21 травня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/367/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів:
головуючого судді: Русанової В.Б.
суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року, (суддя Спірідонов М.О., повний текст складено 14.02.2018 року) по справі № 820/367/18
за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1
до Начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основянському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3
про визнання протиправним та скасування висновку, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Висновок про внесення змін до актового запису про шлюб від 30.11.2017 року;
- зобов'язати начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 внести зміни в свідоцтво про шлюб в графу ім'я шляхом зазначення повного ім'я позивача, а саме: ОСОБА_2 ОСОБА_1.
В обґрунтування позову зазначив, що отримав від відповідача повторно свідоцтво про шлюб, в якому в графі "ім'я" допущено помилку, а саме: не повністю зазначено ім'я позивача. Проте в задоволені заяви про внесення змін до зазначеного свідоцтва було відмовлено, що прийнято висновок начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 від 30.11.2017 року у зв'язку з наявністю розбіжностей у поданих документах.
Не погодившись з рішенням відповідача позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 року відмовлено у задоволенні позову.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, процесуального права просив його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено у внесенні змін до актового запису з підстав наявності розбіжностей в поданих документах та відсутністю підстав для внесення відповідних змін, а врахування судом першої інстанції лише посвідки про тимчасове перебування в підтвердження зазначення ім'я позивача є помилковим.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на положення Закону України « Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п. 1.5, 1.7, 2.7, 2.12 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, просив прийняти рішення на розсуд суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308, ч.1 311 КАС України справа розглядається в письмовому провадженні, межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що 21.10.2015р. Ленінським відділом державної реєстрації актом цивільного стану Харківського міського управління юстиції складено актовий запис № 730 про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_1 (прізвище) ОСОБА_2 (ім'я) (громадянин ОСОБА_4) та ОСОБА_5 (громадянка України) та видано свідоцтво про шлюб. (а.с.10)
13.09.2017 року позивач отримав повторно свідоцтво про шлюб, в якому в графі "ім'я" було допущено помилку, а саме: не повністю зазначено ім'я позивача.
Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив внести зміни до актового запису № 730 від 21.10.2015р. , а саме змінити ім'я нареченого на ОСОБА_2 ОСОБА_6 .
До заяви додав переклад паспорта заявника А 12355548, виданий Багдад від 25.07.2017 року та посвідку на тимчасове проживання ТР 138943, видану 6301 від 28.10.2015 року (а.с. 11, 12, 19).
30.11.2017р. начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 складено висновок, яким відмовлено у внесенні змін до актового запису у зв'язку з розбіжністю у документах та відсутністю підставі для внесення відповідних змін.
У висновку відповідач зазначає, що в повному витязі автомого запису про шлюб від 21.10.2015р. значиться ОСОБА_6 ОСОБА_2, у наданому перекладі паспорта заявника значиться ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6. Переклад документу про народження заявника не надано, договір між Україною та ОСОБА_7 про правову допомогу відсутній, а тому у зв'язку з розбіжністю у документах, відсутні підстави для внесення відповідних зімн.(а.с.9)
Позивач, не погоджуючись з рішенням відповідача звернувся до суду за захистом своїх прав.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв правомірно, в межах повноважень та спосіб встановлений законом, оскільки надані позивачем документи містять розбіжності в зазначені ім'я позивача, самостійно виправити їх відповідач не має можливості, належним документом, що підтверджує особу позивача є посвідка на тимчасове проживання, яка є офіційним документом на відміну від перекладу паспорту, та прирівняна фактично до паспортного документу.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.10р. № 2398-VI (далі - Закон № 2398-VI), Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 (далі - Правила № 96/5).
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України № 2398-VI відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Згідно з ч. 2 та ч. 3 ст. 9 Закону України № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.
Актовий запис цивільного стану є безспірним доказом фактів, реєстрація яких посвідчується, до спростування його в судовому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.
Відповідно до пункту 1 частини 2 ст. 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою особи, щодо якої складено актовий запис.
Відповідно до п. 1.5 Правил № 96/5 заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами.
Заяви іноземців, які постійно проживають в Україні, про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, складених органами державної реєстрації України, розглядаються відділом державної реєстрації актів цивільного стану на загальних підставах.
