02 травня 2018 року
Київ
справа №810/3520/16
касаційне провадження №К/9901/48281/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув матеріали касаційної скарги Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №810/3520/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київфарм» звернулося до адміністративного суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.05.2016.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 21.12.2016 позовні вимоги задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2016.
Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області 18.04.2018 звернулась до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, статтей 73, 77, 80, 90 Кодексу адміністративного судочинства України.
При вирішенні питання щодо відкриття касаційного провадження у справі за касаційною скаргою Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 судом з'ясовано такі обставини.
Київський окружний адміністративний суд постановою від 21.12.2016 позовні вимоги задовольнив.
За результатами звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою вперше Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області таку апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017.
Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області 21.12.2017 подала вдруге апеляційну скаргу на судове рішення суду першої інстанції разом із клопотанням про поновлення строку апеляційного оскарження.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.01.2018 залишив апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області без руху, у зв'язку з невиконанням вимог пункту 1 частини першої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) щодо надання документу про сплату судового збору, та на підставі частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), у зв'язку з визнанням наведених підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, та встановив десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги шляхом надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав такого пропуску та документу про сплату судового збору в сумі 2067грн.
Визнаючи підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції керувався тим, що податковим органом наведені доводи на обґрунтування причин пропуску строку апеляційного оскарження щодо іншої справи - №810/30/16.
У межах встановленого ухвалою від 18.01.2018 строку Броварська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Київській області звернулася до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому зазначено, що у податкового органу не було можливості сплатити судовий збір при зверненні із апеляційною скаргою вперше, у зв'язку з відсутністю фінансування у 2017 році для сплати судового збору. До вказаної заяви було долучено документ про сплату судового збору в сумі 551,20грн.
Київський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06.02.2018 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017), у зв'язку з визнанням наведених підстав пропуску строку апеляційного оскарження неповажними.
Визнаючи підстави пропуску строку апеляційного оскарження неповажними, суд апеляційної інстанції керувався тим, що податковим органом не надано жодних доказів у підтвердження наведених у клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження обставин щодо відсутності можливості здійснити сплату судового збору раніше.
Верховний Суд дійшов висновку, що правильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування чи тлумачення відсутні.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Як зазначено вище, суд апеляційної інстанції ухвалою від 18.01.2018 надавав податковому органу достатній строк для усунення недоліків апеляційної скарги щодо надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження з наведенням інших причин поважності пропуску такого строку та документу про сплату судового збору.
Враховуючи наведене, за результатами оцінки зазначених у надісланій на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху заяві про поновлення строку апеляційного оскарження підстав суддя-доповідач може визнати їх поважними та відкрити апеляційне провадження або визнати такі підстави неповажними, у зв'язку з чим відмовити у відкритті апеляційного провадження відповідно до пункту 4 частин першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Наведені скаржником у заяві, надісланій суду на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, підстави судом апеляційної інстанції визнані неповажними, у зв'язку з чим у відкритті апеляційного провадження було відмовлено, що відповідає правильному застосуванню пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017).
Доводи касаційної скарги в обґрунтування неправомірності оскарженої ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження зводяться до того, що відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору є об'єктивною непереборною перешкодою для виконання процесуального обов'язку зі сплати судового збору та звернення до суду з апеляційною скаргою в межах встановлених строків.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту 6 частини п'ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто, суб'єктом, що реалізує свою владну компетенцію.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 «Інші поточні платежі», розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Враховуючи викладене та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що невжиття суб'єктом владних повноважень заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень не може вважатися підставою поважності пропуску строку апеляційного оскарження.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись пунктом 5 частини першої, пунктом 2 частини другої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Броварській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.02.2018 у справі №810/3520/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київфарм» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна
Л.І.Бившева
В.В.Хохуляк