Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/3930/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України Доповідач ОСОБА_2
16 травня 2018 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю : прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07.05.2018 року,
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Житомирської місцевої прокуратури ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120180600200000891 від 27.02.2018 року.
При обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя врахував наявність обгрунтованої підозри щодо ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, підтвердження ризиків, встановлених під час досудового розслідування, наявність обвинувального акту, переданого до суду відповідно до якого ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, факт оголошення підозрюваного у розшук.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді захисник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в якій ухвалу суду просить скасувати та постановити нову, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту. Зазначає, що тримання під вартою є виключним та найбільш суворим запобіжним заходом, який не може бути застосований щодо підозрюваного ОСОБА_8 , оскільки наявність ризиків передбачених ст.177 КК України не доведені слідчим та прокурором в судовому засіданні. Вказує, що судом при обранні запобіжного заходу не враховано, що його підзахисний одружений, має постійне місце проживання, на утриманні двоє неповнолітніх дітей. Зазначає, що ризик переховування підозрюваного від органів слідства та суду є безпідставним та не підтверджується доказами.
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_7 про задоволення поданої апеляційної скарги, прокурора, який вважав ухвалу слідчого судді законною і обгрунтованою, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч.1 ст.178 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, в тому числі, до раніше судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Як вбачається з ухвали, слідчим суддею встановлено, що в провадженні СВ Житомирського ВП ГУНП в Житомирській області знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №120180600200000891 від 27.02.2018 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_8 , суддею було досліджено матеріали провадження та доводи захисту, вислухано з цього приводу думку сторін кримінального провадження та встановлено наявність підстав для застосування запобіжного заходу, якими як зазначено в ухвалі слідчого судді є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину, підтвердження ризиків, встановлених під час досудового розслідування, наявність обвинувального акту, переданого до суду відповідно до якого ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні аналогічного злочину, факт оголошення підозрюваного у розшук.
З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судової справи, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
Крім того, це випливає також з практики Європейського Суду з прав людини, де “розумна підозра у вчиненні кримінального злочину“, про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.
Доводи, на які послався в апеляційній скарзі захисник, не можуть бути підставами для скасування судового рішення, оскільки були враховані судом при прийнятті рішення, в зв'язку з чим до підозрюваного застосовано запобіжний захід, який на думку колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, і підстав для зміни запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м'який, немає.
Посилання захисника на перебування ОСОБА_8 у шлюбі та наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей, колегія суддів до уваги не бере, оскільки в матеріалах справи відсутні підтверджуючі документи.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить захисник, немає, а тому ухвалу слідчого судді слід залишити без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення.
Керуючись ст.ст.404, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 07.05.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: