Справа № 344/6807/18
Провадження № 1-кс/344/2729/18
21 травня 2018 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУНП в Івано-Франківській області майор поліції ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором у кримінальному провадженні - прокурор відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12018090000000369 від 20.05.2018, -
Слідчий звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликався на те, що 19 травня 2018 року приблизно о 23 годині 30 хвилин водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем марки «OPEL COMBO» реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався автодорогою Н-10 «Стрий - Чернівці». Проїжджаючи між населеними пунктами с. Раківчик - с. Корнич Коломийського району у напрямку м. Чернівці, ОСОБА_5 вчинив наїзд на невстановленого велосипедиста - особу чоловічої статі, що рухався у попутному із ним напрямку. Після падіння велосипедиста на проїзну частину на нього було вчинено наїзд автомобілем марки «SКODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 , який рухався у напрямку м. Стрий.
За фактом дорожньо-транспортної пригоди внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018090000000369 від 20.05.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Під час проведення огляду місця події 20.05.2018 вилучено автомобіль марки «SКODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 .
У відповідності до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 власником автомобіля є громадянин Республіки Польща ОСОБА_7 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 . У свідоцтво про реєстрацію внесений ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_2 .
У кримінальному провадженні згаданий транспортний засіб визнано речовим доказом. З метою з'ясування всіх об'єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, в ході досудового слідства, необхідно провести інженерно-транспортну експертизу технічного стану даного транспортного засобу, а також інженерно-транспортну експертизу за експертною спеціальністю 10.4 «транспортно-трасологічні дослідження».
Слідчий в судовому засіданні клопотання підтримав, покликаючись на викладені в ньому обставини, просив таке задоволити.
Водій, який керував даним транспортним засобом в судовому засіданні не заперечив з приводу даного клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Крім цього, відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу. Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
В той же час вбачається наявність достатніх підстав вважати, що автомобіль марки «SКODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , зберіг на собі сліди кримінального правопорушення, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час досудового розслідування, з метою запобігання ризикам, які можуть виникнути під час зберігання майна із слідами кримінального правопорушення та негативно вплинути на повноту досудового розслідування.
Отже з метою збереження речових доказів вважаю вказаний захід забезпечення доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, тому клопотання слід задоволити.
Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 395 КПК України, -
Клопотання задоволити.
Накласти арешт з забороною на користування та розпоряджання автомобілем марки «SКODA OCTAVIA» реєстраційний номер НОМЕР_2 , власником якого є громадянин Республіки Польща ОСОБА_7 , який зареєстрований по АДРЕСА_1 , а на підставі свідоцтва про реєстрацію цього транспортного засобу має право керувати ним ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає по АДРЕСА_2 .
Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1