головуючий суддя І інстанції Глущенко Н.М.
21 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 549/427/17
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Бенедик А.П.
суддів: Гуцала М.І. , Донець Л.О.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області (головуючий суддя І інстанції Глущенко Н.М.) від 27.02.2018р. (повний текст рішення складено 27.02.2018р.) по справі № 549/427/17
за позовом ОСОБА_2
до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання неправомірними та протиправними дії ОСОБА_1 об'єднаного управління пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсії на підставі постанови Чорнухинського районного суду від 25.11.2015 року,
Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду із адміністративним позовом до ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати пенсії відповідно до рішення суду від 25.11.2015 року - протиправними та зобов'язати перерахувати та виплатити пенсію в сумі встановленій висновком судово-економічної експертизи, починаючи з 01.10.2014 року з врахуванням уже виплаченого.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції позивач уточнив позовні вимоги та просив:
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію з 01.10.2014 в розмірі, встановленому висновком судової економічної експертизи, відповідно до довідки №1230 від 18.09.2014 за рішенням Чорнухинського районного суду від 25.11.2015, а саме: 7793,71 грн;
- зобов'язати відповідача виплатити донарахування в сумі - 194635.16 грн;
- зобов'язати відповідача пенсію в розмірі 7793,71 грн осучаснити у зв'язку із змінами до деяких Законів України, щодо підвищення пенсій та виплатити донарахування, починаючи з 01.10.2017 з врахуванням виплаченого за цей період.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що є учасником ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІ групи, в зв'язку з чим отримує пенсію на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015 року по справі №549/183/15-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 року, визнано протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язано здійснити перерахунок з 01 жовтня 2014 року та виплату пенсії згідно з довідкою про заробітну плату №1230 від 18.09.2014 року, виданої Комунальним закладом “Чорнухинська центральна районна лікарня”, про заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чернобильській АЕС з 27 липня 1986 року по 06 вересня 1986 року. У зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду, позивач звернувся до державної виконавчої служби для виконання рішення суду. На вимогу державного виконавця №10788 від 21.10.2016 р ВП №50863132 ОСОБА_1 об'єднаним управлінням ПФУ у Полтавській області був проведений перерахунок його пенсії згідно з довідкою №1230 від 18.09.2014 року з урахуванням сум премій, зазначених в даній довідці. Розмір пенсії позивача згідно з перерахунком повинен був становити - 7793 грн. 71 коп. ОСОБА_3 управління від 18.112016 року №6897/02-22 пенсійна справа була повернута без виконання і розмір його пенсії залишився в сумі 4822,14 грн., яку почав отримувати після судового рішення, але без врахування премій. Враховуючи ті обставини, що розмір його пенсії відповідно до однієї й тієї ж довідки №1230 постійно змінюється ОСОБА_1 об'єднаним Управлінням ПФУ в Полтавській області, зволікається інформація щодо алгоритму нарахування нині існуючої пенсії, листами надається суперечлива та неправдива інформація, виплачується незрозумілі суми пенсії, здійснений перерахунок його пенсії відповідно до довідки №1230 від 18.09.2014 року на виконання рішення суду вважає неправильним, необґрунтованим, а дії такими, що порушують його права на отримання належної пенсії у відповідності до рішення суду.
Постановою Чорнухінського районного суду Полтавської області від 27.02.2018 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області у здійснені перерахунку пенсії позивачу відповідно до рішення Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015 у адміністративній справі №549/189/15-а, провадження №2-а/549/8/15.
Зобов'язано ОСОБА_1 об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити позивачу перерахунок з 01 жовтня 2014 року та виплату пенсії згідно з довідкою №1230 від 18.09.2014 року, виданої Комунальним закладом «Чорнухинська центральна районна лікарня», про заробітну плату за період роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чернобильській АЕС з 27 липня 1986 року по 06 вересня 1986 року відповідно до постанови Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015 у адміністративній справі №549/189/15-а, провадження №2-а/549/8/15 з урахуванням виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь держави судовий збір в сумі 1409,60 грн.
Зобов'язано ОСОБА_1 об'єднане Управління Пенсійного фонду України Полтавської області подати в місячний строк звіт про виконання рішення.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Чорнухінського районного суду Полтавської області від 27.02.2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи.
Вказує, що відповідачем при перерахунку пенсії позивачу дотримано вимоги діючого законодавства, судові рішення виконані фактично та в повному обсязі.
Позивач надав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач є ліквідатором аварії на ЧАЕС 1-ї категорії, з 04.09.2013 року має ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково, отримує пенсію по інвалідності.
У зв'язку з неврахуванням при розрахунку розміру пенсії документів Уряду, які на той час були під грифом «Таємно» та «Для службового користування», але діяли, позивач звернувся до Чорнухинського районного суду з позовом, в якому просив КЗ «Чорнухинську районну лікарню» здійснити перерахунок заробітної плати та видати довідку, яка б відповідала вимогам діючого на той час законодавства актам, проте було відмовлено у видачі такої довідки посилаючись на те, що провести донарахування заробітної плати є неможливим.
Рішенням Чорнухинського районного суду Полтавської області від 28.08.2014 року по справі №549/178/14-ц, залишеним в силі ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.10.2015 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено та зобов'язано КЗ «Чорнухинська ЦРЛ» видати довідку про перерахунок заробітної плати останньому за період роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з 27 липня 1986 року по 06 вересня 1986 року, в такому розмірі: за липень місяць, за 5 робочих днів 1986 року - 314, 86 крб; за серпень місяць за 31 робочий день 1986 року - 824, 28 крб.; за вересень місяць за 4 робочі дні 1986 року - 42, 77 крб.
Отримавши довідку №1230 від 18.09.2014 позивач звернувся до УПФУ з заявою щодо перерахунку та виплати пенсії із заробітної плати, проте рішенням відповідача №14 від 05.11.2014 року відмовлено в перерахунку пенсії.
Постановою Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015 року по справі №549/183/15-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 20.01.2016 року визнано протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахунку пенсії та зобов'язано здійснити перерахунок з 01 жовтня 2014 року та виплату пенсії згідно з довідкою про заробітну плату №1230 від 18.09.2014 року, виданої Комунальним закладом “Чорнухинська центральна районна лікарня”, про заробітну плату ОСОБА_2 за період роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чернобильській АЕС з 27 липня 1986 року по 06 вересня 1986 року.
Позивач, не погоджуючись із проведеним на виконання рішення суду перерахунком пенсії, звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою Чорнухинського районного суду від 13.10.2017 року у даній справі призначено судову економічну експертизу.
Відповідно до висновку судової економічної експертизи №1611 від 09.01.2018року, нарахована позивачу ОСОБА_1 об'єднаним управлінням Песійного фонду України в Полтавській області пенсія в сумі 3345 грн. 60 коп. не відповідає довідці №1230 від 18.09.2014, виданої Комунальним закладом «Чорнухинська центральна районна лікарня» та вимогам нормативно-правових актів, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210. Перерахунок пенсії ОСОБА_2 проведений в Розпорядженні № 118856 від 07.11.2016 відповідає довідці №1230 від 18.09.2014, виданої Комунальним закладом «Чорнухинська центральна районна лікарня» та вимогам нормативно-правових актів, зокрема Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 (а.с.72-78).
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням довідки №1230 від 18.09.2014 р. виданої КЗ «Чорнухинська ЦРЛ», яка складена з врахуванням нормативно-правових актів, розсекречених після 1986 року з 01.10.2014, оскільки право позивача на заробітну плату у підвищеному розмірі, за період його роботи у зоні відчуження, гарантоване державою шляхом видання вказаних документів відповідно до постанови Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015 року. Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які б доводили, що посадовими особами вжито всіх можливих заходів для виконання судового рішення, а тому факт його невиконання свідчать про протиправну бездіяльність посадових осіб відповідача. Також суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.10.2014 в розмірі, встановленому висновком судової економічної експертизи, відповідно до довідки №1230 від 18.09.2014 за рішенням Чорнухинського районного суду від 25.11.2015. В іншій частині позовних вимог суд дійшов висновку про їх необґрунтованість.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов'язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Згідно із ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Положеннями ст. 370 КАС України встановлено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.
Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).
Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).
Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.
Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, постанова Чорнухинського районного суду Полтавської області від 25.11.2015 року по справі №549/183/15-а є обов'язковою до виконання на всій території України.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 267 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017 року), суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк, звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від 10 до 30 мінімальних заробітних плат.
Частиною 9 вищенаведеної статті Кодексу встановлювався спеціальний спосіб судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Згідно ч. 1 ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду (ч. 1 си.383 КАС України).
З адміністративного позову вбачається, що фактичною підставою для звернення до суду із даними вимогами, слугувала незгода позивача із розміром його пенсії, перерахунок якої проведено на виконання судового рішення, яке набрало законної сили.
Тобто, заявлені позовні вимоги стосуються саме порядку виконання судового рішення, а тому позивач, у випадку незгоди із рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача, має встановлене законом право в порядку статті 383 КАС України подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
В зв'язку з чим, колегія суддів в даному випадку вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо частково задоволення заявлених позовних вимог.
Відповідно до ч.ч.1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308 КАС України).
Згідно ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана постанова суду підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог із прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в їх задоволенні.
В іншій частині рішення суду першої інстанції скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задовольнити частково.
Постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27.02.2018р. по справі №549/427/17 скасувати в частині задоволення позову ОСОБА_2.
Прийняти в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову.
В іншій частині постанову Чорнухинського районного суду Полтавської області від 27.02.2018р. по справі №549/427/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4
Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6