Документи, складені іноземною мовою, подаються для внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку.
Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником. Документи, які мають необумовлені виправлення, підчистки або викликають сумніви щодо їх достовірності, перевіряються особливо ретельно та у разі потреби направляються для проведення їх експертизи до судово-експертної установи Міністерства юстиції України (за рахунок заявника).
Згідно з п. 2.6 Правил № 96/5 разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються:
свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні;
інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті.
Відповідно до п. 2.12 Правил № 96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку.
Судом встановлено, що до заяви про внесення змін до актового запису цивільного стану позивачем додано паспорт, копію паспорта та його переклад з англійської на українську мову, зроблений офіційним перекладачем ОСОБА_8, справжність підпису якого посвідчена нотаріально та посвідку на тимчасове проживання.
З матеріалів справи вбачається, що в свідоцтві про шлюб зазначено в графі "ім'я" - ОСОБА_2, в паспорті позивача на англійській мові зазначено в графі "Full name" - Mohammed Salam Ftaikhan , в графі "surname "- Ftaikhan, в перекладі паспорту зазначено ім'я Мхаммед ОСОБА_2 ОСОБА_6, прізвище "Фтахіан".
Отже зазначені документи містять розбіжності в зазначенні ім'я позивача.
Колегія суддів зазначає, що відповідно до п.1.5 Правил № 96/5 працівник відділу зобов'язаний звірити відомості зазначені заявником у заяві із паспортом або паспортним документом, проте висновок відповідача не містить обґрунтування не прийняття до уваги наданих позивачем паспорту та його перекладу на українську мову, а також пропозицію позивачу надати свідоцтво про народження.
Посилання суду першої інстанції на пріоритетність посвідки на тимчасове проживання, як документу, що підтверджує особу позивача, колегія суддів вважає помилковим, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 14 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою возз'єднання сім'ї з особами, які є громадянами України, або під час перебування на законних підставах на території України у випадках, зазначених у частинах третій - тринадцятій цієї статті, уклали шлюб з громадянами України та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період до отримання дозволу на імміграцію.
Відповідно до ч. 14 ст. 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому ч.14 ст. 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства і документ, що підтверджує факт перебування у шлюбі з громадянином України, дійсний поліс медичного страхування.
Аналіз наведених статей дає підстави для висновку про те, що посвідка на тимчасове проживання є похідною від свідоцтва про шлюб, оскільки видається, зокрема, на його підставі.
Позивачем додано до заяви копію паспорту, складеного іноземною мовою, та відповідно до вимог Правил № 96/5 його переклад , справжність підпису перекладача засвідчена нотаріально.
Таким чином, оскільки згідно даних паспорту позивача та його перекладу зазначено прізвище позивача - ОСОБА_1 та ім'я позивача - ОСОБА_2 ОСОБА_1, відповідач неправомірно відмовив у внесенні змін до актового запису про шлюб № 730 від 21.10.2015 року щодо зазначення повного ім'я позивача.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновок відповідача від 30.11.2017 року, яким позивачу відмовлено у внесенні змін до актового запису про шлюб № 730 від 21.10.2015 року складений не в порядку та спосіб, передбачений чинним законодавством.
Вищезазначене суд першої інстанції не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно п. 2 ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Стосовно розподілу витрат зі сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, ухвалить нове судове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн., за подання апеляційної скарги - 1057,50 грн., що підтверджується квитанціями від 23.01.2018 року, 07.03.2018 року (а.с. 7, 35), а тому враховуючи, що за наслідками судового розгляду позовні вимоги задоволено, тому на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у загальному розмірі 1762,30 грн.
Керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2018 р. по справі № 820/367/18 скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Висновок начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 від 30.11.2017 року, яким позивачу відмовлено у внесенні змін до актового запису про шлюб № 730 від 21.10.2015 року.
Зобов'язати начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_3 внести зміни в свідоцтво про шлюб в графу "ім'я" шляхом зазначення повного ім'я позивача, а саме: ОСОБА_2 ОСОБА_1.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ'янському районах у м. Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1762,30 грн. ( одна тисяча сімсот шістдесят дві).
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя ОСОБА_9
Судді ОСОБА_10 ОСОБА_11