Апеляційний суд Житомирської області
Справа №274/4560/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.539 КПК Доповідач ОСОБА_2
17 травня 2018 року Апеляційний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_3 ,
суддів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
секретаря ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі в судове провадження № 274/4560/17 за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2017 року по справі щодо застосування Закону України «Про амністію у 2016 році» відносно
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за участю: прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_9 ,
засудженого ОСОБА_7 ,
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2017 року скасувати та задовольнити його клопотання про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році».
Згідно ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2017 року в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_7 про застосування до нього Закону України "Про амністію у 2016 році" - відмовлено у зв'язку із наявністю у засудженого двох судимостей за вчинення умисних тяжких злочинів.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення захисника ОСОБА_9 та засудженого ОСОБА_7 , які просили апеляційну скаргу останнього задовольнити, думку прокурора, яка вважає, що оскаржена ухвала підлягає залишенню без змін, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, а також ухвалу суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст.539 КПК України вирішення питань виконання вироку, зокрема, питань про звільнення від покарання та (або) його відбування, віднесене до компетенції суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, або ж суду, який ухвалив вирок.
Так, згідно з ч.ч.1, 2 ст. 1 Закону України "Про застосування амністії в Україні", амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується законом про амністію, який приймається відповідно до Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.
07 вересня 2017 року набрав чинності Закону України "Про амністію у 2016 році" від 22 грудня 2016 №1810-VIII. Дія цього Закону поширюється на осіб, які вчинили злочини до набрання ним чинності включно (ст. 13 вказаного Закону).
Частиною першою статті 10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує у тому числі за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого.
Як вбачається з матеріалів справи, засуджений ОСОБА_7 відбуває покарання в Державній установі «Райківська виправна колонія (№73)» відповідно до вироку Зарічного районного суду м. Суми від 22.04.2016 року за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2, 69, 70 ч.4 КК України на 3 позбавлення волі. Початок строку відбування покарання: 10.06.16; кінець строку: 10.06.19.
Згідно вимог ст.9 Закону України "Про амністію у 2016 році", амністія не застосовується до осіб, зазначених у статті 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні».
Відповідно до положень п.В ст.4 ЗУ «Про застосування амністії в Україні», амністія не може бути застосована до осіб, які мають дві і більше судимості за вчинення умисних тяжких та/або особливо тяжких злочинів, крім випадків індивідуальної амністії.
Що стосується доводів засудженого про те, що суд повинен розглянути клопотання засудженого із обов'язковою участю засудженого, то враховуючи, що засуджений на час розгляду клопотання подав відповідну заяву про розгляд його клопотання у його відсутності, колегія суддів вважає, що відсутність засудженого за наведених обставин не було процесуальною перешкодою для розгляду його клопотання по суті, оскільки інших заяв від засудженого до суду не надходило.
З урахуванням викладеного, враховуючи, що ОСОБА_7 має дві судимості (вирок Зарічного районного суду м. Суми від 13.11.2002 р. за ст.ст.185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.4, 70, 71 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі; вирок Зарічного районного суду м. Суми від 22.04.2016 року за ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2, 69, 70 ч.4 КК України на 3 позбавлення волі) за злочини, які відповідно до ст.12 КК України віднесені до категорії тяжких злочинів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_7 , є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.539, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 листопада 2017 року про відмову в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_7 про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році» - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з моменту її оголошення.
Судді: