02 травня 2018 року
Київ
справа №826/3548/16
касаційне провадження №К/9901/48333/18
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шипуліної Т.М. розглянув матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №826/3548/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» у березні 2016 року звернулося до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2015 №0003292205.
Окружний адміністративний суд м. Києва постановою від 01.11.2017 позовні вимоги задовольнив.
Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 20.03.2018 залишив постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2017 без змін.
Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві звернулася 19.04.2018 до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, що діяли на момент звернення до суду касаційної інстанції, суд виходить з такого.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
До касаційної скарги відповідачем документу про сплату судового збору не додано.
Натомість, у касаційній скарзі заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справ «Креуз проти Польщі» «право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Як зазначено вище, частиною четвертою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог касаційної скарги визначено долучення документу про сплату судового збору.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент вчинення судом процесуальної дії) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи викладене, клопотання щодо відстрочення оплати судових витрат вирішується судом за наявності обґрунтованого клопотання з посиланням на конкретні факти та докази, які підтверджують обставини щодо відсутності у скаржника у всіх джерелах акумулювання фінансових ресурсів достатніх коштів для виконання вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України.
Скаржник, порушуючи питання щодо відстрочення сплати судового збору, не наводить жодних підстав та обґрунтувань для задоволення такого клопотання.
Таким чином, суд вважає, що клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги) за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовом - березень 2016 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 01.01.2016 місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378 гривень (стаття 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" від 25.12.2015 № 928 VIII).
У відповідності до абзацу 3 підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (в редакції, чинній на дату звернення до суду з позовом - березень 2016 року) ставка за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, становить 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.
У справі подано позовну заяву майнового характеру - визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.12.2015 №0003292205 в сумі 201871,25грн.
Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду позову, виходячи з вказаної ціни позову, складає 201871,25грн. х 1,5% = 3028,07грн.
Отже, судовий збір, який необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 3028,07грн. х 200% = 6056,13грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897. Банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві. Код банку отримувача (МФО): 820019. Рахунок отримувача: 31213207700007. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Призначення платежу: ";101;________ код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом _________ у справі №_________, Верховний Суд".
Згідно з частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі.
Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Відмовити Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №826/3548/16.
2.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №826/3548/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експресс-Транс» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги у десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
4. Направити скаржнику копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху для виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Т.М.Шипуліна