Справа №:755/7413/18
1-кс/755/2746/18
м. Київ "17" травня 2018 р.
Слідчий суддя Дніпровського районного суду ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 слідчого СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про арешт майна, -
Слідчий звернувся до суду з клопотання про арешт майна в межах досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018100040003080 від 29.03.18 року.
Клопотання мотивоване тим, що до Дніпровського УП ГУНП у місті Києві надійшло звернення ОСОБА_4 , щодо вчинення ОСОБА_5 шахрайських дій пов'язаних з заволодінням грошових коштів шляхом зловживання довірою, вчинене у особливо великих розмірах.
А саме, злочин було скоєно при наступних обставинах: 01.06.2013 року за адресою АДРЕСА_1 , житловий комплекс « ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_5 використовуючи дружні родинні стосунки, шляхом зловживання довірою, діючи умисно, під приводом придбання квартири АДРЕСА_2 , шахрайським шляхом заволодів грошовими коштами у розмірі 200000 доларів США, що на день передачі коштів відповідно до офіційного курсу валют НБУ, складало 1630000 гривень. Про те, що ОСОБА_5 отримав від ОСОБА_4 вказану суму грошових коштів, ОСОБА_5 написав боргову розписку у присутності ОСОБА_6 .. В розписці ОСОБА_5 вказав, що для забезпечення своїх зобов'язань по даній розписці, зобов'язується оформити в заставу на першу вимогу вказану квартиру за адресою АДРЕСА_3 і квартиру дружини за адресою АДРЕСА_4 , прописавши це в розписці. Також, вказаною розпискою ОСОБА_5 гарантував, що до моменту повного повернення грошових коштів вказані квартири ні він, ні його дружина продавати не будуть і вони до моменту повного повернення коштів будуть заставним майном, яким ні ОСОБА_5 , ні його дружина ОСОБА_7 , розпоряджаться без згоди ОСОБА_4 не будуть. У випадку відсутності можливості повернення грошових коштів, ОСОБА_5 розпискою зобов'язувався переоформити зазначені квартири на ОСОБА_4 .
Після цього, як зазначив ОСОБА_4 за їхньою домовленістю з ОСОБА_5 останній на першу вимогу обіцяв оформити вищевказані квартири, в нотаріальну заставу на ім'я ОСОБА_4 . Але так не сталося, та після того як ОСОБА_5 придбав квартиру за адресою АДРЕСА_3 , він її оформив на дружину ОСОБА_7 . Після цього, ОСОБА_4 разом з сином ОСОБА_6 по черзі, на протязі тривалого часу телефонували ОСОБА_5 і просили оформити належним чином заставу на цю квартиру, але ОСОБА_8 кожен раз вигадував різні неправдиві історії, щоб уникати оформлення всіх документів згідно домовленості. Так тривало на протязі двох років.
В подальшому, як повідомив ОСОБА_4 , ОСОБА_5 почав уникати зустрічі і почав переховуватись від нього в Одесі, це викликало в ОСОБА_4 занепокоєння. ОСОБА_5 час від часу телефонував сину ОСОБА_6 , і говорив що віддавати борг в нього не має чим, і що він готує документи по яким хоче переоформити на його ім'я ці квартири, але для цього йому необхідно чотири місяці.
Після цього, як повідомив ОСОБА_4 , його син ОСОБА_6 власними силами знайшов ОСОБА_5 і в телефонному режимі почав запрошувати його в Київ, на що той почав знову вигадувати різні неправдиві історії. В зв'язку з чим в ОСОБА_4 виникало враження, що ОСОБА_5 заволодів вказаними коштами та квартирою за адресою АДРЕСА_3 шляхом обману, користуючись помилковою впевненістю в добросовісності його дій, не маючи наміру їх повертати. Зважаючи на це, ОСОБА_6 почав моніторити мережу інтернет, з приводу продажу квартир на сайті «OLX» і побачив що заставне майно згідно розписки, а саме квартира АДРЕСА_5 , виставлена на продаж і фіктивно переоформлена на нового власника, від імені якого ОСОБА_5 її продає. Як повідомив ОСОБА_4 вказану квартиру продавала особа на імя ОСОБА_9 , з якою ОСОБА_5 особисто домовився про продаж і наголосив їй, що питання продажу узгоджувати з ним.
При цьому ОСОБА_4 повідомив, що його син ОСОБА_6 на протязі тижня знайшов ОСОБА_5 , і провів з ним розмову з цього приводу. В ромові ОСОБА_5 , повідомив що ці квартири в нього начебто відібрали, та змусили його і дружину переоформити фіктивно ці квартири на представника його бізнес партнера і, що гроші він за квартири не отримав, з ним або дружиною не було ніяких розрахунків. Також ОСОБА_5 повідомив йому, що начебто за дані дії йому пообіцяли допомогу в бізнесі і обманули його. ОСОБА_5 визнав, що обманув ОСОБА_4 і без його згоди фіктивно переоформив заставні в нього квартири без згоди.
Крім того, під час досудового розслідування допитано в якості свідка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив, що дійсно отримував грошові кошти в сумі 200000 доларів США, що на день передачі коштів відповідно до офіційного курсу валют НБУ, складало 1630000 гривень від гр. ОСОБА_4 про що написав боргову розписку.
Як повідомив ОСОБА_5 , він в зв'язку з скрутним матеріальним становищем погодився на пропозицію ОСОБА_10 , тому що мав з ним дружні стосунки, і не міг навіть подумати що він шляхом обману та зловживання його довірою, діючи умисно, під приводом допомогти забрати борг з ОСОБА_11 , шахрайським шляхом заволодіє вказаними квартирами.
Після цього ОСОБА_5 повідомив, що про ці обставини він ОСОБА_4 не повідомив і не отримував від нього згоди продати його заставне майно згідно розписки, а діяв на власний ризик, розраховуючи що за три місяці ОСОБА_10 , зможе йому допомогти забрати борги та заробити на цьому гроші.
В подальшому як повідомив ОСОБА_5 , фіктивна схема переоформлення квартири виглядала так: директор фармацевтичного бізнесу «Леон-фарм» ОСОБА_10 запропонував йому фіктивно переоформити квартири. І приблизно в червні 2017 року він дав телефон свого знайомого співвласника фірми ОСОБА_12 , який в свою чергу переадресував ОСОБА_5 , з цього питання на свого знайомого ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , які повідомили ОСОБА_5 , що з ним від їх імені зв'яжтеся ОСОБА_15 , це і буде та особа, на яку фіктивно буде потрібно оформити договір купівлі-продажу квартир ( АДРЕСА_1 , квартира АДРЕСА_6 та квартиру дружини, АДРЕСА_4 .)
Після цього, як зазначив ОСОБА_5 , 23.06.2017 року вони змусили йому зателефонував ОСОБА_15 , який повідомив, що він від ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та додав, щоб ОСОБА_5 з дружиною приїхали до його нотаріуса на переоформлення. Після цього, ОСОБА_5 разом з дружиною, перебуваючи у нотаріуса підписала під впливом омани ,договір купівлі-продажу. В подальшому гр. ОСОБА_15 забрав у нотаріуса договір купівлі-продажу оформлений на його ім'я, і сказав що все добре та додав, що далі ОСОБА_5 буде спілкуватись з ОСОБА_13 та ОСОБА_14 .
Зі слів ОСОБА_5 за покупку квартири ОСОБА_15 ніяких коштів взагалі не платив, угоди були фіктивні. Після того як квартири були переоформлені на фіктивного власника, ОСОБА_10 , почекав три місяці і перестав проявляти інтерес щодо допомоги ОСОБА_5 та повідомив, щоб ОСОБА_5 далі сам шукав клієнтів на товар, який він нібито з Росії забрав в Янишена. Крім того, як зазначив ОСОБА_5 , ОСОБА_16 квартири повернути теж відмовляється та, щоб він ці питання самостійно вирішував з ОСОБА_17 і його вже не вплутував.
При цьому ОСОБА_5 ще раз наголосив, що угода була фіктивна, гроші за ці квартири ні він, ні дружина не отримували, а його шляхом обману, використовуючи дружні стосунки, зловживанням довірою, діючи умисно ОСОБА_10 , заволодів його квартирами.
Таким чином, в ході досудового розслідування встановлено, що квартира АДРЕСА_5 у відповідності до ст. 98 КПК України є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, так як відслідковується прямий зв'язок між грошовими коштами у сумі 200000 доларів США, що на день передачі коштів відповідно до офіційного курсу валют НБУ, складало 1630000 гривень, які ОСОБА_4 , будучи необізнаним у злочинних посяганнях ОСОБА_5 , передав йому вказані грошові кошти з вказаною квартирою АДРЕСА_5 . Зважаючи на вищевикладене, вбачається, що між грошовими коштами, що являють собою безпосередній об'єкт шахрайських дій ОСОБА_5 та житловим приміщеннями, що стала предметом для забезпечення виконання грошових зобов'язань, існує причинно-наслідковий зв'язок
У зв'язку з вищевикладеним, вбачається можливість відчуження квартири АДРЕСА_5 .
В ході досудового розслідування виникла необхідність у накладенні арешту на нерухоме майно, а саме: житлового приміщення: квартири АДРЕСА_5 .
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є в тому числі доказом злочину. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України Арешт майна допускається з метою в тому числі й для збереження речових доказів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, з метою встановлення всіх обставин вищезазначеного кримінального провадження та враховуючи що існує реальна загроза зміни або знищення документів, відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України розгляд вказаного клопотання провести без виклику власника.
Вислухавши доводи слідчого, та дослідивши додані до клопотання копії документів, якими обґрунтовується клопотання, перевіривши наявність документів, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, слідчий суддя прийшов до наступного:
відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому КПК України в порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Враховуючи викладене, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, керуючись ст.ст. 98, 170-173, 175 КПК України, -
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_5 .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її проголошення.
Слідчий суддя