Справа № 342/147/18
Провадження № 2/342/274/2018
16 травня 2018 року м. Городенка
Городенківський районний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Федів Л.М.,
за участю: секретаря судового засідання Козаченко Л.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному провадженні в залі суду в місті Городенка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів в розмірі 1/3 частини усіх доходів відповідача з подальшою індексацією відповідно до Закону,
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, в якому просить присудити стягнення з відповідача в інтересах позивача щомісячних аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі з дня пред'явлення цього позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а саме - по 26667 грн./міс., одночасно постановити, що стягнення присуджених аліментів має здійснюватися з їх відповідною індексацією згідно Закону України № 1368-VIII від 17 травня 2016 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».
Позовні вимоги мотивовані тим, що сторони створили сім'ю, що підтверджує свідоцтво про одруження від 04.08.2002 року виконкому Чернятинської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області НОМЕР_3 Городенківським районним судом Івано-Франківської області 09.01.2018 року шлюб між сторонами розірвано, неповнолітніх дітей, народжених у шлюбі - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 залишено на проживанні з матір'ю - ОСОБА_1. Позивач вказує, що відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності (факт підтверджує інформаційна довідка з ЄДРПОУ), від експлуатації об'єктів комерційної нерухомості отримує доходи. Згідно відомостей, відомих позивачу ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 щомісячно отримує понад 80000 грн. чистого доходу від експлуатації об'єктів комерційної нерухомості, в тому числі щорічно декларував в Державну фіскальну службу України (крім 2018 року) свої доходи від здійснення підприємницької діяльності в розмірі близькому 1000000 грн., проте названими доказами позивач не володіє і їх в офіційному порядку одержати не може, позаяк вони конфіденційні. Також відповідач використовує банківську систему для розміщення в ній власних грошових коштів, які набуває від підприємницької діяльності та використовує їх для власних потреб, зокрема, такі кошти відповідача знаходяться на його рахунках в Городенківському відділенні АТ «Державний ощадний банк», в Городенківському позабалансовому відділенні ПАТ «ПриватБанк», звідки позивачу інформацію про рух коштів на рахунках відповідача самостійно здобути неможливо. Таким чином, позивач просить стягувати із відповідача на утримання двох неповнолітніх спільних дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (до виповнення найстаршій дитині повноліття) щомісячні аліменти в розмірі 1/3 частки усіх його доходів, тобто в загальному по 26667 грн./міс.
16.03.2018 року позивач ОСОБА_1 подала до суду заяву про зміну (зменшення) позовних вимог, в якій просила присудити стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, щомісячних аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі з дня пред'явлення цього позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а саме - по 4000 (чотири тисячі) грн./міс. на кожну дитину, одночасно постановити, що стягнення присуджених аліментів має здійснюватися з їх відповідною індексацією згідно Закону України № 1368-VIII від 17 травня 2016 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі».
26.03.2018 року позивач подала до суду заяву про залишення без розгляду заяви від 16.03.2018 року ОСОБА_1 про зміну (зменшення) позовних вимог. В заяві зазначила, що первісно заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, бо позивачем однозначно доведено, що у відповідача є рухоме та нерухоме майно, що використовується в комерційних цілях (воно перебуває в стані поділу між позивачем та відповідачем), відповідач придбаває рухоме майно на суму, яка перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи. А тому ОСОБА_2 може і повинен сплачувати аліменти в первісно заявленому в позові розмірі. Просить заяву про зміну (зменшення) позовних вимог ОСОБА_1, що подана 16.03.2018 року залишити без розгляду, долучити в справу довідку з МВС України про факт реєстрації відповідачем 15.03.2018 новопридбаного автомобіля Volkswagen Saran 2.0, 2015 року випуску, в свою власність, а також довідку про ціну такого автомобіля з мультибрендового салону РІК авто.
