Справа № 755/15813/17
"11" травня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді: Астахової О.О.,
при секретарі Лаптєвій О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів,
Позивач звернувся до суду із позовом в якому просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 безпідставно набуті грошові кошти в сумі 1510 євро, що в гривневому еквіваленті становить 45 179,20 грн., а також понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 640,00 грн.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 01 листопада 2017 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16 квітня 2018 року залишено без задоволення заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову.
11 травня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся повторно до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить тим же способом і з тих же підстав забезпечити позов.
Мотивуючи тим, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, а враховуючи дату випуску транспортних засобів, що обліковуються за ОСОБА_2, позивач вважає що накладення на них арешту в повному обсязі відповідатиме умовам співмірності застосування заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Предметом позову є стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 1510 євро, що в гривневому еквіваленті становить 45 179,20 грн.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 просить накласти арешт на частину квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності та транспортні засоби зареєстровані за ОСОБА_2: Viking-moto VM150T-2 149, червоного кольору, 2008 року випуску, Audi 80 0, червоного кольору, 1988 року випуску, Opel Omega 0, сірого кольору, 1988 року випуску, Volkswagen Passat, сірого кольору, 1991 року випуску, в межах суми 45 179,20 грн.
Оцінки рухомого та частини нерухомого майна про накладання арешту на які просить позивач, матеріали справи не містять.
Разом з тим, виходячи із загальновідомої орієнтовної ринкової вартості аналогічного майна, його вартість перевищує суму в межах якої позивач просить забезпечити позов.
А відтак, арешт на означене майно відповідача ОСОБА_2 є не співмірним із заявленими позовними вимогами про стягнення коштів у розмірі 45 179,20 грн.
У пункті 3 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" підкреслено, що згідно з п. 1 ч. 1 статті 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладання арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Відповідно до п. 4 зазначеної постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, суддя, перевіривши співмірність виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам, приходить до висновку, що з урахуванням вказаних обставин, відсутні належні правові підстави для забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 149-153, 259-260, 353-355 ЦПК України, -
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
С у д д я : О.О. Астахова