Справа № 755/5089/18
"24" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва кримінальне провадження №12018100040000802 за обвинувальним актом по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який має двох малолітніх дітей: ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , працюючого не офіційно пекарем у кондитерській фабриці «Нектар», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125ч.1 КК України,-
ОСОБА_4 19.01.2018 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , побачив з вікна кухні, конфлікт між своїм неповнолітнім сином ОСОБА_5 і неповнолітнім ОСОБА_6 .
В подальшому ОСОБА_4 , вибіг на вулицю, біля свого будинку, підбіг до неповнолітнього ОСОБА_6 , при цьому у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел на нанесення тілесного ушкодження ОСОБА_6 .
Реалізуючи свій злочинний умисел усвідомлюючи, при цьому, суспільну небезпеку своїх дій і свідомо допускаючи настання, суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_4 , утримаючи лівою рукою за куртку ОСОБА_6 , умисно завдав один цілеспрямований удар кулаком правої руки, в обличчя ОСОБА_6 , в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження.
Згідно з даними висновку судово-медичної експертизи №185 від 23.03.2018 року: «При проведенні судово-медичної експертизи та при вивченні медичної документації ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , було виявлено наступні тілесні ушкодження, а саме:
-синець в проекції нижньої щелепи справа;
-садно на фоні крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва.
Характер та морфологічні властивості, виявлених ушкоджень, свідчать про те, що вони утворились від дій тупого (тупих) предмету (предметів), характерні властивості якого (яких) в ушкодженнях не відобразились, за давністю можуть відповідати терміну вказаному у постанові, тобто, 19.01.2018 року, не були небезпечними для життя так як у сукупності, так і кожне окремо відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину в пред'явленому йому обвинуваченні визнав, вищезазначені обставини підтвердив та пояснив, що дійсно 19 січня 2018 року, приблизно о 14 годині 30 хвилин, він, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи при цьому в приміщенні кухні вказаної квартири, де він проживав зі своєю сім'єю, з вікна побачив конфлікт між своїм неповнолітнім сином і неповнолітнім ОСОБА_6 . Після цього, він одразу вибіг на вулицю схопив лівою рукою за куртку ОСОБА_6 , та завдав один удар кулаком правої руки, в обличчя ОСОБА_6 , спричинивши останньому легке тілесне ушкодження.
Свою винність ОСОБА_4 визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся та не оспорював в судовому засіданні вищезазначені фактичні обставини, встановлені у кримінальному провадженні органом досудового розслідування.
Дані обвинуваченим ОСОБА_4 показання не викликають у суду сумніву щодо їх правдивості та добровільності.
Винність обвинуваченого ОСОБА_4 повністю підтверджується його показаннями та щирим каяттям у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Положення ч.3 ст.349 КПК України, роз'яснені судом у судовому засіданні учасникам кримінального провадження.
За згодою учасників судового провадження, які не оспорюють фактичні обставини справи та кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що вони вірно розуміють зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності їх позиції, а тому суд, відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, дослідженням, зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_4 , даних висновку судово-медичної експертизи, в яких викладені та посвідчені відомості, що мають значення для встановлення фактів і обставин даного кримінального провадження.
Винність ОСОБА_4 , який не оспорював фактичні обставини справи, у вчиненні інкримінованого йому злочину знайшла повне підтвердження під час судового розгляду.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ст.125 ч.1 КК України, оскільки він своїми умисними діями вчинив умисне легке тілесне ушкодження.
Вирішуючи питання про призначення ОСОБА_4 покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненому визнав, щиро розкаявся, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_4 не встановленні.
З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину, вищезазначених даних про особу обвинуваченого, який працює неофіційно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, одружений, враховуючи, що ОСОБА_4 у вчиненому щиро розкаявся, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, тобто без відбування покарання, а тому вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, яке буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Речові докази у справі відсутні.
Крім того, підлягають стягненню з ОСОБА_4 процесуальні витрати у розмірі 651 гривня 80 копійок на користь держави за проведення по справі судово-медичної експертизи.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст.368-371, 373-374, 376, КПК України, суд,-
засудив:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цей злочин у виді штрафу, у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень в доход держави.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
Речові докази у справі відсутні.
Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати у розмірі 651 гривня 80 копійок на користь держави за проведення по справі судово-медичної експертизи.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Суддя: