17 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/2152/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Чалого І.С.
суддів: П'янової Я.В. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання - Струкової Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018р. ( суддя Довгопол М.В., повний текст складено 29.01.2018 р., м. Полтава) по справі № 816/2152/17 за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправними та скасування припису і постанови,-
01.12.2017 р. Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, в якому просило суд:
- визнати противним та скасувати припис до акта Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №000130 від 24.10.2017;
- визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області №60 від 14.11.2017 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року адміністративний позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (місцезнаходження - вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, ідентифікаційний код 03338030) до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (місцезнаходження - вул. Воскресенський узвіз, 7, м. Полтава, 36020, ідентифікаційний код 40358617) про визнання протиправними та скасування припису і постанови задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис до акта Головного управління Держпродспоживслужби № 000130 від 24 жовтня 2017 року.
Визнано протиправним та скасовано постанову Головного управління Держпродспоживслужби у Полтавській області № 60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Відповідач - Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 року по справі №816/2152/17 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, зокрема: ст.ст. 16, 20-22, 32 Закону України "Про житлово - комунальні послуги"; ст. ст. 15, 23, 26 Закону України "Про захист прав споживачів" ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", п.23 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р., ст.ст. 65, 72, 73, 76, 90, 92 КАС України; невідповідність висновків суду обставинам справи та непідтвердженість цих висновків доказами.
Позивач по справі подав відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, що 04 липня 2017 року до відповідача по справі надійшло звернення від гр. ОСОБА_1 про порушення Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" його права на оплату послуги з централізованого опалення за період з 10 жовтня 2016 року по 31 січня 2017 року відповідно з Договором від 07.10.2016 р.
ОСОБА_2 економічного розвитку і торгівлі України від 18 вересня 2017 року за вих. №3632/06/32870-03 надано погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області на підставі звернення фізичної особи про порушення законних прав суб'єктом господарювання Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго"
Наказом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 20 жовтня 2017 року № 549 призначено позапланову перевірку позивача по справі.
Начальником відділу Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області ОСОБА_3 на підставі направлення від 20 жовтня 2017 року №214 проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів відносно Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", за результатами якої складено акт № 000130 від 24 жовтня 2017 року.
У процесі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів у формі позапланової перевірки позивачем надано письмові пояснення від 30 жовтня 2017 року № 28.3-02/2326 разом з документами.
В ході перевірки було встановлено та в акті № 000130 від 24 жовтня 2017 року зафіксовано, що 03 жовтня 2016 року у будинку за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 107, встановлено та прийнято на комерційний облік підприємства 3 вузли обліку теплової енергії.
07 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" було укладено договір, в якому замість вартості тарифу за 1 Гкал, вказана вартість за 1 кв. м, розмір плати за 1 Гкал взагалі відсутній. Отже, при укладенні договору споживач був позбавлений права на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, у зв'язку з чим підприємством порушено пп.2 ч.1 ст.20, пп.6 ч.2 ст.22, ч.1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 №1875-ІV, пп.3 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, п.6 ч. 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів".
У приписі до акту від 24.10.2017 р. № 000130 позивача по справі було зобов'язано забезпечити при укладенні Договору надання споживачеві необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору.
Акт перевірки підписано та примірник акту отримано уповноваженим представником позивача ОСОБА_4, при цьому останнім в акті зазначено, що зауваження та заперечення будуть надані додатково.
13 листопада 2017 року позивачем по справі подано до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області письмові зауваження та заперечення до акту № 000130 від 24.10.2017 з додатками (вих. № 28.3-02/2433 від 13 листопада 2017 року), а також лист від 13 листопада 2017 року вих. №28.3-02/2434 про виконання припису до вказаного акту.
14 листопада 2017 року відповідачем по справі винесено постанову № 60 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", відповідно до якої за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" застосовано штраф у розмірі 4019,64 грн.
Не погодившись із вищевказаними приписом до акту №000130 від 24.10.2017 та постановою №60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів", позивач по справі оскаржив їх до суду.
Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем по справі не було доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами правомірність припису до акта № 000130 від 24 жовтня 2017 року та постанови № 60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів".
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до п.1, 13 ч.1 ст. 26 вищевказаного Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (далі по тексту - Положення) визначено, що Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров'я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.
Відповідно до п.п. 6 п. 4 Положення Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): перевіряє додержання суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог законодавства про захист прав споживачів, а також правил торгівлі та надання послуг; проводить контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію відповідно до закону; накладає на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів; передає матеріали перевірок на дії осіб, що містять ознаки кримінального правопорушення, органам досудового розслідування.
Пунктом 7 Положення визначено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.
Згідно з ч.7 ст.7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно до ч.8 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Отже, з аналізу вищевказаних норм вбачається, що органи Держпродспоживслужби наділені повноваженнями здійснювати державний нагляд (контроль) за дотриманням вимог законодавства про захист прав споживачів, та у разі виявлення порушення вимог законодавства, видавати приписи щодо усунення порушень вимог законодавства, а також накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 Закону України “Про захист прав споживачів”.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для ухвалення Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області припису до акту № 000130 від 24.10.2017 р. та постанови № 60 від 14.11.2017 р. про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" слугували висновки акту перевірки № 000130 від 24.10.2017 року про те, що при укладенні договору від 07.10.2016 року між ОСОБА_1 та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" споживач був позбавлений права на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, з огляду на те, що замість вартості тарифу за 1 Гкал у договорі вказано вартість за 1 кв. м, розмір плати за 1 Гкал взагалі відсутній, у зв'язку з чим підприємством порушено пп.2 ч.1 ст.20, пп.6 ч.2 ст.22, ч.1 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", пп.3 п.32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, п.6 ч. 1 ст.15 Закону України "Про захист прав споживачів".
Колегія суддів зазначає, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (ідентифікаційний код 03338030) зареєстроване як юридична особа та є виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води в м. Полтаві, послуги яким надаються, у тому числі, споживачам за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 107, що зафіксовано в акті перевірки від 24.10.2017 р. № 000130.
03.10.2016 р. в будинку за вищевказаною адресою було встановлено та прийнято на комерційний облік підприємства 3 вузли обліку теплової енергії , зокрема за № 169Ж.
07.10.2016 р. між гр. ОСОБА_1 (споживач), який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (виконавець) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, за умовами якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки та на умовах, що передбачені договором (пункт 1 Договору).
У пункті 5 вищевказаного договору визначено, що тарифи на послуги становлять: з централізованого постачання гарячої води - 79,48 грн. за куб. метр; з централізованого опалення - 30,26 грн. за кв. метр; розмір плати за 1 Гкал. протягом опалювального періоду - не вказано.
Колегія суддів зазначає, що представниками позивача в ході розгляду справи в суді першої інстанції було надано пояснення, що станом на дату укладення вказаного договору зі споживачем ОСОБА_1 оператор в абонентському відділі не володів відомостями про встановлення вузлів обліку теплової енергії у житловому будинку за адресою: м. Полтава, вул. Європейська, 107, оскільки лише після засвідчення підпису представника ДП “Полтавастандартметрологія” в актах від 03.10.2016 про прийняття на комерційний облік 3 вузлів обліку теплової енергії, встановлених· в житловому будинку за адресою м. Полтава, вул. Європейська, 107, печаткою уповноваженого органу, Державного підприємства “Полтавський регіональний науково-технічний центр стандартизації, метрології та сертифікації” та повернення актів позивачу, на підставі службової записки заступника начальника служби приладів обліку та контролю за якістю теплопостачання на ім'я заступника генерального директора ОСОБА_4, резолюцію на якій проставлено 27.10.2016р. , абонентською службою було внесено зміни в облік про встановлення вузла обліку теплової енергії за адресою вул. Європейська, 107, м. Полтава.
Отже, у договорі з ОСОБА_1 було зазначено тарифи, виходячи із вартості послуг з централізованого опалення за 1 куб. м.
Колегія суддів зауважує, що пунктом 39 договору між гр. ОСОБА_1 та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" передбачено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку тепла споживач оплачує в опалювальний період за теплопостачання згідно з показаннями засобів обліку, які перебувають на абонентському обліку виконавця, пропорційно до опалювальної площі квартири.
Відповідно до пунктом 46 цього ж договору у випадку зміни тарифів виконавець повідомляє про це споживача через засоби масової інформації, і розрахунки проводяться з дня затвердження нових тарифів.
Згідно з ч.1 ст. 15 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію повинна містити, зокрема, дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції.
Частиною 2 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” визначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Інформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку.
Отже, перелік способів, за допомогою яких виробником (виконавцем, продавцем) може бути доведено до відома споживача інформацію про продукцію, в тому числі, про ціну (тариф) на таку продукцію, не є вичерпним і не обмежено відповідним договором, натомість допускається використання способів, прийнятих для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) споживач має право одержувати в установленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання, порядок надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо
Пунктом 6 частини 2 статті 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що виробник зобов'язаний надавати в установленому порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, норми споживання, режим надання житлово-комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Колегія суддів зазначає, що особливості доступу споживачів до інформації про встановлення цін/тарифів, заходи з енергозбереження, формування та виконання інвестиційних програм у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення визначено Законом України «Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення» від 10.12.2015 р. № 887-VIII (далі по тексту - Закон України від 10.12.2015 № 887-VIII).
Відповідно до п.2 ч. 1 ст.1 Закону України від 10.12.2015 р. № 887-VIII споживачам у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення гарантується безперешкодний та безоплатний доступ до інформації про ціни/тарифи, їхні складові для всіх категорій споживачів, зміну цін/тарифів.
Частиною 2 ст. 5 Закону України від 10.12.2015 .р № 887-VIII визначено, що доступ до інформації, зазначеної у пунктах 1, 2, 5 - 14 частини першої статті 1 цього Закону, забезпечується відповідними суб'єктами господарювання шляхом її розміщення на своїх офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет (за наявності) та на інформаційних стендах, що розміщуються в абонентських відділах таких суб'єктів господарювання.
Інформація, зазначена у пункті 2 частини першої (щодо розміру цін/тарифів на товари, послуги, що надаються населенню, у тому числі із зазначенням розміру податку на додану вартість) та пунктах 1, 2 частини другої статті 1 Закону України від 10.12.2015 р. № 887-VIII надається суб'єктами господарювання у платіжних документах, що застосовуються для оплати населенням спожитих товарів, послуг, а також шляхом забезпечення доступу споживачів до електронних систем обліку розрахунків споживачів через офіційні веб-сайти таких суб'єктів господарювання в мережі Інтернет.
Отже, Законом України від 10.12.2015 р. № 887-VIII визначено порядок доведення до відома споживачів суб'єктами господарювання інформації щодо цін/тарифів у сфері теплопостачання.
Колегія суддів зауважує, що відповідачем по справі під час перевірки Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" не було належним чином з'ясовано питання дотримання останнім вимог Закону України від 10.12.2015 р. № 887-VIII щодо надання відповідної інформації споживачу ОСОБА_1
Разом з тим, позивачем по справі було надано докази на підтвердження того, що Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" розміщувались повідомлення щодо розмірів тарифів на послугу з централізованого опалення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет http://te.pl.ua (т.1, а.с.226-232), а також надсилалися за адресою проживання споживача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) платіжні документи (рахунки на оплату послуг теплопостачання), в яких доводилася до відома інформація про розміри тарифів, в тому числі про вартість 1 Гкал, про що свідчать копії відповідних рахунків за липень 2016 року - січень 2017 року), які також були надані позивачем відповідачу разом із зауваженнями та запереченнями до акту перевірки (т.1 , а.с. 200 - 206).
Доставка вказаних рахунків забезпечувалася Полтавською дирекцією УДППЗ "Укрпошта" згідно із договором № 03-445 від 16.04.2015 р. про надання послуг з доставки рахунків (т.2, а.с. 38-47), що підтверджується актами приймання-передання наданих послуг за період з серпня 2016 р. по січень 2017 р. (т.2, а.с. 48-61).
Колегія суддів також зазначає, що 23.02.2017 р. позивачем по справі було укладено договір №2800ЛК про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2, із власником квартири ОСОБА_5 і пунктом 37 вказаного договору передбачено, що з моменту укладення даного договору втрачає чинність договір від 07.10.2016 року.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем по справі було забезпечено надання споживачу ОСОБА_1 необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію з урахуванням вимог ч. 2 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів” та Закону України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення".
Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача по справі проте, що позивачем не було забезпечено надання необхідної та достовірної інформації про продукцію з огляду на відсутність у договорі із гр. ОСОБА_1 від 07 жовтня 2016 року інформації про розмір плати за 1 Гкал теплової енергії, оскільки така інформація була доведена позивачем до відома споживача іншими способами, передбаченими законом.
Щодо посилання відповідача по справі на порушення позивачем п.п 3 п. 32 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, колегія суддів зазначає, що вказаною нормою (у редакції на час спірних правовідносин) передбачено, що виконавець зобов'язаний надавати споживачеві в установленому законодавством порядку інформацію про перелік послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру тарифів, нормативи (норми) споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості, якісні показники надання послуг, граничні строки усунення аварій або інших порушень порядку надання послуг, а також інформацію про ці Правила (зазначається у договорі, а також розміщується на дошці оголошень у приміщенні виконавця). При цьому вищевказані Правила є підзаконним нормативним актом, відтак за юридичною силою не мають пріоритету перед Законом України "Про особливості доступу до інформації у сферах постачання електричної енергії, природного газу, теплопостачання, централізованого постачання гарячої води, централізованого питного водопостачання та водовідведення". Відсутність у договорі окремих складових вартості тарифу не може бути розцінена як порушення ч. 1 ст. 15 Закону України “Про захист прав споживачів”.
Колегія суддів зазначає, що висновок відповідача, зафіксований в акті №0000130 від 24 жовтня 2017 року, про ненадання Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, є безпідставним.
Таким чином, оскаржуваний припис до акту від 24.10.2017 № 000130, яким позивача по справі було зобов'язано забезпечити при укладенні Договору надання споживачеві необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації на продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору, є неправомірним, а тому судом першої інстанції було обґрунтовано визнано протиправним та скасовано вказаний припис.
Відповідно до п.7 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування несуть відповідальність за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію або продавця (у випадках, визначених Законом України "Про електронну комерцію") - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, враховуючи відсутність факту порушення Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" вимог законодавства в частині надання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, постанова Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" є також необґрунтованою, прийнятою без урахування усіх обставин, які мали значення для її прийняття, порушує права позивача, а тому судом першої інстанції було обґрунтовано визнана протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Оскільки, відповідачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами правомірність припису до акта № 000130 від 24 жовтня 2017 року та постанови № 60 від 14 листопада 2017 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" адміністративний позов Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго було правомірно задоволено судом першої інстанції.
Щодо заявленого клопотання Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області клопотання про виклик свідків: гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_1 в судове засідання по справі №816/2152/17, колегія суддів не вбачає обґрунтованих підстав для його задоволення, оскільки питання отримання рахунків гр. ОСОБА_5, гр. ОСОБА_1 не досліджувалося відповідачем під час перевірки.
У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження при розгляді даної справи, а судом першої інстанції повно та всебічно перевірені надані сторонами докази, дана їм належна оцінка у рішенні, яке належним чином мотивовано і за своїм змістом та формою відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 195, 229, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2018 по справі № 816/2152/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду
Головуючий суддя ОСОБА_6
Судді ОСОБА_7 ОСОБА_8
Повний текст постанови виготовлено 22.05.2018 року.