Справа № 755/227/18
"22" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження унесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12017110040011673 від 20.08.2017 за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Щастя Жовтневого району Луганської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, непрацюючого, неодруженого, який має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_6 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,
Судом визнано доведеним, що ОСОБА_5 , у період часу з 20 години 00 хвилин по 21 годину 00 хвилин 19 серпня 2017 року знаходячись за адресою місто Київ, вул. Дніпровська Набережна, буд. 13, знайшов згорток фольги всередині якого знаходилась наркотична речовина метадон масою 0,112 г.
Після чого, ОСОБА_5 , вказаний згорток з наркотичним засобом метадон помістив до пачки сигарет «Вінстон» та в подальшому заховав до лівої нагрудної кишені сорочки, в яку він був одягнений, де став незаконно зберігати при собі, для власного вживання, без мети збуту.
В подальшому, а саме 19.08.2017 о 23 годині 00 хвилин, біля будинку №1-а по вулиці Дніпровська Набережна в місті Києві працівниками поліції був затриманий ОСОБА_5 в якого в лівій кишені було виявлено пачку від сигарет «Вінстон», всередині якої знаходився згорток фольги з наркотичним засобом - метадон.
В подальшому, в період часу з 23 години 20 хвилин до 23 години 50 хвилин 19.08.2017 року під час проведення огляду місця події, за адресою: місто Київ, вул.Дніпровська Набережна, 1-а, співробітниками поліції у присутності двох понятих, у лівій нагрудній кишені сорочки, в яку був одягнений ОСОБА_5 , було виявлено та в подальшому вилучено пачку від сигарет «Вінстон», всередині якої знаходився згорток фольги з наркотичним засобом - метадон, масою 0,112г, який останній незаконно придбав та зберігав для подальшого власного вживання без мети збуту.
Згідно висновку експерта №11-2/6130 від 02.11.2017 року:
1. Надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, яка знаходилась у зав'язаному згортку з полімерного матеріалу чорного кольору, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено.
2. Надана на дослідження кристалоподібна речовина білого кольору, яка знаходилась у зав'язаному згортку з полімерного матеріалу чорного кольору, містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон).
Маса метадону (фенадону) в речовинах становить 0,112г.
Метадон (фенадон), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів». «Список №1 наркотичні засоби, обіг яких обмежено» в «Таблиці ІІ», є наркотичним засобом.
Вказаних висновків суд дійшов з урахуванням пояснень обвинуваченого, який будучи допитаним в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, визнав повністю, дав покази, підтвердив обставини його скоєння, викладені в установочній частині вироку, зокрема в частині часу, місця та способу вчинення, щиро розкаявся у вчиненому.
Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, ОСОБА_5 просив суд визнати недоцільним дослідження доказів, так як повністю погоджується з досудовим розслідуванням справи.
Покази обвинуваченого ОСОБА_5 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд переконавшись, що учасники процесу, вірно розуміють зміст обставин провадження, відсутності сумнівів в добровільності їх позицій, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, тих, що стосуються вирішення питання про долю речових доказів, а також інших доказів, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження та інших з метою правильної кваліфікації дій обвинуваченого у відповідності до положень Кримінального Кодексу України.
Тож, враховуючи наведене, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, у межах ч. 3 ст. 349 КПК України, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до висновку про повну доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч.2 ст. 309 КК України, за обставин, встановлених судом.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 309 КК України оскільки він будучи особою, яка раніше вичленила злочин передбачений ч. 2 ст. 308 КК України, вчинив незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу без мети збуту.
Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
Те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Так, обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
Суд враховує, що обвинувачений на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, позитивну характеристику за місцем попереднього відбування покарання, спосіб життя (раніше неодноразово судимий, не одружений, має на утриманні неповнолітнього сина, не працює), що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає допустимі соціальні зв'язки; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (злочину), а саме: його класифікацію за ст. 12 КК України, особливості й обставини вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення злочинних дій та вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції ст. 309 КК України у виді позбавлення волі.
При цьому, суд враховує,що пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судом кримінального покарання» регламентовано, що коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається та за таких умов кожний вирок виконується самостійно.
Як убачається з матеріалів справи, обвинувачений був засуджений 10 січня 2018 року Святошинським районним судом м. Києва до покарання у виді позбавлення волі стоком на 5 (п'ять) років, зі звільненням на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
При цьому даний злочин вчинено до постановлення вказаного попереднього вироку, а тому, виходячи зі змісту ч. 4 ст. 70 та ст. 72 КК України, та відповідно до роз'яснень, що містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судом кримінального покарання» такі вироки мають виконуватися самостійно.
Підстав для звільнення від відбування покарання з випробуванням, у відповідності до вимог ст. 75 КК України, або ж застосування ст. 69 КК України, чи норм ст. 69-1 КК України до обвинуваченого, суд не знаходить, у зв'язку з відсутністю передумов за яких дані правові норми мають змогу бути застосовані, та оскільки суд однозначно переконаний в тому, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 65 КК України, визначена даним вироком міра покарання, а саме у виді позбавлення волі у межах санкції ст. 309 КК України, є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів (кримінальних правопорушень).
Запобіжний захід, як захід забезпечення кримінального провадження, обвинуваченому в період судового провадження не обирався, однак, враховуючи вимоги ст.ст. 131-132, 177, 178 КПК України та дані про його особу слід визначити йому останній у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків з числа регламентованих ч. 5 ст. 194 КПК України до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати у кримінальному проваджені, вирішено відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено, згідно положень ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, з урахуванням положень ст. 72 КК України, вирок Святошинського районного суду м. Києва від 10 січня 2018 року, яким ОСОБА_5 визнано винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначено покарання, у виді позбавлення волі на строк 5 років та на підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, виконувати самостійно.
Застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, поклавши обов'язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: не відлучатися за межі місця проживання - м. Києва без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави витрати за проведення експертизи у сумі 1484 гривні 40 копійок (висновок № 11-2/6130 від 02.11.2017).
Речові докази в кримінальному провадженні № 12017110040011673 від 20.08.2017 - знищити.
Вирок може бути оскаржено протягом 30 днів з дня проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.
Копію судового рішення негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, іншим учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя: ОСОБА_1