21 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/8/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Калитки О. М.
суддів: Бондара В.О. , Калиновського В.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018, суддя І інстанції А.О. Чеснокова, місце складання м. Полтава, повний текст складено 26.02.18 по справі № 816/8/18
за позовом ОСОБА_1
до Куликівської сільської ради
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Куликівської сільської ради про визнання бездіяльності щодо ненадання відповіді на запити позивача від 14 листопада 2017 року протиправною, зобов'язання надати доступ до публічної інформації на запити позивача від 14 листопада 2017 року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2018 у справі № 816/8/18, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2018, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Куликівської сільської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнано протиправною відмову Куликівської сільської ради у задоволенні запитів на інформацію ОСОБА_1 від 14 листопада 2017 року щодо ненадання копії протоколу засідання 21 сесії 7 скликання Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року та ненадання належним чином завірених копій протоколів засідань земельних комісій Куликівської сільської ради за 2014, 2015, 2016, 2017 роки.
Зобов'язано Куликівську сільську раду надати ОСОБА_1 належним чином завірену копію протоколу засідання 21 сесії 7 скликання Куликівської сільської ради від 19 жовтня 2017 року та належним чином завірені копії протоколів засідань земельних комісій Куликівської сільської ради за 2014, 2015, 2016, 2017 роки.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з Куликівської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 320 (триста двадцять) гривень 00 копійок.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про приєднання доказів, у якому позивач просив суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом справи в розмірі 6640,00 грн. (судовий збір 640,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу - 6000,00 грн.).
Додатковим рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 816/8/18 стягнуто з Куликівської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 1000 (однієї тисячі) гривень 00 копійок.
Позивач не погодився із додатковим рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушення норм матеріального та процесуального права, вказував, що в матеріалах справи відсутнє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, просив суд скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою стягнути з Куликівської сільської ради на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч).
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому вказав, що додані до клопотання докази надання правничої допомоги не відповідають рівню складності даної справи а тому 6000 грн. є досить завищеною сумою для наданих адвокатом послуг, просив суд додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, на підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем було додано до матеріалів справи: договір про надання правничої (правової) допомоги від 20 грудня 2017 року № 60, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19 січня 2018 року № 1, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, квитанції від 20 грудня 2017 року № 65 та від 19 січня 2018 року № 2 (а.с. 85-89).
Відмовляючи в стягненні судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн., суд першої інстанції виходив з того, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи та об'ємом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсягом.
Колегія суддів погоджується з таким висновком виходячи з наступного.
Частиною другою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Відповідно до ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з ч. 5 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, вказана справа відноситься до справ незначної складності та підлягає розгляду з урахуванням особливостей, встановлених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), у скорочені строки, без проведення судового засідання та на підставі наявних у справі матеріалів. Таким чином, розгляд зазначеної категорії справ не передбачає участі представника позивача в судових засіданнях, складення додаткових (крім позовної зави) процесуальних документів, формування значної доказової бази, а відтак, підготовка адміністративного позову в такій справі об'єктивно не потребує значних витрат часу, обсягу юридичної та технічної роботи.
Матеріалами справи встановлено, що предметом договору про надання правової допомоги визначено надання клієнту правової допомоги, до якої включено: аналіз судової практики, надання консультацій, збирання доказів.
Проте, позовна заява не містить ознак проведення фахівцем у галузі права роботи з аналізу судової практики, оскільки текст наявного в матеріалах справи процесуального документа не містить жодних посилань на правові позиції судів вищих інстанцій або висновки ЄСПЛ, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 19 січня 2018 року № 1 не містить відомостей щодо надання гр. ОСОБА_1 будь-яких консультацій, а додані до позовної заяви копії запитів, надісланих позивачем на адресу відповідача, в кількості 3 аркуші, копія відповіді Куликівської сільської ради на вищевказані звернення на 1 аркуші, а також безкоштовний витяг з ЄДР щодо юридичної особи на 1 аркуші не можуть розцінюватись як проведена робота зі збирання доказів. Також у цій справі судові засідання не проводились, а відтак, необхідність у наданні адвокатом послуг з представництва інтересів клієнта в суді була відсутня, хоча умовами договору передбачено, що сума гонорару адвоката вже включає в себе такі послуги.
Згідно з ч. 6 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Так, в матеріалах справи міститься клопотання Куликівської сільської ради про відмову в задоволенні клопотання про розподіл судових витрат на правничу допомогу (а.с. 97-99), а тому посилання позивача порушення судом першої інстанції норм процесуального права щодо самостійного зменшення судових витрат на правничу допомогу є необґрунтованим та без підставним.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката до 2000,00 грн., а тому, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, в даному випадку стягненню підлягають на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати на правничу допомогу у розмірі 1000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів приходить до висновку, що додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 у справі № 816/8/18 відповідає вимогам ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому підстави для його скасування відсутні.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2018 по справі № 816/8/18 залишити без змін
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4