Постанова від 22.05.2018 по справі 1-2/12

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 1-2/12

Провадження № 1-в/280/2/18

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника заявника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_5 про вирішення питання щодо речового доказу,

встановив:

До суду звернувся ОСОБА_5 з вказаною заявою, в якій просить: вирішити питання щодо речового доказу автомобілю марки «BMW» моделі 850CI, 1990 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого Жовтоводським ВРЕР ДАІ ГУМУС України в Дніпропетровській області 09.10.2013, шляхом повернення автомобілю власнику; зобов'язати Деснянське управління поліції ГУНП у м. Києві внести зміни до ІПС «Угон» щодо вилучення запису про речовий доказ у кримінальній справі щодо автомобіля марки «BMW» моделі 850CI, 1990 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , зареєстрованого Жовтоводським ВРЕР ДАІ ГУМУС України в Дніпропетровській області 09.10.2013. В обґрунтування заяви особа вказує, що 23.07.2015 його було уповноважено ОСОБА_6 на розпорядження вищевказаним автомобілем. При проведенні реєстрації цього автомобіля йому було відмовлено на підставі того, що згідно із даними ІПС «Армор» та «Угон» вищезгаданий автомобіль рахувався речовим доказом по кримінальній справі, порушеної 29.09.2005 СВ колишнього Деснянського РУ ГУМУС України у м. Києві. Головним слідчим управлінням НП України заявнику повідомлено, що вказаний автомобіль марки «BMW» рахувався речовим доказом у кримінальній справі за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 186, ч. 4 ст. 187, ст.. 257, ч. 2 ст. 289 КК України. Обмеження на автомобіль наразі не знято, він продовжує перебувати на обліку в ІПС «Угон». У вироку Коростишівського районного суду Житомирської області від 29.05.2012 відсутня інформація щодо прийнятого рішення по речовому доказу.

У судовому засідання заявник підтримав вимоги заяви, пояснив, що його довіритель є власником вказаного автомобіля, коли останній звернувся для переоформлення автомобіля, то йому відмовили, так як на вказаний автомобіль накладено арешт.

Прокурор заперечив щодо задоволення заяви, пояснив, що у матеріалах справи відсутні документи, на підставі яких вказаний автомобіль визнано речовим доказом, на підставі яких накладено арешт, вказаний автомобіль взагалі не є речовим доказом, а тому заява не підлягає до задоволення.

Розглянувши заяву, заслухавши учасників процесу, суд приходить до наступного висновку.

При цьому згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України (у редакції 2012 року) питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» спори про право цивільне, пов'язані з належністю майна, на яке накладено арешт, розглядаються в порядку цивільного судочинства у позовному провадженні, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа, крім випадків, коли розгляд таких справ відбувається за правилами іншого судочинства.

За наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК у редакції 2012 року), до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

У матеріалах кримінальної справи відсутні докази того, що автомобіль марки «BMW» моделі 850CI визнавався речовим доказом у вказаній кримінальній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 409 КПК України (у редакції 1960 року), питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

У відповідності до п.п. 8, 9 ч. 1 ст. 324 КПК України (у редакції 1960 року) постановляючи вирок, суд повинен вирішити питання що зробити з майном, описаним для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна, що зробити з речовими доказами, зокрема з грошима, цінностями та іншими речами, нажитими злочинним шляхом.

У порядку виконанням вироку суду у кримінальній справі, передбаченому ст.ст. 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року), суд позбавлений можливості, оскільки такі вимоги на переконання суду мають розглядатися в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 409, 411 КПК України (в редакції 1960 року), п.11 Перехідних положень КПК України (в редакції 2012 року), суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_5 про вирішення питання щодо речового доказу - відмовити.

На постанову може бути подана апеляція до Апеляційного суду Житомирської області протягом 15 діб з моменту її проголошення через Коростишівський районний суд Житомирської області.

Суддя ОСОБА_1