Справа №:755/15250/15-к
1кс/755/2617/18
"11" травня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100040007794 від 29.05.2015 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орихів, Запорізької області, українцю, громадянину України, з базовою загальною середньою освітою, неодруженому, непрацюючому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому,
підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, -
11 травня 2018 року слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_6 .
Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 ОСОБА_3 .
Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_6 , 23.04.2015 року, приблизно о 10 годині 30 хвилин, перебував біля вхідних дверей до квартири АДРЕСА_3 , де у останнього виник конфлікт з ОСОБА_7 .
Під час конфлікту ОСОБА_6 , схопив ОСОБА_7 за волосся, таким чином застосував до останньої фізичне насильство та в цей час в нього виник злочинний умисел, направлений на відкрите викрадення майна потерпілої, а саме мобільного телефону марки «Huawei», ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 5293 гривні 92 копійки, в якому знаходилася сім - карта оператора «лайф», вартістю 10 гривень, із залишком грошових коштів на рахунку в сумі 10 гривень.
Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 , висловлюючи погрози застосування фізичного насильства, що виразились у погрозі нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, наказав віддати вищевказаний мобільний телефон, таким чином подолав опір з боку потерпілої.
Потерпіла ОСОБА_7 , сприймаючи погрози ОСОБА_6 , як реальні, для свого здоров'я дістала з кишені штанів мобільний телефон марки «Huawei», ІМЕІ: НОМЕР_1 , вартістю 5293 гривні 92 копійки, в якому знаходилася сім - карта оператора «лайф», вартістю 10 гривень, із залишком грошових коштів на рахунку в сумі 10 гривень та передала його ОСОБА_6 .
В подальшому, ОСОБА_6 , з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій матеріального збитку а загальну суму 5313 гривень 92 копійки.
У діях ОСОБА_6 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.186 КК України.
10.05.2018 року о 07 годині 00 хвилин ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 191 КПК України.
10 травня 2018 року ОСОБА_6 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованому йому правопорушенні повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 ; протоколом ОМП від 30.05.2015 року під час якого було вилучено мобільний телефон; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 ; іншими матеріалами кримінального провадження.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити вважав, що воно є обґрунтованим та є всі підстави для його задоволення. Підозрюваний та його захисник заперечували проти задоволення клопотання та просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку учасників процесу, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов'язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою. Тимчасовим запобіжним заходом є затримання особи, яке застосовується з підстав та в порядку, визначеному цим Кодексом.
Слідчий суддя, суд, відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м'яким запобіжним заходом є особисте зобов'язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.
Згідно зі ст. 177 КПК України, метою і підставами застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний, може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Як у самому клопотанні, так і в судовому засіданні прокурором не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може бути застосовано до ОСОБА_6 .
Зокрема, як встановлено в судовому засіданні під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Враховуючи викладене слідчий суддя приходить до висновку що до підозрюваного ОСОБА_6 , може бути застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, який забезпечить виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.
Керуючись вимогами ст.ст.131, 132, 176-179, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_5 про застосування ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12015100040007794 від 29.05.2015 року, підозрюваному у вчиненні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орихів, Запорізької області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у виді домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Встановити строк тримання ОСОБА_6 під домашнім арештом не більше 60 днів - до 08 липня 2018 року.
Покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду;
-в період часу з 22 години 00 хвилин до 06 години 00 хвилин не залишати місце проживання - квартиру АДРЕСА_4 , без дозволу слідчого, прокурора, або суду;
-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.
Органу внутрішніх справ негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у виді домашнього арешту, і повідомити про це слідчому.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: