Іменем України
10 травня 2018 року
м. Київ
справа № 682/3507/15-а
провадження № К/9901/8247/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Анцупової Т. О.,
суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу № 682/3507/15-а
за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Славутський комбінат «Будфарфор» про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити діє;
за заявою ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України (у складі колегії суддів: Олексієнка М. М. Рецебуринського Ю. Й., Швеця В. В.,) від 14 грудня 2016 року, встановив:
І. ПРОЦЕДУРА
1. У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області, третя особа - Публічне акціонерне товариство (далі - ПАТ) - «Славутський комбінат «Будфарфор», в якому, з урахуванням уточнень, просила:
- визнати протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області від 03 грудня 2015 року № 63 про відмову в призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII);
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області зарахувати ОСОБА_2 роботу на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді з 10 жовтня 1982 року по 21 серпня 1992 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 2;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області призначити ОСОБА_2 пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII з дня звернення за призначенням пенсії, тобто з 24 листопада 2015 року.
2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначала, що відмова відповідача у призначенні їй пенсії на пільгових умовах є протиправною, оскільки вона досягла 55 річного віку, має понад 30 років загального трудового стажу та понад 9 років пільгового стажу ливарником санітарно-будівельних виробів на стенді в ПАТ «Славутський комбінат Будфарфор», що підтверджений записами в трудовій книжці та дає право на пільгову пенсію.
3. Постановою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено повністю.
4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року, скасовано постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2015 року. Прийнято нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.
5. Не погоджуючись із зазначеною ухвалою Вищого адміністративного суду України, 10 березня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду України із заявою про її перегляд з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України; в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), - неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права.
6. Ухвалою судді Верховного Суду України від 27 березня 2017 року відкрито провадження за вказаною заявою. Витребувано справу з Славутського міськрайонного суду Хмельницької області.
7. У зв'язку із початком роботи Верховного Суду, на виконання пп. 1, 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, чинній після 15 грудня 2017 року), 24 січня 2018 року матеріали вказаної заяви передано на розгляд до Верховного Суду.
8. Ухвалою Верховного Суду від 07 травня 2018 року справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
9. Станом на 10 травня 2018 року заперечень на заяву про перегляд судового рішення до суду не надходило.
IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, працювала повний робочий день в ПАТ «Славутський комбінат Будфарфор» на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді з 10 жовтня 1982 року по 23 лютого 2003 року.
11. 24 листопада 2015 року позивач звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області із заявою та необхідними документами про призначення пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку.
12. Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Славутському районі та м. Славута Хмельницької області від 03 грудня 2015 року № 63 відмовлено ОСОБА_2 у призначенні пенсії на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку, з мотивів відсутності довідки, уточнюючої характер роботи.
13. Не погоджуючись з рішенням відповідача щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах, позивач звернулася до суду з адміністративним позовом.
IІІ. ОЦІНКА СУДІВ
14. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки на момент звернення за призначенням пенсії ОСОБА_2 досягла 55 річного віку, мала загальний трудовий стаж понад 25 років, з яких станом на 21 серпня 1992 року, 9 років 10 місяців 11 днів на роботах, що включені до Списку № 2, позивач має право на призначення пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII.
15. Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що за результатами атестації робочих місць, проведеної у 2000 році, посада ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді, не віднесена до таких, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
16. Вищий адміністративний суд України залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_2 без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, погодився з висновком останнього щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки період роботи позивача з 10 жовтня 1982 року по 21 серпня 1992 року не підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача.
17. До такого висновку суд касаційної інстанції дійшов з огляду на те, що посада ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді була вперше внесена до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36 (пункт 18.2.1а виробництво керамічних, фарфорових, фаянсових виробів та феритів).
18. На час роботи позивача на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді з 10 жовтня 1982 року по 21 серпня 1992 року була чинною постанова Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173 «Об утверждении списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах», якою професія ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді передбачена не була
IV. ДОВОДИ ЗАЯВИ
19. У заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України 14 грудня 2016 року ОСОБА_2, посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права. Заявник просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року і залишити в силі постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2015 року.
20. На обґрунтування заяви надано копії рішень Вищого адміністративного суду України: від 22 жовтня 2015 року (К/9991/81477/12), від 13 жовтня 2015 року (К/800/42885/14), від 11 лютого 2015 року (К/800/41523/13), у яких суд по-іншому і, на переконання заявника, правильно застосував одні й ті самі норми матеріального права у подібних правовідносинах, а саме п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII та Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок застосування Списків N 1 і N 2).
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
21. Перевіривши наведені у заяві доводи, Суд дійшов висновку про неоднакове застосування судом касаційної інстанції п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII та Порядку застосування Списків N 1 і N 2, при вирішенні спорів, пов'язаних із призначенням пенсій на пільгових умовах із зниженням пенсійного віку особам, які працювали на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді у ПАТ «Славутський комбінат Будфарфор».
22. У рішеннях Вищого адміністративного суду України, наданих як приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що посада ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді була передбачена Списком № 2 посад та робіт, що дають право на пільгову пенсію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року, у зв'язку з чим, до пільгового стажу позивачів підлягає зарахуванню період їх роботи із шкідливими умовами праці у ПАТ «Славутський комбінат Будфарфор» на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді до 21 серпня 1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.
23. Усуваючи розбіжності у застосуванні судом касаційної інстанції зазначених норм матеріального права, Суд виходить з наступного.
24. Відповідно до п. «б» ч. 2 ст. 13 Закону № 1788-XII право на пенсію за віком на пільгових умовах мають незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
25. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними, зокрема, 50 років - по 31 березня 1965 року включно.
26. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 Закону № 1788-XII, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
27. Згідно з п. «б» ч. 1 ст. 100 Закону № 1788-XII особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст. 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
28. Відповідно до ст. 62 вказаного Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
29. Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
30. Відповідно до п. 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 у випадку, якщо атестація з 21 серпня 1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21 серпня 1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21 серпня 1992 року включно.
31. У розділі 21900000 ХVIII «Скляне виробництво, виробництво керамічних, фарфорових і фаянсових виробів» Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10 під № 2190201а-13404 значиться посада ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді.
32. Отже, суд касаційної інстанції дійшов помилкового висновку, що вперше посада ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді була віднесена до Списку № 2 посад та робіт, що дають право на пільгову пенсію, лише в 1993 році, що призвело до ухвалення помилкового рішення.
33. Також помилковим є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність у позивача права на зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 10 жовтня 1982 року по 21 серпня 1992 року на посаді ливарника санітарно-будівельних виробів на стенді з мотивів невіднесення вказаної посади за результатами проведеної у 2000 році атестації в ПАТ «Славутський комбінат Будфарфор» до переліку посад, робота на яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення, оскільки до 21 серпня 1992 року проведення атестації робочих місць законодавством передбачено не було.
34. Відповідно до пп. «б» п. 2 ч. 2 ст. 243 КАС у редакції, чинній на час звернення із заявою, у разі неправильного застосування судом (судами) норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору, Верховний Суд України має право скасувати судове рішення (судові рішення) та залишити в силі судове рішення (судові рішення), що було помилково скасовано судом апеляційної та/або касаційної інстанції.
35. Аналіз наведених норм матеріального права, юридична оцінка обставин справи дають підстави вважати, що рішення судів апеляційної та касаційної інстанцій у справі, що розглядається, не ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
36. Водночас, Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у ОСОБА_2 права на призначення пільгової пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до п. «б» ст. 13 Закону № 1788-XII.
37. Оскільки суди апеляційної та касаційної інстанцій у цій справі неправильно застосували норми матеріального права, ухвалені ними рішення підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.
На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 242, 243 КАС України, пп. 1 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VІІІ, -
Заяву ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року та ухвалу Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2016 року у справі № 682/3507/15-а скасувати, а постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 23 грудня 2015 року залишити в силі.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Т. О. Анцупова
Судді В. М. Кравчук
О. П. Стародуб