Справа №:755/3261/18
Провадження №: 2/755/2554/18
"18" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді Галагана В.І.,
за участю секретаря Ламбуцької Т.О.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, -
Приватне акціонерне товариство «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПрАТ «НАСК «Оранта») звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача страхового відшкодування в сумі 1 895,61 грн. в порядку регресу, яке було виплачене позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, що відбулась за участю відповідача ОСОБА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що 31.08.2015 року між сторонами було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу 100-38 № 384 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до умов якого було забезпечено транспортний засіб «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_4. 27.01.2016 року зі сторони пр-т. Возєднання на перехресті в напрямку пр-т. Гагаріна в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Міцубісі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, внаслідок якої автомобілі отримали механічні пошкодження. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 04.03.2016 року відповідача визнано винним у вчиненні ДТП від 27.01.2016 року. Всупереч вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу «Міцубісі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на момент скоєння вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована. Разом з тим, позивачем в повному обсязі виконано зобов'язання перед власником автомобіля «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, та сплачено суму страхового відшкодування в розмірі 1 895,61 грн., тому позивач набув права зворотної вимоги до відповідача в межах суми виплаченого страхового відшкодування, що є предметом спору.
02 квітня 2018 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, та постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду від 02 квітня 2018 року строк, та за відсутності доказів поважності причин неподання відповідачем заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі письмові докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.
За вимог Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що 27.01.2016 року о 18 год. 40 хв. ОСОБА_1 керуючи автомобілем «Міцубісі», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, зі сторони пр-т. Возз'єднання у напрямку пр-т. Гагаріна в м. Києві, не дотримався безпечної дистанції та бокового інтервалу, внаслідок чого, здійснив зіткнення з автомобілем «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, що підтверджено довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 84648904. (а.с. 11)
Відповідно до частини третьої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
За постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 04.03.2016 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди від 27.01.2016 року, оскільки ОСОБА_1 під час руху допустив порушення п.п. 13.1 Правил дорожнього руху. (а.с. 12)
За даними свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, належить на праві власності ОСОБА_5 (а.с. 10)
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», до шкоди, заподіяної в результаті ДТП майну потерпілого відноситься шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого.
Відповідно до ч. 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Згідно вимог п.п. 33.1.4 п. 33.1. ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Як убачається з матеріалів справи, на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди від 27.01.2016 року автомобіль «Ніссан», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, було забезпечено ПрАТ «НАСК «Оранта»згідно Договору добровільного страхування транспортного засобу 100-38 № 384 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 06.09.2015 року до 05.09.2016 року. (а.с. 6-9)
29.01.2016 року ОСОБА_5 звернулась до ПрАТ «НАСК «Оранта»із заявою № 855 про страхове відшкодування, відповідно до якої страхувальник повідомляє страховика про настання страхового випадку від 27.01.2016 року. (а.с. 13)
За даними Звіту про оцінку автомобіля «Ніссан» № АА8973ОМ-04.02/5 від 04.02.2016 року, складеного оцінювачем ТОВ «Гарант-асістанс», матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля «Ніссан», державний номер НОМЕР_3, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 3 289,43 грн. (а.с. 15-22)
Згідно Розрахунку суми страхового відшкодування від 17.02.2016 року та ОСОБА_6 № СТО-16-855/1 від 22.02.2016 року, складеного ПрАТ «НАСК «Оранта», сума страхового відшкодування яка підлягає до виплати страхувальнику ОСОБА_5 за наслідками ДТП від 27.01.2016 року складає 1 895,61 грн. (а.с. 25-26)
15.02.2017 року представник ПрАТ «НАСК «Оранта» - ОСОБА_7 звернулася до ОСОБА_1 із письмовою Регресною вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 1 895,61 грн. (а.с. 27-31)
25.02.2016 року ПрАТ «НАСК «Оранта» здійснило перерахунок суми страхового відшкодування на ім'я страхувальника ОСОБА_5, що підтверджено платіжним дорученням № 10593 від 25.02.2016 року та відомістю виплат страхового відшкодування від 25.02.2016 року. (а.с. 23, 24)
Відповідно ст. 993 Цивільного кодексу України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.
За нормою ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо іншій розмір не встановлено законом.
Згідно вимог п. ґ п.п. 38.1.1 п. 38.1. ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній по справі № 6-1цс14, виходячи з аналізу статей 33, 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», слід зазначити, що у зв'язку із внесеними до цього Закону змінами було збережено як обов'язок страхувальника щодо вжиття заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика про настання ДТП, так і відповідне право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив його про настання ДТП.
Неузгодженість нумерації підпунктів пункту 33.1 статті 33 та підпунктів пункту 38.1 статті 38 Закону, після внесених до них змін Законом України від 17 лютого 2011 року № 3045-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування», не може обмежувати встановлене статтею 38 Закону право страховика подати регресний позов до страхувальника у разі недотримання строків і умов повідомлення страховика про дорожньо-транспортну пригоду, а тому й не може бути підставою для відмови в задоволенні такого позову.
За таких обставин, суд вважає, що позивачем ПрАТ «НАСК «Оранта» правомірно заявлені вимоги до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 1 895,61 грн., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та яка підлягає стягненню в порядку регресу з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до частини другої ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу, підлягає до задоволення в повному обсязі.
В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 762,00 грн., сплачений позивачем під час звернення з даним позовом до суду.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 38, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993, 1166, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 4, 6-13, 82, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 279, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позов Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, на користь Приватного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7-Д, АКБ «Укрсоцбанк», п/р № 26504011634645, МФО 300023, кошти в сумі 1 895,61 грн. та судові витрати в сумі 1 762 грн., а всього на загальну суму 3 657 (три тисячі шістсот п'ятдесят сім) гривень 61 копійку.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18 травня 2018 року.