Постанова від 18.05.2018 по справі 2а/0470/4507/12

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 травня 2018 року

Київ

справа №2а/0470/4507/12

адміністративне провадження №К/9901/12449/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Ханової Р.Ф., Олендер І.Я.

розглянувши заяву Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року

в справі №2а/0470/4507/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНОГРАД»

до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України

за участю прокурора м. Дніпропетровська

про скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби України (далі Митниця) звернулась до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року в зв'язку з невідповідністю судового рішення викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права та з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Ухвалою Верховного Суду України від 02 березня 2017 року відкрито провадження у справі.

31.01.2018 справу передано до Касаційного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15.12.2017) заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Такі заяви розглядаються без повідомлення та виклику учасників справи, за винятком випадку, коли суд з огляду на обставини справи ухвалить рішення про інше.

Згідно з приписами частини 1 статті 242 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) за наслідками розгляду справи більшістю голосів від складу суду приймається одна з таких постанов:

про повне або часткове задоволення заяви;

про відмову у задоволенні заяви.

Відповідно до частини 1 статті 244 КАС України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) суд відмовляє у задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися або норма права у рішенні, про перегляд якого подана заява, застосована правильно.

Постанова про відмову у задоволенні заяви має бути вмотивованою.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 відмовлено в задоволенні касаційної скарги Митниці та залишено без змін постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25.12.2012.

При цьому суд касаційної інстанції погодився з висновками судів попередніх інстанцій та зазначив, що суми податкових зобов'язань визначені (донараховані) позивачу із пропуском строку давності. Встановлена п. 102.1 ст. 102 ПК України вимога щодо строку давності є загальною і поширюється на всі випадки визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, за виключенням випадків, перелік яких встановлений пунктом 102.2 ст. 102 Податкового кодексу України. В цьому переліку визначення митним органом грошових зобов'язань з підстав несплати їх суми при ввезенні товарів на митну територію України немає. Застосування судом апеляційної інстанції підпункту 15.1.1 пункту 15.1 ст. 15 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який втратив чинність з 1 січня 2011 року, не вплинуло на правильність висновку про неправомірність податкових повідомлень, оскільки нормою цього підпункту було встановлено строк давності для визначення контролюючим органом сум податкових зобов'язань платника податків також в 1095 днів.

В постанові Верховного Суду від 17 квітня 2018 року прийнятій по цій же справі за наслідками розгляду касаційної скарги Прокуратури Дніпропетровської області також зроблено висновок про те, що в порушення вимог статті 102 Податкового кодексу України контролюючим органом суми податкових зобов'язань визначені (донараховані) позивачу із пропуском строку давності. Встановлена вимога щодо строку давності є загальною і поширюється на всі випадки визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, за виключенням випадків, перелік яких встановлений пунктом 102.2 статті 102 Податкового кодексу України. В цьому переліку визначення митним органом грошових зобов'язань з підстав несплати їх суми при ввезенні товарів на митну територію України немає.

В підтвердження невідповідності судового ухали Вищого адміністративного суду України від 16.11.2016 викладеним у постановах Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права Митниця посилається на постанови Верховного Суду України від 18.09.2014 у справі №21-317а14 та від 18.02.2014 у справі №21491а13.

Проте, зі змісту вказаних постанов вбачається що Верховним Судом України не застосовувались під час розгляду справ положення статті 102 Податкового Кодексу України.

Також, положення вказаної статті Податкового Кодексу України не застосовувались під час прийняття судових рішень Вищим адміністративним судом України від 10.12.2014 та від 06.12.2011, на які заявник посилається як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах увались

Враховуючи наведене колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає відсутніми підстави для задоволення заяви Митниці про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року.

Керуючись статтями 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) та пунктом 1 частини 1 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла до 15.12.2017),

ПОСТАНОВИВ :

Відмовити у задоволенні заяви Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 листопада 2016 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова

І.Я. Олендер

Попередній документ
74135611
Наступний документ
74135613
Інформація про рішення:
№ рішення: 74135612
№ справи: 2а/0470/4507/12
Дата рішення: 18.05.2018
Дата публікації: 23.05.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері економіки, зокрема зі спорів щодо:; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі: