№ 755/6811/18
1кп/755/978/18
21 травня 2018 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017100040013012 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не одруженого, з неповною загальною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України,
З Київської місцевої прокуратури № 4 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017100040013012 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України.
У підготовчому судовому засіданні прокурор доповів про можливість призначення обвинувального акту відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, до судового розгляду, оскільки дотримано норм кримінально-процесуального законодавства та підстав для його повернення прокурору або його закриття не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.
Зокрема, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про те, що до ОСОБА_4 необхідно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки він ніде не працює, обвинувачується у вчиненні тяжких кримінальних правопорушень, санкція за які передбачає від 3 (трьох) до 7 (семи) років позбавлення волі, не має постійного джерела прибутку, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, у зв'язку з чим, може продовжити злочинну діяльність та ухилятися від слідства та суду.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував щодо задоволення прокурора про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думки учасників процесу, оглянувши клопотання, вивчивши обвинувальний акт стосовно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, суд вважає, що є достатні підстави для призначення його до судового розгляду, оскільки, згідно з наданим до суду обвинувальним актом, складеним слідчим, відповідно до вимог КПК України, прокурором дотримані вимоги територіальної підсудності та підстав для його повернення прокурору не встановлено.
У підготовчому судовому засіданні будь-яких клопотань, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не заявлено.
Судовий розгляд необхідно здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом (ст. 177 КПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Заслухавши учасників провадження на рахунок наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винними у вчинені кримінальних правопорушень, а також на конкретні обставини кримінального провадження, його особу, оскільки останній офіційно ніде не працює, неодноразово був засуджений за корисливі злочини, схильний до скоєння нових кримінальних правопорушень та може ухилятися від суду.
Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183 КПК України.
Враховуючи наведене, суд на даному етапі розгляду обвинувального акту, приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки не зникли ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Суд, відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 181, 183, 194, 314-316 КПК України, суд -
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12017100040013012 відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, призначити до судового розгляду на 31 травня 2018 року на 12 годину 45 хвилин у приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5.
Судовий розгляд кримінального провадження проводити суддею одноособово у відкритому судовому засіданні.
Судове засідання проводити за участю прокурора, законних представників потерпілих, потерпілих та обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання прокурора про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, українцю, громадянину України, не одруженому, з повною загальною середньою освітою, не працюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимому, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 18 липня 2018 року включно.
Суд, відповідно до ч. 4 ст. 187 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя