21 травня 2018 року
Київ
справа №9901/569/18
адміністративне провадження №П/9901/569/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій, визнання незаконним та скасування рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 квітня 2018 року, -
16 травня 2018 року на адресу суду, через канцелярію від ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) надійшов адміністративний позов до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - відповідач, ВККС України), в якому позивач просив суд:
- визнати неправомірними дії колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, допущені 18 квітня 2018 року під час співбесіди в ході проходження ОСОБА_1 кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, що полягали у незаконному та безпідставному визнанні його таким, що не відповідає займаній посаді судді;
- визнати незаконним та скасувати рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 квітня 2018 року, яким позивача визнано таким, що не відповідає займаній посаді судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
Тобто предметом оскарження в позовній заяві є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 квітня 2018 року про невідповідність позивача займаній посаді судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, та дії відповідача, під час співбесіди з позивачем (в ході проходження кваліфікаційного оцінювання), що полягали у незаконному та безпідставному визнанні його таким, що не відповідає займаній посаді судді.
Як встановлено суддею, до позовної заяви позивачем не надано рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 18 квітня 2018 року перевірка правомірності винесення якого, а також дій відповідача під час співбесіди, що передували його винесенню і є спірними питаннями в даній справі.
При цьому в позовній заяві позивачем зазначено на неможливості надати копію повного тексту оскаржуваного рішення, та у повній мірі навести обґрунтовані підстави незаконності дій відповідача в розрізі прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення, оскільки під час засідання ВККС 18 квітня 2018 року мотивувальна частина рішення ВККС України не проголошувалась, а на час звернення до суду з даним позовом повний текст рішення позивачем не отриманий, незважаючи на те, що позивач двічі звертався до відповідача з письмовою заявою про отримання повного тексту рішення, а також отримання диску з аудіо та відеозаписом засідання.
Крім цього позивач зауважив, що звернувся до суду з метою дотримання строку, встановленого на оскарження рішення ВККС України, та у подальшому, після отримання повного тексту оскаржуваного рішення, направить на адресу суду уточнений адміністративний позов разом з додатковими доказами.
З приводу викладеного суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
У відповідності до частини 1 статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до ч. 4 статті 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч. 1, 3, 4 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.
У відповідності до частин 1, 2, 4 статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Згідно з п. 8 ч. 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).
При цьому, статтею 161 КАС України встановлений перелік документів, що додаються до позовної заяви, частиною 5 якої, окрім іншого встановлено, що у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання позивача про витребування доказів судом.
Порядок подання та вимоги до клопотання про витребування доказів передбачені ч. 1, 2 статті 80 КАС України.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 80 КАС України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже позивачем, у разі необхідності, може бути подано клопотання про витребування судом доказів, які останній не може надати самостійно.
У відповідності до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 79, 80, 160, 161, 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання неправомірними дій, визнання незаконним та скасування рішення від 18 квітня 2018 року, - залишити без руху.
Надати позивачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, на усунення недоліків позовної заяви.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Васильєва І.А.