Справа № 755/10805/17
"04" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді: Астахової О.О.,
при секретарі Полторак І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», треті особи: ОСОБА_2, Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України про стягнення страхового відшкодування, -
Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути з відповідача страхове відшкодування в розмірі 2 698,16 грн., вартість проведення експертизи у розмірі 700,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн.
Мотивуючи вимоги тим, що 25 січня 2016 року о 17 год. 00 хв. в м. Києві на площі Севастопольська, 1, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3 порушив правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності позивачу, внаслідок чого автомобілі було пошкоджено та завдано збитків.
Після дорожньо-транспортної пригоди водії для спрощеної процедури врегулювання збитків, спільно склали повідомлення про ДТП (Європротокол) та залишили місце події без повідомлення підрозділів МВС України.
Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3, станом на дату ДТП була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Нова», відповідно до Полісу №АІ/7755580.
Позивач повідомив страхову компанію про настання страхового випадку та надав усі необхідні документи, однак в порушення норм чинного законодавства ПрАТ «Страхова компанія «Нова» виплати страхового відшкодування не здійснила.
За даними звіту №627/11-16 вартість матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок пошкодження автомобіля під час дорожньо-транспортної пригоди становить 2 698,16 грн.
Крім того, вартість проведення оцінки заподіяного власнику автомобіля «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_1, матеріального збитку в результаті ДТП становить 700,00 грн., яку позивач також просить стягнути із відповідача на його користь.
Оскільки досудове врегулювання спору виявилось неможливим, позивач змушений звернутися з даним позов до суду.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, виходячи з доводів, якими вони обґрунтовуються та просив позов задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідач та треті особи у судове засідання не з'явились повторно, хоча про день, час і місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи або відзиву, чи письмових пояснень до суду не надійшло.
Згідно із ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:
1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;
2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;
3) відповідач не подав відзив;
4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглядати і вирішувати справу відповідно до вимог ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 25 січня 2016 року о 17 год. 00 хв. в м. Києві на площі Севастопольська, 1, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3, під керуванням водія ОСОБА_2 та «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_1
В результаті ДТП автомобіль «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження у вигляді подряпини заднього бамперу, а власнику автомобіля ОСОБА_1 були завдані матеріальні збитки.
Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, що підтверджується повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом), складеним 25 січня 2016 року представником Центру забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України та ОСОБА_3 (а.с. 6).
Відповідно до п. 33. 2 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. (Європротокол).
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати Державтоінспекцію МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ.
На момент ДТП автомобіль «Део Ланос», реєстраційний номер НОМЕР_3, був застрахований відповідачем - ПАТ «Страхова компанія «Нова», що підтверджується Договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів посвідченого полісом №АІ/7755580. (а.с. 28).
Цивільно-правова відповідальність позивача, як власника наземного транспортного засобу «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_1, також була застрахована на момент ДТП у ПрАТ СК «Провідна», що підтверджується полісом № АЕ 2559462 (а.с. 29).
Отже, 25.01.2016 року стався страховий випадок.
За даними висновку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №627/11-16, складеного ТОВ «Клевер Експерт» 18 листопада 2016 року, вартість матеріального збитку завданого внаслідок пошкодження при ДТП автомобіля «ВАЗ 21703», реєстраційний номер НОМЕР_1, становить 2 698,16 грн. (а.с. 8 26).
Вартість робіт по визначенню матеріального збитку становить 700,00 грн., яка була сплачена позивачем, що підтверджується Актом №627/11-16 від 18 листопада 2016 року (а.с. 27).
Відповідач у добровільному порядку відмовляється відшкодовувати завдані позивачу в результаті ДТП збитки.
Відповідного до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
В силу ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Згідно із ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Статтею 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленим цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Частиною першою статті 22 ЦК України визначено, що особа якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). (п.1 ч.2 ст.22 ЦК України).
Пунктом 4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 1 березня 2013 року за №4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішені спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її заподіювача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Верховний Суд України у Постанові від 20.01.2016 року (справа № 6-2808цс15) зазначає, що право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.
Таким чином, потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.
З огляду на означене, а також те, що відповідачем не спростовано доводи позивача, якими він обґрунтовує позовні вимоги, зокрема, щодо відшкодування завданої шкоди в результаті ДТП, що мала місце 25 січня 2016 року, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню і з ПрАТ «СК «Нова» на користь позивача необхідно стягнути суму завданої матеріальної шкоди у розмірі 2 698,16 грн. та вартість проведення експертизи у розмірі 700,00 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України судовий збір сплачений позивачем за подання позову до суду у розмірі 640,00 грн. також підлягає стягненню з відповідача на його користь.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 4, 12-13, 81, 141, 206, 258-259, 265, 268, 284, 289, 352-355 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1187, 1188, 1192, 1194 ЦК України, ст.ст. 9, 22, 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд, -
Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», треті особи: ОСОБА_2, Центр забезпечення службової діяльності Міністерства оборони та Генерального штабу Збройних сил України про стягнення страхового відшкодування - задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (код ЄДРПОУ 31241449), місцезнаходження: м. Київ, вул. М.Раскової, 11, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, страхове відшкодування в розмірі 2 698,16 грн., вартість проведення звіту щодо вартості матеріального збитку у розмірі 700,00 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 640,00 грн., а всього 4 038 (чотири тисячі тридцять вісім) грн. 16 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач має право оскаржити рішення суду до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: О.О. Астахова