення особи до адміністративної відповідальності, строків, що встановлені для розгляду справи та накладення адміністративного стягнення, а також виконання вимог закону щодо обов'язкової присутності особи при розгляді її справи та своєчасного повідомлення цієї особи про місце та дату розгляду справи, а також можливості особи скористатись своїми правами, передбаченими ст. 268 КУпАП, то суд встановив наступне.
Статтями 256, 276, 278, 280, 283 КУпАП визначено вимоги до змісту протоколу та постанови про адміністративне правопорушення, порядку складання та підготовки до розгляду, проте при розгляді справи судом було виявлено неналежне оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушено передбачені ст. 268 КУпАП права особи, крім того обидва документи не містять визначений час скоєння правопорушення (разове вчинення чи триваюче правопорушення в розумінні ст.38 КУпАП), детальні обставини скоєння правопорушення саме позивачем, як директором КВ «Пуща-Водиця» Державного управління справами, з чого не вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, органом, що розглядав цю справу, були враховані ці обставини, оскільки не врахування цих обставин є порушенням принципу об'єктивності, що тягне за собою безумовне скасування рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, як незаконного.
Також з матеріалів, наданих суду, вбачається, що позивач під час ознайомлення у приміщенні Генеральної прокуратури України із протоколом про адміністративне правопорушення № 358/0001По/02/2017 від 10.03.2017 року (а.с.7-8) , в своїх письмових поясненнях (а.с.8-9) подав клопотання про перенесення дати розгляду справи про адміністративне правопорушення для ознайомлення з матеріалами на 15.03.2017 року. Проте в справі відсутні докази про надання такого права позивачу та ознайомлення із матеріалами справи, які були підставою для складення протоколу про адміністративне правопорушення, з чого не можна зробити висновок, що вони були враховані під час розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності (а.с. 10-11).
Також судом встановлено, що відповідач у обґрунтованість складення протоколу № 358/0001По/02/2017 від 10.03.2017 року (а.с.7-8), постанови про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2017 року №358/0001По/02/2017 не посилався, як на доказ та підставу протиправності дій позивача на Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об»єктом-земельної ділянки від 12.01.2017 року №001/80, а тому висновки викладені у такому Акті не можуть бути підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності щодо створення позивачем умов для нецільового використання земельної ділянки, а саме земельної ділянки площею 1,0457га під індивідуальним житловим будинком.
Судом встановлено, що позивачем в заперечення проти позову надано Екологічно-Експетну оцінку аналітичного опрацювання додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства на території Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами в 2-х томах, проведеної на замовлення адвоката з боку позивача ОСОБА_3 від 24.03.2017 року, якою не підтверджуються встановлені порушення земельного законодавства з боку позивача та не підтверджують, що будинок АДРЕСА_1 знаходиться на землях рекреаційного призначення.
Відповідно до вимог ст. 53 КУпАП використання земель не за цільовим призначенням, невиконання природоохоронного режиму використання земель, розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель, неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень -тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від п'яти до двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно зі п.1 ч.1ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні:1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
Судом також встановлено, що позивач у протоколі про адміністративне правопорушення № 358/0001По/02/2017 від 10.03.2017 року та у постанові про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2017 року №№ 358/0001По/02/2017 відповідач не вказав дату, час, та місце скоєння позивачем правопорушення, але як вбачається із посилань відповідача у протоколі на підстави для складення протоколу, йдеться про період часу 2008-2010роки, є разовим випадком, а не триваючим, та відповідно до вимог ст.38КУпАП, п.7 ч.1 ст.247КУпАП, відповідач мав право після складення протоколу, винести постанову про закриття провадження у справі, чого також не здійснив.
Відповідно до ст. 288 КУПАП постанову уповноваженого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Згідно положень частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судом встановлено, що під час розгляду справи відповідач доказів правомірності свого рішення, а також заперечень, які б спростовували доводи позивача, суду не надав, а також у відповідності до вимог ст.78 КАС України не надав доказів та не повідомив про підстави звільнення від доказування.
Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання неправомірними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області, головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель в м. Києві Управління за використанням та охороною земель Скряги Олександра Вікторовича, щодо складання вказаної постанови та протоколу по справі про адміністративне правопорушення №358/0001По02/2017 від 10.03.2017 року за ст.53 КУпАП обґрунтовані та підлягають задоволенню, у зв'язку із відсутністю в діях позивача складу та події адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 62 Конституції України, ст.ст. 125, 126, 211 Земельного кодексу України, ст.ст. 7, 9, 38, 53-1, 242-1, 244, 245, 251, 252, 254-256, 268, 278-280, 283, 285, 288-289, 293, 295 Кодекс України про адміністративні правопорушення, «Інструкції з оформлення державними інспекторами у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель матеріалів про адміністративні правопорушення», затвердженої Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства №6 від 19.01.2017 р., ст.ст. 2-17, 20, п.6 ст.21,72-80,132,173-175,180,192-199,209-211,217,229,230,241-247,286КАС України, суд-
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області - Скряги Олександра Вікторовича про визнання дій неправомірними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області - головного спеціаліста відділу контролю за використанням та охороною земель в м. Києві Управління з контролю за викоританням та охороною земель Скряги Олександра Вікторовича щодо складання постанови та протоколу №358/0001п/02/2017 від 10.03.2017 р. за ст. 53 КУпАП.
Скасувати постанову №358/0001По/02/2017 від 15.03.2017 р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст. 53 КУпАП, винесеної державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру у Київській області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель в м. Києві Управління з контролю за викоританням та охороною земель Скрягою Олександром Вікторовичем.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів.
Суддя: