Справа №:2604/24373/12
Провадження №: 2/755/2299/18
"03" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Арапіної Н.Є.
з секретарем Рудь Н.В.
за участі
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
представників відповідача Головненко Н.В., Лукашенко М.П., Богуш С.М.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, пені, інфляційних втрат, трьох процентів річних за час прострочення виконання зобов'язання,
Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, інфляційних втрат, трьох процентів річних за час прострочення виконання зобов'язання. Свої вимоги мотивував тим, що 03 вересня 2010 року між ним та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №06/0613968/1012/10, предметом якого є автомобіль марки «Ауді», 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1. 21 серпня 2011 року в період часу з 11 годин 00 хвилин невідома особа, перебуваючи в м. Переяслав-Хмельницький по вул. Шкільна, незаконно заволоділа вказаним його автомобілем. З даного приводу він одразу зателефонував до чергової частини РВ ГУ МВС України в Київській області м. Переяслав-Хмельницький, по місцю викрадення автомобіля, а також повідомив по гарячій лінії відповідача. 22 серпня 2011 року позивач звернувся до відповідача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, у зв'язку із викраденням 21 серпня 2011 року застрахованого автомобіля, та в подальшому на вимогу ПрАТ «СК «Провідна» надав всі необхідні документи та виконав дії, необхідні для виплати страхового відшкодування. Однак відповідачем відкладався строк щодо прийняття рішення про визнання події страховим випадком та продовжувався термін прийняття рішення з виплати страхового відшкодування, про що його було повідомлено листами. Листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 02 серпня 2012 року, його повідомлено про відмову йому у виплаті страхового відшкодування за наслідками проведення власного розслідування, на підставі якого було зроблено висновок про відсутність підстав для страхового відшкодування. Посилаючись на те, що йому відмовлено у виплаті страхового відшкодування незаконно, просив в суд стягнути з відповідача на свою користь страхове відшкодування у розмірі 465 000 грн 20 коп., пеню - 42 988 грн 29 коп., 3 % річних від суми простроченої страхової виплати - 8 320 грн 31 коп., 100 000 грн на відшкодування моральної шкоди та вирішити питання про розподіл судових витрат.
Під час розгляду справи по суті позивач уточнив позовні вимоги та остаточно просив стягнути з відповідача страхове відшкодування у розмірі 318 327,33 грн.; пеню у розмірі 196 351,21 грн., три відсотки річних від суми простроченого страхового відшкодування у розмірі 31 893,75 грн., інфляційні втрати в розмірі 211 369,33 грн., моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.; та судові витрати на правову допомоги у розмірі 12 800,00 грн. (а.с.1-6, том 3).
19 липня 2013 року ухвалою суду призначено судово- автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено ДП Київський науково-дослідний інститут незалежних експертиз та зупинено провадження по справі.
14 жовтня 2013 року поновлено провадження по справі.
27 грудня 2013 року ухвалою суду призначено по справі судово-автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України та зупинено провадження по справі.
16 червня 2014 року відновлено провадження по справі.
15 грудня 2014 року ухвалою суду клопотання представника відповідача про призначення додаткової автотоварознавчої експертизи задоволено: призначено додаткову судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Державному науково-дослідному експертно-криміналістичного центру МВС України та зупинено провадження по справі.
02 липня 2015 року провадження по справі поновлено.
10 грудня 2015 року у задоволенні клопотання представника відповідача про призначення додаткової автотоварознавчої експертизи відмовлено.
Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року позов задоволено частково: стягнуто з ПАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 страхову суму в розмірі 318 327 грн. 33 коп. Стягнуто з ПАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 пеню в розмірі 196 351 грн. 21 коп., 3% річних в розмірі 31 893 грн. 75 коп., а всього 228244 грн. 96 коп. Стягнуто з ПАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 індекс інфляції за час прострочення виконання зобов'язання в розмірі 211369 грн. 33 коп. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ «СК «Провідна» на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 12 800 грн. Стягнуто з ПАТ «СК «Провідна» на користь держави судовий збір в розмірі 1700 грн.
15 червня 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва пеляційну скаргу представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» відхилено, рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року залишено без змін.
09 листопада 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» задовольнити частково. Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 15 червня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому в ухвалі вказано, що суд першої інстанції не оцінив усіх доказів у сукупності і не вжив заходів для усунення суперечностей щодо вартості застрахованого автомобіля. Крім того, під час розгляду даної справи судом допущено однобічність у дослідженні доказів та не перевірено усіх обставин, на які посилався відповідач в обґрунтування своїх заперечень щодо вартості автомобіля, вказаної в ціні позову, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Не надано жодної оцінки положенням договору, укладеного між сторонами, щодо достовірності наданої інформації і відповідальності сторін вказаного договору. У порушення вимог вищевказаних норм права не встановлено фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, не перевірено, чи взагалі було відремонтовано застрахований транспортний засіб до комплектації заводу виробника, не надано жодної оцінки доказам, які містяться в матеріалах справи, у зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про часткове задоволення позову. Заперечуючи проти позову та вартості автомобіля визначеної експертизами, які не призначалися в порядку, передбаченому ЦПК України, отже, які є лише письмовими доказами, суд не роз'яснив відповідачу право на призначення експертизи на підтвердження своїх заперечень.
14 листопада 2017 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача та призначено судов- автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та зупинено провадження по справі.
19 лютого 2018 року відновлено провадження по справі.
Позивач підтримав уточненні позовні вимоги. Дав пояснення, аналогічні викладеним у позові. Додатково пояснив, що висновок експерта про вартість автомобіля при розмитненні не спростовує визначену вартість автомобіля при укладенні договору страхування, оскільки сторони дотримались приписів Правил страхування, про що зазначено в договорі.
Представник позивача ОСОБА_2 підтримала уточнені позовні вимоги. Дала пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представники відповідача Богуш С.М., Лукащенка М.П., позовні вимоги не визнали. Підтримали письмові заперечення, в яких зазначено, що автомобіль НОМЕР_2 ввезено на митну територію України пошкодженим. Згідно митного огляду станом на травень 2010 року автомобіль має значні пошкодження та його вартість складає 45 996,62 грн. Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 3464 від 17 квітня 2009 року вартість автомобіля, як бази оподаткування при розмитненні складає 49 328,55 грн. Згідно висновку № 11/460 від 01 вересня 2010 року дійсна ринкова вартість автомобіля марки «Ауді, S3» станом на 01 вересня 2010 року складає 251 139,88 грн. Як вбачається із висновку експертного товарознавчого дослідження № 12158 від 12 грудня 2011 року вартість автомобіля НОМЕР_2 станом на 03 вересня 2010 року складає 255 131,29 грн. Додатково пояснили, що при укладанні договору позивачем надано неправдиві відомості про вартість автомобіля та завищена його вартість. Також позивачем не надано доказів відновлення автомобіля. Просили у задоволені позову відмовити.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що при укладанні договору ним оглянуто автомобіль та зроблено його світлини. На момент огляду автомобіль не був пошкоджений, його вартість була погоджена з відповідними службами. Номер оглянув тільки на таблиці, наклеєної на кузов автомобіля під кришкою капоту, на якій зображено номер кузову. Дійсну вартість автомобіля визначив за вартістю подібного автомобіля в Інтернет ресурсі.
До суду надійшла заява представника відповідача про оголошення перерви у розгляді справи.
У відповідності до вимог ст.2, ст.240 ЦПК України суд вирішив справу на підставі наявних доказів з урахуванням розумного строку розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення свідка, судом фактично встановлено такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу позивач є власником автомобіля НОМЕР_3 (а.с. 21, 22, 23, том 1).
03 вересня 2010 року між сторонами укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № 06/0613968/1012/10, предметом якого є автомобіль НОМЕР_3. В розділу 10 цього договору передбачені страхові випадки, на підставі яких здійснюються страхові виплати, застрахованими ризиками є «ДТП», «Стихійні лиха», «Пожежа» та «Ризик викрадення». Строк дії договору з 04.09.2010 до 03.09.2011 . (а.с. 86-89, 90, том 2).
На виконання умов розділу 4.8 договору страхування позивачем було сплачено страховий платіж в сумі 35 550 грн. 00 коп., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 31500 від 03 вересня 2010 року (а.с. 24, том 1).
21 серпня 2011 року в період часу з 11 годин 00 хвилин невідома особа, перебуваючи в м. Переяслав-Хмельницький по вул. Шкільна, незаконно заволоділа вказаним його автомобілем (а.с.42, т ом 1).
22 серпня 2011 року позивачем подано до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» заяву про настання страхової події (а.с. 136, том 1).
31 серпня 2011 року слідчим СВ Переяслав-Хмельницьким МВ ГУМВС України в Київській області винесено постанову про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 289 КК України по факту незаконного заволодіння транспортним засобом марки «Ауді С-3», який належить на праві власності позивачу (а.с. 26, том 1).
17.11.2011 ПрАТ «СК «Провідна» прийнято рішення про виплату позивачу авансової виплати за викрадений автомобіль у розмірі 5 000,00 грн.
02 квітня 2012 року позивачу повідомлено про відмову у виплаті страхового відшкодування (а.с. 36-38, том 1).
Позивач просив про стягнення страхового відшкодування у розмірі 318 327,33 грн., обгрунтовуючи свої вимоги тим, що договором добровільного страхування, який було укладено між сторонами, передбачена виплата страхового відшкодування у випадку втрати застрахованого засобу внаслідок настання ризику «Викрадення» та обчислення, як різниця між дійсною вартістю транспортного засобу на дату настання страхового випадку і розміром безумовної франшизи.
Представники відповідача заперечували проти стягнення страхового відшкодування, аргументував відмову проведенням власного розслідування відповідно до вимог п.п.11.3.1, 11.3.3, 11.3.4, 11.3.8 договору та ст. 25 Закону України «Про страхування», на підставі якого було зроблено висновок про порушення позивачем умов договору щодо зазначення вартості застрахованого автомобіля при укладенні договору страхування, оскільки автомобіль позивача був ввезений на митну територію України в пошкодженому стані, згідно акта митного огляду на застрахованому автомобілі наявні пошкодження, а відповідно до уніфікованої митної квитанції МД-1 вартість автомобіля становить 53 478 грн 34 коп. Однак в заяві на укладання договору добровільного страхування останній вказав вартість цього автомобіля - 500 000 грн, при цьому своїм підписом засвідчив, що всі відомості, зазначені ним у заяві є повними та відповідають дійсності.
Сторони погодились, що договір укладено на підставі заяви (п. 20.7 договору), в договорі погоджено вартість застрахованого автомобіля у сумі 500 000 грн.( п. 4.2 договору).
Предметом доказування є обставини щодо визначення розміру вартості застрахованого автомобіля.
На спростування зазначеної в договорі вартості застрахованого автомобіля відповідачем додано до матеріалів справи такі документі та висновки експертиз.
17 січня 2013 року на запит відповідача Київською регіональноюї митницею надано копію вантажної митної декларації та документи, на підставі яких було здійснено митне оформлення 04.06.2010 за вантажною митною декларацією № 100000009/2010/910844, в яких вартість транспортного засобу зазначена у сумі 45996,62 грн. та відображено пошкодження та несправності автомобіля АUDI, кузов НОМЕР_7 (а.с.94-110, том 1).
28 листопада 2011 року на запит відповідача отримано відповідь Державного підприємства «Чернігівстандартметрологія» про проведення сертифікації б/к автомобіля марки «Ауді S3», кузов НОМЕР_7, 26.03.2009 видано первинний сертифікат відповідності. Відбір зразків, ідентифікацію та випробування транспортного засобу проводились випробувальною лабораторією ПП«Параметр-Ц» (м. Дніпропетровськ). У зв'язку із закінченням терміну дії сертифіката у 2010 році було видано новий сертифікат відповідності терміном дії з 20.05.2010 по 19.05.2011. До відповіді додано копії сертифіката відповідності від 26.03.2009, копію акту відбору зразків від 26.03.2009, копію акту ідентифікації № 212 від 26.03.2009, копію протоколу випробувань від 26.03.2009, копію сертифікату відповідності від 2010 року, копію акту інвентаризації № 2776ч від 19.05.2010, копію акту ідентифікації № 304ч від 19.05.2010 (а.с. 158-170, том 1).
Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 3464 від 17 квітня 2009 року Київським НДІ судових експертиз вартість дослідженого автомобіля марки «Ауді S3», як бази оподаткування при розмитненні, складає 49 328,55 грн. (а.с. 111-113, том 1). До цього висновку додано акт огляду, в якому експертом зафіксовано перелік пошкоджених деталей та робіт, які необхідні для повного відновлення транспортного засобу (а.с.114, том 1), а також калькуляції, в якій вказано, що вартість відновлювального ремонту досліджуваного транспортного засобу складає 207 551,03 гривень ( а.с.116-125, том 1).
Відповідно до Висновку № 11/460 від 01.09.2010 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в м. Києві, проведеного по заяві позивача про визначення ринкової вартості представленого на дослідження автомобіля, дійсна ринкова вартість автомобіля «Аиdі S3» на момент його дослідження - 01.09.2010 - становить 251 139,88 гривень ( а.с. 156, том 1).
Як вбачається із висновку експертного товарознавчого дослідження № 12158/11-54 від 12 грудня 2011 року, проведеного Київським НДІ судових експертиз на замовлення страховика, вартість автомобіля НОМЕР_2 станом на 03 вересня 2010 року (на дату укладання договору добровільного страхування) складає 255 131,29 грн., довідкова ціна аналогічного середньостатистичного уживаного неушкодженого автомобіля марки «Ауді S3», 2007 року випуску, станом на 21 серпня 2011 року становить у розмірі 220 302,50 грн. (а.с. 214-217, том 1).
Відповідно до висновку експерта № 19/15-5 від 20 травня 2014 року Державного науково-дослідногоекспертно-криміналістичному центру МВС України ринкова вартість автомобіля «Ауді S3», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_4, станом на 01 вересня 2010 року може складати 403 138,55 грн. (а.с. 102-135, том 2).
Згідно висновку експерта № 19/15-5 від 13 березня 2015 року Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ринкова вартість автомобіля «Ауді, S3», 2007 року випуску, д/н НОМЕР_4, станом на вересень місяць 2010 року може складати 342 287,45 грн. (а.с. 216-219, том 2).
Посилаючись на зазначені письмові докази, представники відповідача стверджували про порушення позивачем умов п.11.2.1 договору про надання страховику письмової у інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінення ступеня страхового ризику.
Відповідач також наполягав на з»ясуванні питання, чи було відремонтовано автомобіль, оскільки наданий позивачем на підтвердження проведення ремонту після митного оформлення акт виконаних робіт від 28.08.2010 (за 6 днів до страхування) на суму 41 950 грн. (а.с.1, том 2) не містить відомостей про заміну запасних частин (деталей) та зазначено про виконання певних незначних робіт на вказану суму. Вважали за необхідне з»ясувати питання, чи внаслідок проведеного ремонту технічний стан транспортного засобу приведено до комплектації заводу виготовлювача або до того стану, щоб автомобіль на момент страхування і пізніше коштував 500 000.00 грн. Стверджували, що ступінь відновлення застрахованого автомобіля після пошкоджень, отриманих та зафіксованих в документах, неможлива у розмірі вартості транспортного засобу, визначеному у договорі страхуванні у сумі 500 000 грн., при витратах на ремонт у сумі 41 950 грн.
Оскільки зазначені письмові докази містять суперечності щодо вартості транспортного засобу, розмір якої коливається від 45996,62 грн. до 403 138,55 грн. при визначенні у різні періоди часу для певного цільового призначення, та наявні сумніви у представника позивача щодо відповідності визначення розміру вартості застрахованого автомобіля технічному стану транспортного засобу, для усунення цих суперечностей судом роз'яснено відповідачу право на призначення експертизи на підтвердження своїх заперечень.
Судом задоволено клопотання представника відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про призначення судової автотоварознавчої експертизи, на вирішення якої поставити таке питання: чи було відремонтовано транспортний засіб марки «Audi S3» д/н НОМЕР_5 до комплектації заводу виробника?
Однак ухвала суду про призначення судової автотоварознавчої експертизи не виконана через ненадання автомобіля на огляд (а.с.45-46, том 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
За приписами ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За вимогами ч. 1 ст. 628 ЦПК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Згідно п. 9.1 розділу 9 договору №06/0613968/1012/10 страхувальник бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та на умовах, визначених цим договором, Правилами та чинним законодавством України, а страхувальник зобов'язується сплатити страховий платіж у визначений цим Договором строк та виконувати інші умови договору.
Статтею 21 Закона України "Про страхування" страхувальник зобов'язаний при укладанні договору страхування надати інформацію страховикові про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику, і надалі інформувати його про будь-яку зміну страхового ризику;
Відповідно до п.11.2.1 договору про надання страховику письмову інформацію про всі відомі йому обставини, що мають істотне значення для оцінення ступеня страхового ризику, і надали інформувати про будь-які змінення ступеня страхового ризику за три дні до моменту настання такіх змінен.зобов»язаний письмову інформацію.
Частина 1 ст.991 ЦК України передбачено Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі,зокрема, подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку.
Відповідно до п. 15.13 договору добровільного страхування, який було укладено між сторонами, у випадку втрати застрахованого засобу внаслідок настання ризику «Викрадення» страхове відшкодування обчислюється, як різниця між дійсною вартістю транспортного засобу на дату настання страхового випадку і розміром безумовної франшизи.
Підставою для відмови Страховика здійснити виплату страхового відшкодування є надання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей про предмет Договору, в тому числі про ступінь страхового ризику та інших відомостей що могли вплинути на розмір страхового платежу або на розмір страхового відшкодування, або про факт настання страхового випадку, в тому числі про приховування такої інформації (п.16.1.3 договору).
Судом встановлено, що в додатковій інформації договору страхування вказано про виявлення та зазначення в акті огляду транспортного засобу пошкоджень при визначенні вартості застрахованого автомобіля у сумі 500 000 грн. (п.9.2 договору).
Однак в акті огляду транспортного засобу відсутні вказівки на конкретні пошкодження.
Допитаний ОСОБА_9, який оглядав автомобіль та складав акт огляду транспортного засобу, не пояснив причин відсутності в акті огляду пошкоджень транспортного засобу.
Посилання представника відповідача на відсутність у складеному акті огляду транспортного засобу відображення будь-яких пошкоджень не є підставою підтвердження факту надання позивачем неправдивих відомостей про вартість автомобіля та завищення його вартості (а.с. 91, 92, том 2).
Пунтом 11.3.2 договору передбачено право Страховика замовляти проведення експертного досліджування(висновку спеціаліста) як при укладенні Договору, так і під час усього строку його дії, в тому числі при настанні події, що має ознаки страхового випадку для з»ясування її причин, обставин, наслідків та розміру заподіяної шкоди.
Однак відповідач не скористувався цим правом, обмежившись складанням акту огляду транспортного засобу із зазначенням в договорі про наявність пошкоджень транспортного засобу.
Посилання представника відповідача на неможливість збільшення вартості автомобіля до 500 000 грн., визначеної у договорі страхування, при витратах на ремонт у сумі 41 950 грн. є припущенням.
Також будь-якими належними та допустимими доказами не доведено твердження представника відповідача про надання страховику на огляд іншого транспортного засобу.
Більш того, 17.11.2011 ПрАТ «СК «Провідна» прийнято рішення про виплату позивачу авансової виплати за викрадений автомобіль у розмірі 5 000,00 грн., що свідчить про визнання страхової події «Ризик викрадення».
Отже, представниками відповідача не доведено надання Страхувальником свідомо неправдивих відомостей щодо вартості транспортного засобу, чим не виконано вимоги ст. 12 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За встановлених обставин, суд приходить висновку, що вартість застрахованого автомобіля зазначена в договорі у розмірі 500 000 грн. визначена з урахуванням наявних пошкоджень.
Позивачем дотримано усі умови договору, який за приписами ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, тому наявні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача суми страхового відшкодування на дату настання страхового випадку за виключенням франшизи 7% у сумі 318 327 грн 33 коп., виходячи з такого розрахунку 342 287, 45 грн. (ринкова вартість автомобіля станом на вересень 2010 року)- 23 960, 12 грн. (7 % ).
Позивач просив про стягнення пені за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 196 351,21 грн.
Відповідно до розділу 15 п.п. 15.14.1, 15.14.2 договору страхування виплата страхового страхування за ризиком незаконне заволодіння «Викрадення» сплачується двома частинами, а саме: перша в розмірі 30% від розрахованого страхового відшкодування в строк 10 днів від дня порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ та надання Страхувальником (одержувачем страхового відшкодування) Страховикові відповідних документів., а друга частина в розмірі 70% суми розрахованого страхового відшкодування сплачується протягом 10 ( десяти) робочих днів після закінчення строку досудового розслідування слідчими органами та винесення обвинувального вироку або закриття або призупинення кримінальної справи, але не пізніше ніж 6 (шість) місяців після порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим ТЗ.
Тобто, відповідач повинен був здійснити виплату 30% страхової суми в розмірі (318 327, 33 грн. страхова сума * 30 / 100 = 95 498, 20 грн. до 11.09.2011 (постанова про порушення кримінальної справи 31.08.2011 року ), а решту в розмірі 70% - 222 829,13 грн. сплатити у строк 10 днів ( 20.01.2012 року) після закінчення строку досудового розслідування слідчими органами та винесення обвинувального вироку або закриття або призупинення кримінальної справи, але не пізніше ніж 6 (шість) місяців після порушення кримінальної справи за фактом незаконного заволодіння застрахованим транспортного засобу, що підтверджується постановою від 09.01.2012 року про зупинення досудового слідства по кримінальній справи.
При цьому, граничний строк коли виплата повинна було бути здійснена у розмірі 70% - 31.02.2012 (31.08.2011 (дата порушення кримінальної справи) + 6 місяців (після порушення такої справи).
Відповідно до п. 15.1 договору страхування страхову відшкодування сплачується після надання Страхувальником(одержувачем страхового відшкодування) Страховикові всіх необхідних документів, передбачених у розділі 13 цього Договору, огляду пошкодженого застрахованого транспортного засобу Чтраховиком та складання акту огляду, повного визначення обставин, причин, характеру та розміру збитків, визнання страховиком випадку страховим та складення страхового акту.
Листом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» № 10-11/10/2411 від 20 серпня 2011 року запропонувано позивачу з метою прийняття рішення про визначення події страховим випадком та розгляду заяви у строк до 21 вересня 2011 року надати два комплекти оригіналів ключів з брелоками сигналізації застрахованого транспортного засобу та свідоцтво про його реєстрацію (а.с. 27, том 1).
Згідно актів прийому передачі документів та предметів від 20 та 21 вересня 2011 року позивачем передано відповідачу свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та два ключі від замка запалювання автомобіля (а.с. 40, 41, том 1).
Листом Приватного акціонерного товариства «Страхова Компанія «Провідна» № 04-10/13105 від 12 жовтня 2011 року повідомлено позивача про відкладення прийняття рішення про визнання події страховим випадком на 1 місяць (а.с. 28, том 1).
Листом № 04-10/14652 від 10 листопада 2011 року відповідач повідомив позивача про відкладення вирішення питання про визначення події страховим випадком та визначення розміру страхового відшкодування на три місяці, а листом від 25 листопада 2011 року повторно відкладено прийняття рішення про визначення події страховим випадком та визначення розміру страхового відшкодування на шість 6 місяців (а.с. 29, 30, том 1).
Листом від 28 грудня 2011 року за № 8434/42-12 Департамент страхового нагляду Державної комісії з регулювання ринків Фінансових послуг України повідомив позивача, що 17 листопада 2011 року відповідач прийняв рішення про виплату позивачу авансової виплати за викрадений автомобіль у розмірі 5 000,00 грн., які 28 листопада 2011 року відповідно до платіжного доручення № 056220 було перераховано позивачу (а.с. 32, том 1).
Згідно листа Державної комісії з регулювання ринків Фінансових послуг України від 02 серпня 2012 року № 2405/13-12 позивачу повідомлено, що листом від 02 квітня 2012 року Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с. 35, 36-38, том 1).
Відповідно до п. 11.4.5 договору страхування при несвоєчасній виплаті страхового відшкодування страховик сплачує неустойку (пеню, штраф) за кожний день зволікання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нарахована пеня, від суми відшкодування за кожний день прострочення.
За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір, поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.
Правова природа пені , яка сплачується за кожен день прострочення, полягає в тому, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється окремо за кожним днем (місяцем)нарахування пені. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Відповідно до частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.
Виходячи з основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, а також принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин та аналізу норми розділу V ЦК України «Строки та терміни. Позовна давність» у їх сукупності, можна зробити висновок про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.
Отже, можливість застосування як загальної, так і спеціальної позовної давності пов'язана лише з наявністю про це заяви сторони. Заява сторони про застосування позовної давності може бути викладена як у письмовій, так і усній формі.
Однак представники відповідача не скористалися своїм правом на звернення до суду з заявою про застосування строків позовної давності щодо періоду стягнення пені.
Судом перевірено розрахунок пені при несвоєчасній виплаті страхового відшкодування та встановлено таке.
Період/кількість днівоблікова ставка НБУПодвійна облікова ставка НБУКількість днів у розрахункуСума невиплаченого страхового відшкодуванняСума пені за простроченя виплати страхового відшкодування
02.03.12-31.12.127.5%15,0%304318 327,33 грн.39 769,11 грн.
01.01.13-09.06.137,0 %14.0%205318 327,33 грн.25 030,11 грн.
10.06.13-12.08.137,0 %14.0%70318 327,33 грн.8 546,86 грн.
13.08.13-31.12.136,5 %13,0%140318 327,33 грн.15 872,76 грн.
01.01.14-14.04.146,5 %13,0%106318 327,33 грн.12 017,94 грн.
15.04.14-16.07.149,5 %19,0%60318 327,33 грн.9 942,27 грн.
17.07.14-12.11.1412,5 %25.0%124318 327,33 грн.27 036,01 грн.
13.11.14-31.12.1414 %28,0%48318 327,33 грн.11 721,42 грн.
01.01.15-05.02.1514 %28,0%54318 327,33 грн.13 186,60 грн.
06.02.15-03.03.1519,5 %39,0%50318 327,33 грн.17 006,52 грн.
04.03.15-27.07.1530 %60,0%31318 327,33 грн.16 221,61 грн.
Всього:196 351,21 грн.
З урахуванням викладеного, суд приходить висноку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені за простроченя виплати страхового відшкодування в повному обсязі: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, юридична адреса: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, пеню за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 196 351 грн. 21 коп.
Позивач просить про стягнення з відповідача інфляційних витрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 211 369,33 грн.
У відповідності до п. 21 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» при безпідставній відмову у виплаті страхового відшкодування, крім наслідків, передбачених договором, страховик, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу страхувальника зобов'язаний сплатити йому суму страхової виплати з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
З урахуванням встановленого індексу інфляції
січеньлютийбере зенькві-теньтра-веньчер веньли пеньсер пеньвере сеньжов теньлисто падгру день
2012 рік 100,099,799,799,899,7100,1100,099,9100,2
2013 рік 100,299,9100,0100,0100,1100,099,999,3100,0100,4100,2100,5
2014 рік100,2100,6102,2103,3103,8101,0100,4100,8102,9102,4101,9103,0
2015 рік103,1105,3110,8114,0102,2100, 4
та суми простроченого грошового зобов'язання за період з квітня 2012 року по червень 2015 року - 318 327,33 грн. х індекс інфляції 1,75 (100,0 х99,7 х99,7 х99,8 х99,7 х100,1 х100,0 х99,9 х100,2 х100,2 х99,9 х100,0 х100,0 х100,1 х100,0 х99,9 х99,3 х100,0 х100,4 х100,2 х100,5 х100,2 х100,6 х102,2 х103,3 х103,8 х101,0 х100,4 х100,8 х102,9 х102,4 х101,9 х103,0 х103,1 х105,3 х110,8 х114,0 х102,2 х100,4) - 318 327,33 грн. інфляційні втрати складають у сумі 238 745,50 грн.
Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення інфляційних витрат в повному обсязі: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, юридична адреса: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, інфляційні втрати за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 211 369 (двісті одинадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 33 коп., що є в межах позовних вимог.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача три відсотки річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 31 893,75 грн.
Так, з урахуванням суми прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 318 327,33 грн. та строку прострочки - за період з 02 березня 2012 року по 31 грудня 2012 року (304) три відсотки річних складають: 318 327,33 грн. х 304 дн. х 3%: 365 дн. = 7 953,82 грн.
З урахуванням суми прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 318 327,33 грн. та строку прострочки - за період з 01 січня по 31 грудня 2013 року (365) три відсотки річних складають: 318 327,33 грн. х 365 дн. х 3%: 365 дн. = 9 549,82 грн.
З урахуванням суми прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 318 327,33 грн. та строку прострочки - за період з 01 січня по 31 грудня 2014 року (365) три відсотки річних складають: 318 327,33 грн. х 304 дн. х 3%: 365 дн. = 9 549,82 грн.
З урахуванням суми прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 318 327,33 грн. та строку прострочки - за період з 01 січня по 27 липня 2015 року (208) три відсотки річних складають: 318 327,33 грн. х 208 дн. х 3%: 365 дн. = 5 442,09 грн.
Отже, загальна сума трьох відсотків річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року становить у розмірі 32 495,55 грн. (7 953,82 грн. +9 549,82 грн.+ 9 549,82 грн. +5 442,09 грн.)
Згідно з вимогами ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Виходячи з наведеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в повному обсязі: стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, юридична адреса: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, три відсотки річних за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 31 893 (тридцять одна тисяча вісімсот дев'яносто три) грн. 75 коп., що є в межах позовних вимог.
Також позивачем заявлені вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку він оцінює у 100 000 грн. 00 коп.
При з'ясуванні фактів, з якими закон пов'язує відшкодування моральної шкоди, суд виходить з вимог ст.1167 ЦК України, яка визначає підстави покладання обов'язку по відшкодуванню такої шкоди та обставини, які мають враховуватися при визначенні розміру відшкодування.
Стаття 23 ЦК України передбачає підстави моральної шкоди. Моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болі і стражданнях, що особа зазнала в зв'язку з каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою у відношенні його; у душевних стражданнях, що фізична особа зазнала в зв'язку з ушкодженням чи знищенням майна; у приниженні честі, достоїнства, а також ділової репутації. Моральна шкода стягується незалежно від стягнення майнової шкоди.
У пункті 3 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" указується, зокрема, порушення нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні відносин з оточуючими людьми, настання інших негативних наслідків. Звідси, потерпілий вважається зазнавшим моральну шкоду, якщо він перетерпів душевні страждання у виді негативних змін душевно-психологічного функціонування організму чи фізичні страждання у виді негативних змін біологічного функціонування організму.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 5 цієї постанови обов'язковому з'ясуванню при вирішенні справ про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діяннями її заподіювача та вина останнього в її заподіянні.
Відповідно до п.7 зазначеної постанови заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
Враховуючи роз'яснення, що містяться у п.9 постанови № 4 Пленуми Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суд визначає розмір відшкодування моральної шкоди, виходячи з характеру й обсягу фізичних, душевних і психічних страждань, що випробував позивач у зв'язку з пошкодженням автомобіля та необхідністю проведення ремонту, тяжкості вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, часу та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, інших обставин, виходячи з принципів розумності, виваженості і справедливості.
Однак відповідно до п. 17.1.1. договору добровільного страхування наземного транспорту передбачено, що страховиком не відшкодовується, зокрема, моральна шкода.
Тому, з урахуванням викладеного суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн., оскільки зазначені вимоги не ґрунтуються на законі.
Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 12 800,00 грн.
Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
19 квітня 2012 між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 було укладено договір про надання правової допомоги, відповідно до умов якого позивач замовив надання юридичних послуг, які полягають в юридичному консультуванні, підготовці процесуальних документів та участі у судових засіданнях (а.с. 11-12-а, том 3).
Вартість витрат на правову допомогу позивач підтверджує актом виконаних робіт від 24 липня 2015 року, квитанцією № 154152 від 28 квітня 2012 року на суму 8 000,00 грн. та квитанцією № 154179 від 27 липня 2015 року на суму 4 800,00 грн. (а.с.8, 9, 10, том 3).
Відповідно до п. 47 Постанови Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» право на правову допомогу гарантовано статтями 8,59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України (Рішення від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000; Рішення від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009; Рішення від 11 липня 2013 року № 6-рп/2013).
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах".
Витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.
Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Тому суд приймає до уваги саме такі надані послуги, а саме попереджнє опарцювання матеріалів тривалітю 3 год.. формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів та їх отримання для справи тривалістю 7 год., а такод підготовка процесуальних документів по спраі тривалістю 13 год, на загальною вартістю 9 871,60 грн. (23 год. х 429,20 грн.)
Крім того, при визначенні розміру наданої правової допомоги, суд приймає до уваги участь у судовому засіданні 14 грудня 2012 року впродовж 0 год. 13 хв. (а.с. 71-81, том 1).
На підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" передбачено наступний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2012 року - 1073 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного, з 01 січня 2012 року 40% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи складає 429 грн. 20 коп., за участь у судових засіданнях у 2012 році впродовж 0 год. 13 хв. (13 хв. х 429,20 грн. : 60) оплата правової допомоги складає 93,00 грн.
Також, суд приймає до уваги участь у судовому засіданні 12 лютого 2013 року впродовж 0 год. 03 хв., 04 березня 2013 року - 1 год. 31 хв., 28 травня 203 року - 0 год. 22 хв., 19 червня 2013 року - 0 год. 04 хв., 19 липня 2013 року - 0 год. 26 хв., 12 листопада 2013 року - 0 год. 04 хв., 10 грудня 2013 року - 0 год. 01 хв, 27 грудня 2013 року - 0 год. 20 хв. (а.с. 219-220, 223-228, том 1, а.с. 14-17, 22-23, 31-32, 60, 62-63, 69, том 2).
На підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" передбачено наступний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2013 року - 1147 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного, з 01 січня 2013 року 40% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи складає 458 грн. 80 коп., за участь у судових засіданнях у 2013 році впродовж 02 год. 29 хв. (458,80 грн. х 2 год. + (29 хв. х 458,80 грн. : 60) оплата правової допомоги складає 1307,58 грн.
Крім того, суд приймає до уваги участь у судовому засіданні 17 липня 2014 року впродовж 0 год. 04 хв., 31 липня 2014 року - 0 год. 11 хв., 02 грудня 2014 року - 0 год. 53 хв., 15 грудня 2014 року - 1 год. 35 хв., 27 липня 2015 року - 0 год. 19 хв. (а.с. 154-155, 161-163, 1945-200, 206-207, 240, том 2).
На підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" передбачено наступний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01 січня 2014 року - 1218 грн. 00 коп.
З урахуванням наведеного, з 01 січня 2014 року та з 01 січня 2015 року 40% розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину роботи складає 487 грн. 20 коп., за участь у судових засіданнях у 2014 -2015 роках впродовж 03 год. 02 хв. (487,20 грн. х 3 год. + (02 хв. х 487,20 грн. : 60) оплата правової допомоги складає 1 477,84 грн.
Отже, загальна вартість правової допомоги за участь у судових засіданнях становить у розмірі 2 878,42 грн. (93,00 грн.+ 1307,58 грн. +1 477,84 грн.)
Нормами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Виходячи з наведеного, з відповідача на користь підлягає стягненню витрати з оплати правової допомоги в сумі 11 750 грн. 02 коп. В іншій частині вимог слід відмовити.
На підставі п. 7 ч. 1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (в редакції станом на день подання позовної заяви) від сплати судового збору звільняються споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав
Згідно ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З урахуванням задоволених позовних вимог та відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір на користь держави в сумі 3 219 грн. 00 коп.
Керуючись ст.ст. 23, 526, 549, 625, 627, 628, 638, 979, 981, 992, 1166, 1187 ЦК України, Законом України «Про страхування», Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", Законом України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", Законом України "Про Державний бюджет України на 2015 рік", п. 21 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішення спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», п.п. 3, 5, 7, 9 постанови Пленуми Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", п. 47 Постанови Пленуму Верховного суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про захист прав споживачів, стягнення страхового відшкодування, моральної шкоди, пені, інфляційних втрат, трьох процентів річних за час прострочення виконання зобов'язання,задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, юридична адреса: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, страхове відшкодування у розмірі 318 327 (триста вісімнадцять тисяч триста двадцять сім) грн. 33 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, юридична адреса: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, пеню за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 196 351 (сто дев'яносто шість тисяч триста п'ятдесят одна) грн. 21 коп., та три відсотки річних за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 31 893 (тридцять одна тисяча вісімсот дев'яносто три) грн. 75 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, юридична адреса: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, інфляційні втрати за період з 02 березня 2012 року по 27 липня 2015 року у розмірі 211 369 (двісті одинадцять тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 33 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, юридична адреса: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, витрати на правову допомогу у розмірі 11 750 (одинадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. 02 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137, юридична адреса: м. Київ, бул. Т.Шевченка, 37/122) на користь держави судовий збір у розмірі в дохід держави 3 219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять) грн. 00 коп.
Повний текст рішення складено 11 травня 2018 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
До утворення апеляційних судів в апеляційних округах, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Є. Арапіна
.