Справа № 755/1909/18
"17" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Чех Н.А.
з участю секретаря - Кузьменко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном та розпорядженні квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку,
встановив:
Позивачі звернулися до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 21.09.2017 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1 (1/2 частині) на підставі Договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Єгоровою М.Є., та зареєстрованого за № 1333, відповідно до якого ОСОБА_6 передав, а вони (позивачі) прийняли у власність квартиру АДРЕСА_1. Після укладення договору вони звернулися до ЖЕД № 409 з метою переоформлення особового рахунку, та дізналися, що в квартирі зареєстровані відповідачі. Будь-яких усних чи письмових домовленостей між ними та відповідачами стосовно реєстрації останніх у спірній кватирі не існує. Відповідачі не є їх членами сім'ї чи родичами. Контактні дані та фактичне місце проживання відповідачів не відомі. Зі слів сусідів їм (позивачам) стало відомо, що відповідачі раніше проживали в спірній квартирі, однак з листопада 2016 року змінили своє місце проживання, яке невідоме. У зв'язку з чим вони змушені звернутися до суду з даним позовом.
В судове засідання позивачі не з'явилися, представник позивачів подав заяву про розгляд справи за його відсутності та задоволення позовних вимог в повному обсязі, не заперечував щодо прийняття заочного рішення в разі неявки відповідачів в судове засідання.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце слухання справи сповіщалися згідно норм процесуального законодавства, заяв про розгляд справи за їх відсутності, відзив на позов до суду не подавали. Враховуючи відсутність в судовому засіданні сторони відповідача, відсутність заяви про розгляд справи у їх відсутність, чи відкладення розгляду справи з поважних причин, суд вважає за можливе прийняти рішення по суті спору без присутності відповідачів, по доказам наданим до матеріалів справи.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно ухвали суду від 15.02.2018 року у даній справі відкрито провадження, справа призначена до підготовчого засідання.
Ухвалою від 07.03.2018 року підготовче провадження закрито, справа призначена до судового розгляду.
По даній справі відповідачі тричі викликалися до суду за повідомленою позивачами суду адресою, однак жодного разу до суду не з'явилися.
В суді встановлено, що 21.09.2017 року між ОСОБА_6 (продавець) та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 (покупці) укладено Договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1. Дана квартира належала продавцю на праві власності згідно Договору купівлі-продажу квартири від 04.08.2017 року. Договір посвідчено приватним нотаріусом КМНО Єгоровою М.Є., зареєстровано в реєстрі за № 1333.
Право власності на спірну квартиру позивачем зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 21.09.2017 року.
Відповідно до Довідки виданої Дніпровською районною в м. Києві державною адміністрацією від 14.02.2018 року, в спірній квартирі зареєстровані лише відповідачі - ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1), та є сторонніми особами по відношенню до позивача.
З Акту № 437 від 03.01.2018 року, слідує, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за спірною адресою не проживають більше року.
Згідно пояснень ОСОБА_8 та ОСОБА_7, які проживють в будинку АДРЕСА_1, отриманих адвокатом Гнатюк Т.В. на підставі ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за спірною адресою не проживають близько двох років, особисті речі в квартирі відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 386 Цивільного кодексу України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
По даній справі встановлено, що відповідачі в спірній квартирі не проживають.
Відсутні і будь-які дані щодо не проживання відповідачів в спірній квартирі з поважних причин чи щодо чинення перешкод в їх проживанні. Будь-яких доказів на спростування доводів позивача відповідачі до суду не надали.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідачі до суду не з'явилися, та не скористалися процесуальним правом висловити свої заперечення на позов та надати докази.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 15, 16, 319, 321, 386, 391 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 2, 4, 12, 13, 15, 76-78, 81, 137, 258, 259, 264, 265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні майном та розпорядженні квартирою шляхом зняття з реєстраційного обліку - задовольнити.
Зобов'язати ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1) усунути порушення прав ОСОБА_1 та ОСОБА_2, власників квартири АДРЕСА_1, на розпорядження та користування квартирою шляхом зняття ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1.
Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: