Головуючий І інстанції : Т.С. Канигіна
17 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/98/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Перцової Т.С.
суддів: Сіренко О.І. , Жигилія С.П.
за участю секретаря судового засідання Ващук Ю.О.
представника позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (м. Полтава) від 14.02.2018 р. по справі № 816/98/18
за позовом ОСОБА_2
до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
10.01.2018 ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_2М.) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (далі по тексту - Кременчуцьке об'єднане УПФУ, відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_2 на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року;
- визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області № 397 від 07.12.2017р. про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2;
- зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01.10.2017 р. з урахуванням проведених виплат на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 23.11.2011 р. №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з п'ятикратного розміру заробітної плати, встановленої законом на 01 січня відповідного року.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 р. по справі № 816/98/18 у задоволенні позову ОСОБА_2 (квартал 287АДРЕСА_1, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, код ЄДРПОУ 40367050) про визнання протиправними дії та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 р. по справі № 816/98/18 скасувати, прийняти нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що отримує пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У зв'язку з внесенням змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 року (далі по тексту - Порядок № 1210), позивач у грудні 2017 року звернувся до Кременчуцького об'єднаного УПФУ із заявою про перерахунок пенсії з 01.10.2017 року на підставі п.9-1 вказаного Порядку, виходячи з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року. Однак, у перерахунку пенсії ОСОБА_2 було відмовлено. Вважає таку відмову протиправною, оскільки пункт 9-1 Порядку № 1210 не містить обмежень щодо застосування його положень до осіб, які отримують пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Хибний, на думку позивача, висновок суду про те, що пункт 9-1 вказаного Порядку застосовується виключно при перерахунку пенсій військовослужбовцям строкової служби, спростовується висновком семантико-текстуальної експертизи № 101/17 від 26.12.2017 року. Відхилення судом висновку вказаної експертизи є необоґрунтованим. Крім того, з посиланням на подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини № 1-185/18-87 від 24.01.2018 року вказує, що таке тлумачення пункту 9-1 вказаного вище Порядку є дискримінаційним. Оскаржуване судове рішення, на думку позивача, не є справедливим, оскільки ґрунтується на визнанні такого правового стану, коли військовослужбовці строкової служби за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок яких він отримав інвалідність, отримують пенсію в декілька разів вищу, ніж інші особи, призвані на військові збори, за виконання аналогічних робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, внаслідок яких вони отримали інвалідність.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 р. по справі № 816/98/18 скасувати, прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Представник відповідача в надісланому до суду письмовому відзиві просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін. Стверджує, що позивач не має права на перерахунок пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС не проходив дійсну строкову військову службу.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
У відповідності до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
З огляду на наведену норму, беручи до уваги, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути адміністративну справу без участі представника відповідача.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (І категорія) /а.с. 35/.
05.12.2017 р. позивач звернувся до Кременчуцького об'єднаного УПФУ Полтавської області із заявою про здійснення перерахунку пенсії з 01.10.2017 р. на підставі пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня відповідного року /а.с. 41/.
Рішенням Кременчуцького об'єднаного УПФУ від 07.12.2017 р. № 397 позивачу відмовлено у перерахунку пенсії з посиланням на те, що позивач брав участь у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 25.07.1986 р. по 03.09.1986 р., перебуваючи у трудових відносинах з Механічним заводом Карлівського об'єднання по випуску харчового обладнання, а не під час проходження строкової військової служби /а.с. 12/.
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду з даним позовом про його оскарження, визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії позивачеві на підставі п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 року, та зобов'язання Кременчуцького об'єднаного УПФУ провести перерахунок пенсії позивачеві у відповідності до п.9-1 вказаного Порядку, виходячи з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності оскаржуваних дій та рішення відповідача про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_2, оскільки на позивача не поширюється частина 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
11.10.2017 р. набрав чинності Закон України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", яким частину третю статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції.
Відповідно до ст.59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (чинній з 01.10.2017 року) пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону.
Військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством для осіб, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), або відповідно до статті 54 цього Закону.
Особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. № 851 внесено зміни до Порядку 1210, а саме, доповнено пунктом 9-1, відповідно до якого за бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, за формулою: П = Зс х Кзс х Кв/100%, де П - розмір пенсії; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначається як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки; Кзс - середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії; Кв - розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках). У разі зміни розміру мінімальної заробітної плати проводиться перерахунок зазначених пенсій виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
За твердженням позивача, за змістом частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, він має право на перерахунок пенсії для трьох окремих категорій осіб, зокрема осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, незалежно від того, чи проходили такі особи дійсну строкову військову службу на той час.
При цьому позивач посилається на висновок семантико-текстуальної експертизи від 26.12.2017 № 101/17, складений судовим експертом ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 у справі №537/5640/17 /а.с. 17-22/, у якому зазначено, що об'єктивний зміст фрагменту документа під назвою "Зміни, що вносяться до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 №851" є однозначним і полягає у тому, що виявити бажання про відповідне обчислення пенсії по інвалідності мають право три категорії осіб, які отримали інвалідність: 1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; 2) особи, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань; 3) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.
Разом з тим, на думку відповідача, право на перерахунок пенсії у цьому випадку мають виключно пенсіонери з числа осіб, які на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС проходили дійсну строкову військову службу.
Надаючи оцінку зазначеним доводам учасників справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Положеннями пункту 6 статті 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються, зокрема основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28.02.1991 № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ).
Відповідно до статті 1 Закону № 796-ХІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв'язання пов'язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Таким чином, Закон № 796-ХІІ спрямований на захист трьох категорій осіб, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
Позивач відноситься до першої категорії осіб - учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджено посвідченням серії А № 079611 та вкладкою № 613346 с /а.с. 5/.
Порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено розділом VIII Закону № 796-ХІІ.
Згідно з частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Позивачу пенсія призначена на підставі статті 54 Закону № 796-ХІІ, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС І категорії, інваліду другої групи - у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Водночас, статтею 59 вказаного Закону урегульовано порядок призначення пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.
Колегія суддів зазначає, що частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 05.10.2006 р. № 231-V визначено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.
Таким чином, частиною третьою статті 59 Закону № 796-ХІІ у редакції, чинній до 01.10.2017 р., визначено лише одну категорію осіб, які мали право на обчислення пенсії з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.
Указаною нормою у редакції, чинній з 01.10.2017 р., передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
З аналізу редакцій частини третьої статті 59 Закону № 796-ХІІ вбачається, що Законом України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" розширено перелік категорій осіб, на які вказана норма розповсюджується, а саме: осіб, які брали участь у інших ядерних аваріях та випробуваннях, а також осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.
Водночас незмінною залишилась умова щодо проходження такими особами дійсної строкової служби у відповідний період.
Позивач проходив дійсну строкову службу у період з 11.04.1982 р. по 29.03.1984 р., що вбачається з наявної у матеріалах справи копії військового квитка НУ № 5481128 /а.с. 39/.
При цьому відповідно до довідки Міністерства оборони від 16.10.1991р. № 49, копія якої наявна в матеріалах справи, участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач брав у період з 25.07.1986 р. по 03.09.1986 р. /а.с. 38/.
Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що у період прийняття позивачем участі у ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з Механічним заводом Карлівського об'єднання по випуску харчового обладнання.
Отже, на момент участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивач не проходив дійсну строкову службу в армії, а тому положення ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ на нього не поширюються.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачу призначена пенсія на підставі статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Статтею 54 вказаного Закону встановлено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців.
Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.
Постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).
Пунктом 1 вказаного Порядку (у редакції, чинній до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року № 851) передбачалось, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і пенсії у зв'язку з втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою П = Зс х Кзс х Кв/100% (пункт 9 Порядку).
15 листопада 2017 року (після внесення змін до статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") постановою Кабінету Міністрів України за № 851 "Про внесення змін до Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни до Порядку, а саме: у першому реченні пункту 1 слова і цифри "статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" замінено словами і цифрами "статей 54, 57 і 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та доповнено Порядок пунктом 9-1 такого змісту: "За бажанням осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби та внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року".
Отже, наведеним підтверджується, що пункт 9-1 Порядку № 1210 прийнятий на реалізацію норми частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а відтак може бути застосований виключно до осіб, на яких поширюється дія частини третьої статті 59 вказаного Закону.
Особам, які отримують пенсію на підставі ст.54 Закону № 796-ХІІ, пенсія розраховується за пунктом 9 Порядку № 1210.
Таким чином, доводи позивача про те, що норму пункту 9-1 Порядку № 1210 можна застосовувати і до осіб, які отримують пенсію відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів вважає необґрунтованими.
Щодо посилань позивача на висновок семантико-текстуальної експертизи від 26.12.2017 р. №101/17 колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України яких висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.
Судом першої інстанції обґрунтовано відхилено наданий представником позивача висновок семантико-текстуальної експертизи, оскільки у ході проведення експертизи експертом досліджено виключно текст пункту 9-1 Порядку № 1210, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2017 р. № 851, водночас вирішення цього спору потребує системного аналізу норм чинного законодавства у їх взаємозв'язку.
Зокрема, відповідно до статті 10 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Статтею 59 цього ж Закону врегульовано порядок пенсійного забезпечення виключно військовослужбовців. При цьому для отримання пенсії на підставі частини третьої статті 59 цього Закону особі необхідно відповідати таким критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї; 2) участь особи відбувалась під час проходження дійсної строкової служби; 3) особа набула інвалідність внаслідок вищевказаного.
За вищевикладених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положення частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 03.10.2017 р. № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" на позивача не поширюються.
Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно зі ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Слід відмітити, що предметом доказування є наявність/відсутність у позивача права на обчислення пенсії з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.
При цьому, за приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Таким чином, право на обчислення пенсії з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати першочергово закріплюється Законом № 796-ХІІ.
Враховуючи викладене, висновок семантико-текстуальної експертизи, яким надається тлумачення тексту пункту 9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, в редакції постанови КМУ від 15.11.2017 № 851, не може вважатися належним і достатнім доказом наявності у позивача права на перерахунок пенсії з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати.
З приводу доводів позивача про наявність ознак дискримінації та порушення принципів співмірності і справедливості щодо відшкодування державою шкоди, завданої здоров'ю учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у залежності від їх правового статусу під час виконання цих робіт, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як зазначалось вище, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Відповідно до статті 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Положеннями статті 85 Конституції України визначено, що до повноважень Верховної Ради України, зокрема належить прийняття законів.
Зі змісту статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" вбачається, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються окремі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: 1, 2, 3, 4.
Виходячи із положень указаної норми Закону, учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС може належати до певної категорії осіб, у залежності від місця, періоду, строку участі у ліквідації аварії та наслідків для здоров'я, яких зазнала особа.
Положення розділу VIII Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії та компенсації зазначеним особам, залежно від віднесення їх до тієї чи іншої категорії, призначаються на різних умовах, що не свідчить про нерівність таких осіб, оскільки у кожному конкретному випадку враховуються певні фактичні обставини, які впливають на рівень та умови пенсійного забезпечення тієї чи іншої категорії осіб.
Частиною 3 статті 59 Закону № 796-ХІІ та пунктом 9-1 Порядку № 1210 унормовано питання перерахунку пенсій лише одній з категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи - військовослужбовцям, які участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС під час проходження строкової військової служби.
Згідно зі ст.15 Закону України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини і громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та їх посадових і службових осіб.
Конституційне подання Уповноваженого - акт реагування до Конституційного ОСОБА_1 України щодо вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційності) закону України чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Президента України та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим; офіційного тлумачення Конституції України.
Подання Уповноваженого - акт, який вноситься Уповноваженим до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття відповідних заходів у місячний строк щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини і громадянина.
Колегія суддів зазначає, що 24.01.2018 року Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини було внесено подання Прем'єр-Міністру України «Щодо усунення дискримінаційних підходів у пенсійному забезпеченні учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, щодо яких установлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою».
Разом з тим, станом на час прийняття відповідачем рішення від 07.12.2017 року за результатами розгляду заяви ОСОБА_2, на час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій як до Закону № 796-ХІІ, так і до Порядку № 1210 відповідних змін внесено не було. Іншого Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, прийнято не було.
Конституційне подання щодо вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційності) норм ст.59 Закону № 796-ХІІ та п.9-1 Порядку № 1210 Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини не вносилось.
Отже, зазначені вище норми ст.59 Закону № 796-ХІІ та п.9-1 Порядку № 1210 не визнані неконституційними, не скасовані, є чинними, а тому відповідач при розгляді заяви ОСОБА_2 про перерахунок пенсії зобов'язаний був діяти у відповідності до них.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачеві у перерахунку пенсії на підставі ч.3 ст.59 Закону № 796-ХІІ, п.9-1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210, діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом № 796-ХІІ, а тому відсутні підстави для визнання протиправними дій Кременчуцького об'єднаного УПФУ, скасування рішення відповідача № 397 від 07.12.2017 року про відмову в перерахунку пенсії та для зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01.10.2017 року з 5-кратного розміру мінімальної заробітної плати.
Колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню, клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до набрання чинності рішенням Верховного ОСОБА_1 у зразковій справі № 816/103/18 за позовом ОСОБА_4 до Кременчуцького об'єднаного УПФУ про перерахунок пенсії за ст.59 Закону № 796-ХІІ, з наступних підстав.
Відповідно до п.9 ч.2 ст.237 КАС України суд має право зупинити провадження у справі у разі розгляду типової справи і оприлюднення повідомлення Верховного ОСОБА_1 про відкриття провадження у зразковій справі - до набрання чинності рішенням Верховного ОСОБА_1 у зразковій справі.
Між тим, ухвалою Верховного ОСОБА_1 від 19.04.2018 року відмовлено у відкритті провадження у зразковій справі за поданням судді Полтавського окружного адміністративного суду Кукоби О.О. про розгляд Верховним Судом як зразкової справи типової справи № 816/103/18.
Отже, оскільки провадження у зразковій справі даної категорії не відкрито, підстави для зупинення провадження відсутні.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.02.2018 по справі № 816/98/18 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного ОСОБА_1, крім випадків, встановлених ч.5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя ОСОБА_5
Судді ОСОБА_6 ОСОБА_7
Повний текст постанови складений та підписаний 22.05.2018.