Справа №:755/6483/18
Провадження №: 2/755/3676/18
м. Київ
"14" травня 2018 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Ластовка Н.Д., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання угоди про звільнення недійсною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання угоди про звільнення недійсною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Ухвалою суду від 02 травня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання угоди про звільнення недійсною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
За резутьтатами запиту через офіційну сторін ПАТ «УКРПОШТА» в мережі інтернет: http://otsledit.com.ua було відстежено рекомендовану кореспонденцію яка направлялася позивачу у даній позовній заяві, де міститься інформація що об'єктом поштового зв'язку КИЇВ 139 з індексом 02139 07.05.2018 адресату повідомлено повторно про надходження на його адресу поштового відправлення за номером 0210510575487.
За змістом ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.
З матеріалів справи вбачається, що позивачі не отримують ухвалу суду про залишення позовної заяви без руху, хоча вона надсилалась їм за адресою зазначеною у позовній заяві, при цьому слід зазначити, що заяви про зміну місця проживання (перебування, знаходження) до суду ними не подано. Однак представником позивачів було направлено поштовою коресподенцією клопотання про призначення позову до розгляду в розумні строки, але позивачами ані їхнім представником не було звернень до Дніпровського районного суду м. Києва про рух даної справи.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу, а також виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що ухвала суду від 02 травня 2018 року вважається врученою позивачу, а встановлені нею вимоги позивачем не виконані.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивач у встановлений судом строк не виконає всі перелічені в статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України вимоги, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» про визнання угоди про звільнення недійсною, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу- вважати неподаною та повернути позивачеві.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя: