Іменем України
22 травня 2018 року
Київ
справа №146/536/16-а
адміністративне провадження №К/9901/17782/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого Гриціва М.І.,
суддів: Анцупової Т.О., Берназюка Я.О., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., -
розглянув у порядку письмового провадження справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 06 червня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Томашпільському районі Вінницької області (правонаступником якого є Ямпільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області; далі - управління ПФУ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до управління ПФУ, в якому просить визнати протиправними його дії щодо відмови їй у перерахунку пенсії, а також зобов'язати відповідача здійснити з 01 березня 2016 року перерахунок пенсії в розмірі 90 % від суми заробітної плати у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим працівникам апарату судів, відповідно до довідки від 29 лютого 2016 року № 4-35/564, виданої Територіальним управлінням Державної судової адміністрації у Вінницькій області.
Томашпільський районний суд Вінницької області постановою від 23 травня 2016 року адміністративний позов задовольнив.
Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність законних підстав для перерахунку пенсії позивачці, оскільки це її право на перерахунок є безперечним і його забезпечення становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 23 листопада 2016 року апеляційну скаргу управління ПФУ задовольнив повністю, рішення суду першої інстанції скасував. Прийняв нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 06 червня 2017 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року - без змін.
Суд касаційної інстанції погодився з висновком апеляційного суду про те, що 15 грудня 2015 року чинне законодавство України не визначало суб'єктивного права, і не передбачало підстав, порядку реалізації, обов'язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ). На час звернення позивача до управління ПФУ із заявою про перерахунок пенсії, Кабінет Міністрів України відповідний нормативно-правовий акт не прийняв. У відповідача на момент звернення позивача із заявою про перерахунок її пенсії, не було правових підстав для здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючих державних службовців.
Не погодившись із таким рішенням суду касаційної інстанції, ОСОБА_1 подала заяву про його перегляд Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Неоднаковість у правозастосуванні, на думку заявника, підтверджується рішеннями Вищого адміністративного суду України від 06 липня 2016 року та 17 січня 2017 року (справи №№ К/800/15163/16, К/800/27323/16). У рішенні від 17 січня 2017 року суд касаційної інстанції дійшов висновку, що при вирішенні питання про перерахунок пенсії державного службовця підлягає застосуванню стаття 371 Закону № 3723-ХІІ, яка була чинною на момент виникнення у позивача права на перерахунок пенсії державного службовця у зв'язку з підвищенням заробітної плати державних службовців з 01 грудня 2015 року.
У рішенні від 06 липня 2016 року цей суд дійшов висновку, що право на перерахунок пенсії виникло у позивача з моменту призначення пенсії і на підставі діючого на той час законодавства, а тому не може бути обмежене чи скасоване при прийнятті нових законів чи інших нормативно-правових актів, оскільки це б суперечило статті 22 Конституції України, яка є нормою прямої дії. Це рішення ухвалено у подібних правовідносинах, але за іншого правового регулювання, яке визначає порядок і підстави перерахунку пенсії прокурорів.
Суддя Верховного Суду України ухвалою від 14 вересня 2017 року відкрив провадження у справі та витребував її з Томашпільського районного суду Вінницької області.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VІІІ).
Відповідно до підпунктів 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII Верховний Суд України розпорядженням від 12 січня 2018 року № 20/0/19-18 заяву ОСОБА_1 та справу передав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
За підпунктом 1 пункту 1 Перехідних положень КАС у новій редакції заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 лютого 2018 року для розгляду заяви ОСОБА_1 визначено суддю-доповідача Гриціва М.І. та колегію суддів.
Ухвалою судді Касаційного адміністративного суду у Верховному Суді від 10 травня 2018 року визначено розгляд заяви провести колегією суддів у складі п'яти суддів.
В аспекті заявленого неоднакового правозастосування Верховний Суд перевірив матеріали справи і дійшов висновку про таке.
Суди встановили, що позивачка з 28 квітня 1971 року займала посаду секретаря Томашпільського районного суду Вінницької області. 21 лютого 1980 року переведена на посаду старшого секретаря суду.
28 вересня 2000 року була звільнена з посади секретаря судового засідання Томашпільського районного суду відповідно статті 38 Кодексу законів про працю України.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні ПФУ з 06 лютого 1997 року, пенсія призначена на підставі положень Закону № 3723-ХІІ.
11 березня 2016 року позивач звернулась до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії із врахуванням складових заробітної плати секретаря судового засідання станом на 01 лютого 2016 року, згідно з довідкою Територіального управління ДСА у Вінницькій області від 29 лютого 2016 року № 4-35/564.
23 березня 2016 року відповідач листом № Д-3 повідомив позивачу про відмову в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що раніше призначені пенсії не перераховуються з 01 червня 2015 року згідно з пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України від 2 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», де вказано, що Кабінет Міністрів України не забезпечив прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації статті 371 Закону № 3723-XII, тому законні підстави для перерахунку відсутні.
Відповідно до частин другої та п'ятої статті 37 Закону № 3723-XII (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року № 432-IV) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати, без обмеження граничного розміру пенсії.
Така редакція статті 37 Закону № 3723-XII (чинного станом на дату призначення пенсії) існувала після визнання неконституційними Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 змін, внесених підпунктами «а» та «б» підпункту 2 пункту 37 розділу II Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Відповідно до статті 371 Закону № 3723-XII (в редакції, чинній до 01 січня 2015 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.
Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Пунктом 4 та 5 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» (у редакції, чинній до 15 грудня 2015 року; далі - постанова № 865) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України (для службовців Національного банку України відповідно до рішень його Правління) після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу», визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.
Отже, станом на дату призначення позивачу пенсії державного службовця чинне на той час законодавство передбачало умови і порядок перерахунку її розміру у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою.
Проте надалі законодавче регулювання цих відносин зазнало змін.
Законом України від 28 грудня 2014 року №76-VIIІ «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (набрав чинності з 01 січня 2015 року) статтю 371 Закону № 3723-XII викладено у новій редакції, а саме встановлено, що «умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Відтак станом на дату звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії положення статті 371 Закону № 3723-XII, які встановлювали право особи на перерахунок призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати за відповідною посадою, та визначали порядок і умови для такого перерахунку, скасовано. Водночас питання щодо перерахунку пенсій державних службовців віднесено до відання Кабінету Міністрів України, який ще не бачить підстав стосовно настання умов та встановлення порядку перерахунку пенсій державним службовцям.
Порядок перерахунку пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України було передбачено згаданою вище постановою № 865.
Проте з набранням з 15 грудня 2015 року чинності постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова № 1013) з постанови № 865 виключено пункт 4 (щодо умов перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-XII), а пункт 5 цієї постанови (щодо форми довідки для перерахунку) змінено.
Таким чином, з 01 грудня 2015 року - початку застосування постанови № 1013, якою пункт 4 постанови № 865 виключено, а її пункт 5 викладено в іншій редакції, та у зв'язку з набранням у подальшому чинності Законом № 889-VIII, який інакше регулює правовідносини, пов'язані із пенсійним забезпеченням державних службовців, пенсії, призначені за статтею 37 Закону № 3723-XII, не підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У Рішенні Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99 цей Суд зазначив, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Оскільки законодавством, чинним на час звернення ОСОБА_1 за перерахунком розміру пенсії, не було передбачено можливість її перерахунку у зв'язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку.
Отже, рішення суду касаційної інстанції у справі, що розглядається, ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права, тому відповідно до частини першої статті 244 КАС у попередній редакції, у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.
З огляду на викладене, керуючись підпунктами 1, 7 пункту 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ, статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.І. Гриців
Судді: Т.О. Анцупова
Я.О. Берназюк
Н.В. Коваленко
В.М. Кравчук