Справа № 755/893/18
"08" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Гончарука В.П.
при секретарі Красновій І.В.
справу розглянуто без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,-
встановив:
15 січня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на її користь на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу).
Позивач мотивує свої вимоги тим, що 29.10.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
На обґрунтування вимог позивач зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося, оскільки відсутні спільні погляди на життя, різні інтереси. Шлюбно-сімейні відносини припинено з 2015 року, спільне господарство не ведеться, внаслідок чого збереження сім'ї неможливе. Дитина перебуває на утриманні позивачки. Відповідач на утримання доньки гроші не надає, що призвело до виникнення скрутного матеріального становища позивачки та є підставою її звернення з даним позовом в судовому порядку.
Крім того, на утриманні позивачки перебуває неповнолітня донька ОСОБА_4 яка є студенткою 1 курсу Київського коледжу міського господарства Таврійського національного університету.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином за останнім відомим суду місцем реєстрації.
У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного. Судом встановлено, що 29.10.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві між сторонами було зареєстровано шлюб, від якого мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1.
Спільне життя позивачки з відповідачем не склалося, оскільки відсутні спільні погляди на життя, різні інтереси. Шлюбно-сімейні відносини припинено з 2015 року, спільне господарство не ведеться, внаслідок чого збереження сім'ї неможливе. Дитина перебуває на утриманні позивачки. Відповідач на утримання доньки гроші не надає, що призвело до виникнення скрутного матеріального становища позивачки та є підставою її звернення з даним позовом в судовому порядку.
Згідно з положенням ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно положення частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї (ст.150 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Виходячи з вищевикладеного, діючи в межах заявлених позовних вимог враховуючи майновий стан сторін, суд приходить до висновку, що за обставин, що склалися, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів підлягає до задоволення.
Оскільки позовні вимоги задоволено, а позивач при подачі позову був звільнений від сплати судових витрат, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача у дохід держави підлягають стягненню понесені по справі судові витрати.
Керуючись ст.ст. . 81,141, 280-283 ЦПК України, ст.ст.51,112,141, 180-183, 191,84 СК України, суд,-
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 29.10.2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (актовий запис № 1815) - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 15.01.2018 року і до досягнення донькою повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає за адресою: 02139 АДРЕСА_1
Відповідач - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
гуртожиток, місце роботи м. Київ пров. Бондарський 14,приймальник розподільник для дітей ГУ НП у м. Києві. Паспорт НОМЕР_1, виданий Святошинським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17.04.2010 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безспосередньо до Апеляційного суду м. Києва. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п. 15.5, п.п.15 п. 1 Розділу ХШ ПерехіднихПоложень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Суддя: