Апеляційний суд Житомирської області
Справа №286/4169/17 Головуючий у 1-й інст. Гришковець А. Л.
Категорія 55 Доповідач Микитюк О. Ю.
21 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області у складі:
головуючого Микитюк О.Ю.
суддів Галацевич О.М.,
ОСОБА_1
при секретарі Гайдамащук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу №286/4169/17 за позовом ОСОБА_2 до ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди
за апеляційною скаргою ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат"
на рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року, ухвалене під головуванням судді Гришковець А.Л. в м.Овручі,
встановив:
26 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом про захист трудових прав, після уточнення позовних вимог остаточно просив стягнути з ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" заборгованість по заробітній платі за лютий-серпень 2017 року в розмірі 15594грн.42коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 17150грн.76коп. за період з 02.09.2017 року по 24.01.2017 року та моральну шкоду в розмірі 15594грн.42коп. (а.с.18). В обґрунтування позову зазначив, що відповідач затримував виплату заробітної плати, в день звільнення з ним не розрахувався, чим заподіяв моральну шкоду.
Рішенням Овруцького районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 15594грн.42коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 17150грн.76коп. та моральну шкоду в розмірі 2400грн.
В апеляційній скарзі ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат» просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позові. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права. Вказує на те, що в день звільнення позивач не працював, з вимогою про виплату йому заробітної плати не звертався, заподіяння йому моральної шкоди не довів.
У відзиві ОСОБА_2 заперечує проти доводів апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення. Зазначає, що відповідач не довів належними доказами, що в день звільнення він не працював.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що ОСОБА_2 працював у відповідача з 2013 року по 01 вересня 2017 року на посаді електрика цеху. Наказом №60-к від 30 серпня звільнений з роботи за власним бажанням. В період з лютого по серпень 2017 року заробітна плата йому нараховувалась, але не виплачувалась, що вбачається з розрахункових листів (а.с.8-10). Отже, відповідачем не виконані вимоги ст.ст.115, 116 КЗпП України. Тому суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість по заробітній платі в розмірі 15594грн.42коп. та передбачену ст.237-1 КЗпП України моральну шкоду, визначивши її розмір із урахуванням тривалості та істотності порушених трудових прав ОСОБА_2
Згідно табелів обліку робочого часу та розрахункового листка за вересень 2017 року у день звільнення 01 вересня 2017 року позивач не працював. Із вимогою про виплату заробітної плати звернувся 26 грудня 2017 року шляхом подання позовної заяви до суду.
Відповідно до ч.1 ст.116 КЗпП України, якщо працівник в день звільнення не працював, то всі належні йому суми мають бути виплачені не пізніше наступного дні після пред'явлення вимоги про розрахунок. В разі їх невиплати застосовуються положення ч.1 ст.117 КЗпП України.
Отже, період затримки розрахунку належить рахувати від 27 грудня 2017 року по 24 січня 2018 року (в межах позовних вимог). Затримка тривала 19 робочих днів, середньоденний заробіток позивача за липень-серпень 2017 року дорівнює 162грн.93коп. Отже, середній заробіток за час затримки розрахунку становить 3095грн.67коп.
За таких обставин рішення в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку належить скасувати і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення середнього заробітку в розмірі 3095грн.67коп. за період 27 грудня 2017 року по 24 січня 2018 року.
Крім того, слід змінити рішення в частині судового збору, збільшивши його розмір до 1280 грн. (за майнову та немайнову вимогу).
Доводи апелянта щодо відсутності його вини у невиплаті заробітної плати не можуть бути взяті до уваги через їх недоведеність.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384, 389- 391 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" задовольнити частково.
Скасувати рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку і ухвалити в цій частині нове судове рішення. Стягнути з ТОВ "Овруцький молочноконсервний комбінат" на користь ОСОБА_2 середній заробіток в розмірі 3095грн.67коп. (без урахування податків та обов'язкових платежів) за період 27 грудня 2017 року по 24 січня 2018 року.
Змінити рішення Овруцького районного суду Житомирської області від 23 лютого 2018 року в частині стягнення судового збору, збільшивши його розмір з 640 грн. до 1280 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її прийняття.
Головуюча: Судді: