Справа №:755/3496/18
Провадження №: 2/755/2665/18
"10" травня 2018 р. м. Київ
Дніпровський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Савлук Т. В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовомМоторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, -
Моторно (транспортне) страхове бюро України (далі за текстом - МТСБУ) звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування у розмірі 12200,90 грн., витрати на послуги аварійного комісара у розмірі 600,00 грн. та судовий збір у розмірі 1600,00 грн..
Обгрунтовуючи підстави звернення з цим позовом до суду позивач посилається на наступне, відповідач є винним у ДТП, яка мала місце 15.01.2016 року по вул. Будівельників в м. Києві, на момент вчинення ДТП відповідач не мав чинного полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. В результаті ДТП був пошкоджений автомобіль «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2. Оскільки, винуватець ДТП, яким є відповідач, не застрахував свою цивільно - правову відповідальність, власник пошкодженого транспортного засобу «Хюндай» д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі потерпілого, позивачем визначено розмір страхового відшкодування та виплачено 12200,90 грн., у зв'язку з чим у МТСБУ виникло право стягнути завдану матеріальну шкоду з відповідача, як особи винної у ДТП, на підставі ст. 1191 ЦК України та ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», крім того, позивач поніс витрати на аварійного комісара в розмірі 550,00 грн..
16 березня 2018 року Дніпровським районним судом міста Києва відкрите провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження, та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст.274 ЦПК України.
Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до довідки про причини повернення поштового відправлення, копія ухвали суду про відкриття провадження та копію позовної заяви разом із доданими до неї додатками, яка направлялась на адресу відповідача, повернулись до суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання (а.с.65).
У відповідності до ст.ст.174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.
Відтак судом звертається увага на те, що оскільки ухвалою від 16.03.2018 у справі відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження саме без повідомлення сторін, розгляд справи та постановлення рішення суду проводився за наявними у справі матеріалами як у малозначній, ціна позову якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та, як передбачено статтями 19 та 274 ЦПК України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини є достатніми для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Судом встановлено, що на підставі постанови Дніпровського районного суду міста Києва від 15 лютого 2016 року, ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні дорожньо - транспортної пригоди, яка мала місце 15.01.2016 року, та притягнуто його до адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.. (а. с. 47)
Як зазначено у мотивувальній частині постанови: «ОСОБА_1 15.01.2016 року о 10 годині 27 хвилин, керуючи автомобілем «БМВ 5201», державний номерний знак НОМЕР_2 в м. Києві по вул. Будівельників, 22/11, рухаючись в одному напрямку з автомобілем «Хюндай Єлантра», державний номерний знак НОМЕР_3, за одночасного перестроювання не надав дорогу автомобілю «Хюндай Єлантра», державний номерний знак НОМЕР_3, що призвело до зіткненя та пошкодження обох транспортних засобів. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 10.3;13.1 Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.».
Відповідно до частини третьої ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 17 квітня 2015 року, між ПАТ СК «Українська страхова група» та ОСОБА_2 укладено Договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленого як Поліс №АІ/7611423, строк дії якого з 18.04.2015 року по 17.04.2016 року включно. Об'єктом страхування відповідно до даного договору є транспортний засіб - автомобіль «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_3. (а.с. 45 зв.)
Відповідно до п. 41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції Закону, який був чинний на момент настання страхового випадку) МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
08 травня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до Моторно (транспортного) страхового бюро України із заявою про відшкодування шкоди завданої внаслідок пошкодження транспортного засобу автомобіля «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_3, яка заподіяна внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15 січня 2016 року з вини водія ОСОБА_1, який керував транспортним засобом - «БМВ», державний номерний знак НОМЕР_2, та на час вчинення дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. (а.с. 58)
27 квітня 2016 року Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, складено Звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників пошкодженого колісного транспортного засобу (КТЗ), яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту, завданого власнику автомобіля «Хюндай», номерний знак НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 11650,90 грн. (а.с. 49)
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
23 червня 2016 року Моторно (транспортне) страхове бюро України видало наказ №5090 «Про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2», відповідно до якого ОСОБА_2, в рахунок відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих (з вини незастрахованої особи), було перераховано страхове відшкодування за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу в розмірі 11650,90 грн. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується платіжним дорученням № 5090РВ від 29 червня 2016 року. (а.с. 59-60)
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Згідно положень п.38.2.1 ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у п.13.1 ст.13 цього Закону.
За таких обставин, суд вважає, що Моторно (транспортне) страхове бюро України правомірно пред'явило вимоги до ОСОБА_1, як особи винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 15 січня 2016 року, про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою потерпілій особі ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 11650,90 грн., внаслідок пошкодження транспортного засобу - автомобіля «Хюндай», номерний знак НОМЕР_3, який є об'єктом страхування.
Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з положеннями статті 29 Закону, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Отже, чинним законодавством не передбачено право страховика вимагати відшкодування вартості витрат за послуги аварійного комісара, у зв'язку з тим, що такі витрати страховика не є страховим відшкодуванням, а спрямовані на визначення розміру збитків. Ці витрати належать до звичайної господарської діяльності страховика і не підлягають стягненню з особи, яка відповідальна за спричинену шкоду, а тому суд не убачає підстав для відшкодування за рахунок відповідача ОСОБА_1 вартості витрат за послуги аварійного комісара в сумі 550,00 грн., тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Відповідно до ч. 1, 2 ст.. 4 Цивільного - процесуального кодексу України Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування підлягає до часткового задоволення, ухвалюючи рішення суд присуджує стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, в сумі 11650 грн. 90 коп., в іншій частині позовних вимог не підлягає до задоволення.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, суд присуджує до стягнення з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1600 грн. 00 коп., що підтверджується залученим до справи оригіналом платіжного доручення про їх оплату позивачем при звернені з позовом до суду, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, п. 38.2.1 ст. 38, п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 263-265, 274, Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Моторно (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України в порядку регресу витрати, пов'язані з виплатою страхового відшкодування, в сумі 11650 грн. 90 коп., судовий збір в сумі 1600 грн. 00 коп., а всього на загальну суму 13250 (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят) грн. 90 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.