15.05.2018 року відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому вказав, що позовна заява не ґрунтується на вимогах закону та підлягає задоволенню лише частково. Посилається на статтю 12 Закону України «Про охорону дитинства», яка зобов'язує обидвох батьків виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для її розвитку. Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років встановлений у розмірі 1860 грн. Обов'язок забезпечити цей прожитковий мінімум для дитини покладається на обидвох батьків порівну. Виходячи з вимог Закону відповідач згідний особисто забезпечувати прожитковий мінімум та платити аліменти в розмірі 1860 грн. на кожну дитину. Заявлена позивачем сума явно перевищує потреби неповнолітніх дітей. Зазначає, що позивач приховує той факт, що він постійно дає дітям кошти на їхні поточні витрати: харчування, поповнення рахунків мобільного зв'язку, походи на дні народження до друзів, у кафе, придбання необхідного шкільного приладдя, книжок тощо. У поточному році відповідач придбав для дітей комп'ютерну техніку на суму 50 тис. грн. Відповідачу не потрібне рішення суду для того, щоб утримувати своїх дітей. В такий спосіб позивач намагається дошкулити відповідачу особисто. Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач надала витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (онлайн сервіс Міністерства юстиції України). Вказаний витяг формується за частковим співпадінням прізвища, імені, по батькові та ідентифікаційного номера особи, щодо якої зроблено пошуковий запит. А тому результат не дає достовірної інформації. Відповідач вказує, що ніколи не мав у власності нерухомості в Одесі, Черкасах, Чернівцях. Те майно, яке згідно витягу, зареєстроване на відповідача, належить також і його батькам та до сплати ним аліментів не має ніякого відношення. Твердження позивача про міліонні прибутки відповідача є надуманими та нічим не доведеними. Стосовно витягу з онлайн-сервісу МВС України та «мальовничої картинки» - оголошення Інтернетсайту «Авторіа», то це недопустимі та недостовірні докази. У відповіді на електронний запит зазначено, що послуга працює в тестовому режимі. Дата реєстрації автомобіля, на яку покликається позивач, не доводить ні підстав його придбання, ні його вартості. За час перебування у шлюбі відповідач з позивачем оформили кредитну угоду на довготерміновий кредит молодим сім'ям на будівництво і придбання житла. Пізніше вони оформили кредит у «Райффайзенбанк Аваль». Позивач в даний час претендує на аліменти у великому розмірі, на половину майна, тоді як кредитні зобов'язання відповідач виконує самостійно. Останнім часом господарська діяльність відповідача є збитковою, внаслідок чого утворилася заборгованість по кредиту. ОСОБА_2 перебуває на обліку у зв'язку із захворюванням на бронхіальну астму. В даний час він захворів на гепатит «В», лікування від якого є дуже дороговартісним, а тому сплата аліментів у розмірі, визначеному позивачем, є для відповідача непосильною. Враховуючи наведене, ОСОБА_2 визнає позов частково та погоджується сплачувати аліменти в твердій грошовій формі в розмірі 1860 грн. на кожну дитину. Судовий розгляд справи просить проводити без його участі.
В судове засідання сторони та їхні представники не з'явилися.
Представника позивача - ОСОБА_6 подав до суду заяву про продовження та вирішення справи без подальшої участі в судових засіданнях позивача та/чи представника позивача, а також про долучення до справи додаткових доказів. В підтвердження того факту, яку суму аліментів стягувати з відповідача, вказав, що суду 26.03.2018 року було надано доказ про те, що відповідач придбав автомобіль Volkswagen Saran 2.0, 2015 року випуску, в свою власність, а згідно відомостей ціна такого автомобіля 912330 грн. Крім того, відповідач практично повністю на даний час заволодів усім нерухомим майном, що є його спільною сумісною власністю з позивачем, щодо якого здійснюється поділ в суді. Крім цього також відповідач не заперечив тому факту, що він повністю заволодів спільними коштами ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розпоряджається ними на власний розсуд і для власних потреб. 16 березня 2018 року відповідач надав позивачу заяву про те, що позов визнає, але лише на суму по 4000 грн./міс. на кожну дитину. В підтвердження того факту, що відповідач витрачає кошти на облаштування нововідкритого магазину в м. Львів, відповідач надав позивачу, з його слів збережені квитанції про переказ коштів в банківській системі України, зокрема: на 30000 грн., на 6000 грн., на 30000 грн., на 25500 грн. Таким чином, як вказує представник позивача, відповідач протягом неповного місяця часу витратив понад 1000000 грн., а тому в сукупності з іншими підтвердженими витратами відповідача однозначно вбачається, що позов позивача з заявленим розміром аліментів до відповідача підставний і підлягає задоволенню повністю, а саме: присудити стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, в інтересах ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_2, щомісячні аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі з дня пред'явлення цього позову і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, а саме - по 26667 грн./міс., що відповідатиме стягненню в розмірі 1/3 частини усіх доходів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП НОМЕР_1, одночасно постановити, що стягнення присуджених аліментів має здійснюватися з їх відповідною індексацією згідно Закону України № 1368-VIII від 17 травня 2016 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі», а стягнення аліментів з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_1, здійснювати з дня пред'явлення позову - з 15 лютого 2018 року.
Представник відповідача - ОСОБА_7 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі з урахуванням позиції, викладеної у відзиві на позов.
Розгляд справи здійснюється у порядку спрощеного позовного провадження, згідно гл.10 Розділу ІІІ ЦПК України. Передбачених ч.2 ст.223 ЦПК України підстав для відкладення розгляду справи судом не встановлено.
Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Згідно ст. 76 ЦПК доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За змістом ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 4 статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 09 січня 2018 року по справі № 342/1074/17 (провадження № 2/342/72/2018), яке набрало законної сили, шлюб між гр. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрований 04 серпня 2002 року Чернятинською сільською радою Городенківського району Івано-Франківської області, актовий запис № 5 - розірвано; неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, залишено на проживанні з матір'ю ОСОБА_1.
Від шлюбу у сторін є двоє дітей: дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, що стверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4, виданого 12 квітня 2003 року відділом реєстрації актів громадянського стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, та син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, актовий запис № 32, що стверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_5 виданого 16 травня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області.
Конституцією України визначено основні права й обов'язки держави та громадян щодо забезпечення захисту дітей. Зокрема, згідно з ч.2 ст.51 Основного Закону батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку; батьки або особи, які їх замінюють несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8 ст.7 Сімейного кодексу України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення, максимально можливого урахування інтересів дитини.
В силу вимог ст.141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини. Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено статтею 180 СК України.
Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ч.1 ст.182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Частиною 2 згаданої статті визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 184 згаданого Кодексу передбачено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» від 7 грудня 2017 року № 2246-VIII визначено прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років, який становить: з 1 січня 2018 року - 1860 гривень, з 1 липня - 1944 гривні, з 1 грудня - 2027 гривень. З цього слідує, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину віком від 6 до 18 років з 1 січня 2018 р. не може бути менший, ніж 930 грн.
Як слідує з інформаційної довідки з ЄДРПОУ, ОСОБА_2 є фізичною особою-підприємцем (11.12.2017 року - дата запису, 21070000000004362 - номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця); види діяльності: ремонт комп'ютерів і периферійного устаткування, ремонт обладнання зв'язку, інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (основний).
Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 99209593 від 03.10.2017 року стверджено, що відповідач ОСОБА_2 має на праві власності об'єкти нерухомого майна.
Згідно даних МВС, наданих по ідентифікаційному номеру - НОМЕР_1, відповідач ОСОБА_2 з 15.03.2018 року (дата реєстрації) є власником автомобіля Volkswagen Sharan 2.0, 2015 року випуску.
З наданих суду результатів досліджень від 05.04.2012 року, у відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9 виявлений вірус гепатита В.
Копією виписки із історії хвороби № 1087/09 стверджено, що ОСОБА_2 з 09.06.2009 р. по 01.07.2009 р. лікувався в Республіканській алергологічній лікарні (с.м.т. Солотвино Закарпатської області), діагноз - «Бронх. астма».
Згідно копії кредитної угоди № 26/05 від 05.08.2005 р. встановлено, що між Івано-Франківським регіональним відділенням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву та сім'єю в особі ОСОБА_2 (далі Позичальник) укладено угоду, якою згідно з умовами Положення про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла» від 29.05.2001 р. № 584, Фонд від імені Держави надає позичальнику прямий адресний (цільовий) кредит у сумі 100327,0 терміном повернення 30 років з дати укладення кредитної угоди. Кредит цією угодою надається на будівництво (реконструкцію) житла згідно з договором про дольову участь в будівництві (реконструкції) житла від 05.08.2005 року № 26/05.
Як слідує з копії претензії про стягнення заборгованості за кредитною угодою від 05.08.2005 року № 26/05, № 01-13/12 від 28.03.2017 року, Івано-Франківське регіональне управління Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву просить позичальника ОСОБА_2 розглянути цю претензію у місячний строк до 28 квітня 2017 року, перерахувати суму основного боргу до 28 квітня 2017 року, що складає 2 573,87 грн. та пеню у розмірі 410,12 грн., згідно з кредитною угодою № 26/05 від 05.08.2005 р.
Копією довідки про стан кредиту Вих. Д5-В60/62-042 від 14.05.2018 р., стверджено, що станом на 11.05.2018 р. заборгованість ОСОБА_2 (ІПН - НОМЕР_1) за кредитним договором № 011/0014/136761 від 08.05.2013 р., виданим Івано-Франківською ОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» складає 87 139,82 грн., з них: 87139,82 грн. - заборгованість за кредитним лімітом; 0,00 грн. - заборгованість за недозволеним овердрафтом.
Згідно рахунків на оплату № 1144 від 23.03.2018 року, № 1149 від 20.04.2018 року, відповідач ОСОБА_2 уклав договір з ПП ОСОБА_11 про купівлю товарів: Asus VivoBook 17 X 705 NA (15000,00 грн.), системний блок Intel Core i5 3.0GHz (28000,00 грн.) та монітор 27 «Dell SE2717H (7000,00 грн.).
Подані відповідачем докази витрат на утримання дітей свідчать про готовність відповідача та фінансову можливість нести вказані витрати як елемент батьківського піклування та виконання ним свого батьківського обов'язку.
У п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року зазначається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка та дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
В судовому засіданні не підтверджено, що за своїм матеріальним становищем відповідач здатний сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі, визначеному позивачем.
Враховуючи обставини, визначені ст.ст. 182, 184 СК України, приймаючи до уваги матеріальне становище сторін, те, що відповідач є працездатною особою,фізичною особою-підприємцем, відсутність даних про те, що відповідач має інших утриманців, відсутність доказів про розмір отримуваного відповідачем доходу (заробітку), обов'язок батьків спільно брати участь у вихованні та утриманні дітей, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, стягувати з відповідача в користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11 в розмірі по 4000 (чотири тисячі) грн. на кожну дитину, з проведенням індексації відповідно до закону, щомісячно.
Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Позивач звернулася до суду з позовом 13.02.2018 року, тому з цього дня слід присудити стягнення аліментів і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити негайному виконанню.
Питання судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст.141 ЦПК.
На підставі ст.ст. 180-182, 184, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 19, 258, 259, 263-265, 268, 273-279, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти в розмірі по 4000 (чотири тисячі) грн. на кожну дитину, з проведенням індексації відповідно до закону, щомісячно, на на утримання неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_11.
Стягнення аліментів розпочати з 13.02.2018 р. і проводити до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до державного бюджету судовий збір в розмірі 704,8 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп) (стягувач: Державна судова адміністрація України; отримувач коштів: ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31215256700001).
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає обов'язковому негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області або через Городенківський районний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_12, адреса - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2.
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, адреса - АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Повне судове рішення складене 16.05.2018 р.
Суддя: Федів Л. М.