Головуючий І інстанції: Пілюгіна О.М.
21 травня 2018 р. Справа № 635/6586/17
Харківський апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача: Катунова В.В.,
суддів: Бершова Г.Є. , Ральченка І.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 07.03.2018, АДРЕСА_1, 62458, повний текст складено 07.03.18 по справі № 635/6586/17
за позовом ОСОБА_2
до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області
про визнання протиправними дій, про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 (далі позивач, ОСОБА_2) звернулася до суду з адміністративним позовом та просить визнати неправомірними дії Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області щодо відмови в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати відповідача зарахувати до стажу роботи позивача період роботи з 13 липня 1981 року до 11 вересня 1984 року старшим продавцем товарознавцем у Керченському оптово-роздрібному плодоовочевому комбінаті та призначити їй пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Постановою Харківського районного суду Харківської області від 07.03.2018 в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Харківського районного суду Харківської області від 07.03.2018 як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.
Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідач вказав, що не погоджується з вимогами апеляційної скарги та вважає рішення суду першої інстанції законним, прийнятим з чітким з'ясуванням всіх обставин справи та доказів та у відповідності до норм матеріального та процесуального права.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 15 серпня 2017 року ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та на підтвердження права на пільгову пенсію до заяви додала: копію паспорту громадянина України та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера на ім'я заявника; архівні довідки № М-180/1/08-04 та № М-180/2/08-04 від 22 червня 2017 року, видані Муніципальною казенною установою «Муніципальний архів міста Керчі»; архівні довідки № 1729, № 1730, № 1731, № 1732, видані 23 травня 2017 року Архівним відділом Управління культури та архівної справи Адміністрації Муніципальної освіти «Холмський міський округ» Сахалінської області; історичну довідку № М-180/3/08-04, видану Муніципальною казенною установою «Муніципальний архів міста Керчі» 22 червня 2017 року; довідку Харківського районного центру зайнятості № 561 від 19 липня 2017 року; копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03, копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копію свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1, виданого 12 листопада 1988 року, диплом серії НОМЕР_2, виданий Донецьким інститутом радянської торгівлі 30 червня 1981 року, реєстраційний номер 723; копію свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3, виданого 14 квітня 1992 року.
Рішенням Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного Фонду України Харківської області від 18 серпня 2017 року ОСОБА_2 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки за результатами розгляду заяви останньої та наданих документів про роботу, загальний стаж роботи заявника складає 12 років 5 місяців 19 днів. Зарахувати ОСОБА_2 до загального стажу періоди роботи з 01 липня 1981 року до 31 серпня 1984 року за архівними довідками № М-180/1/08-04 та № М-180/2/08-04, що видані 22 червня 2017 року МКУ «Муніципальний архів міста Керчі» Республіки Крим не має можливості, оскільки згідно ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що будь-які органи, їх посадові особи та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, непередбаченому законом, а видані ними будь-який акт (рішення, документ) є недійсним і не створює правових наслідків; також надані довідки містять розбіжності з датою народження заявника.
Не погодившись з такими діями відповідача, ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом.
Постановою суду першої інстанції у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В постанові суду зазначається про безпідставність позовних вимог у зв'язку з правомірністю дій відповідача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Положеннями ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Порядок та умови призначення пенсії за віком визначені ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до положень ст. 26 вказаного Закону, до досягнення 60 річного віку, право на пенсію за віком за наявності страхового стажу не менше 15 років до 31 грудня 2017 року мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року.
Отже, наведені вище норми матеріального права дають підстави для висновку, що пенсія за віком призначається жінкам, які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року та досягли 58 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
Судовим розглядом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, досягнувши 58-річного віку серпні 2017 року звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії. Відмова в призначенні позивачу пенсії обґрунтована тим, що загальний стаж заявника складає 12 років 5 місяців 19 днів, що є недостатнім для призначення пенсії, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, спірним у вказаній справі є правомірність відмови відповідача в призначенні пенсії ОСОБА_2 через відсутність необхідного страхового стажу, визначеного ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, відповідач відмовляється визнати страховий стаж з 13.07.1981 по 11.09.1984 виключно на тій підставі, що позивач не надав трудової книжки, а також довідок підприємства, виданих в установленому законом порядку, а надані позивачем архівні довідки № М-180/1/08-04 та № М-180/2/08-04, що видані 22 червня 2017 року МКУ «Муніципальний архів міста Керчі» Республіки Крим, який залишилося на тимчасово окупованій території України, відповідач не врахував як такі, що видані незаконно.
Так, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до Харківського приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області з заявою про призначення пенсії трудова книжка не надавалась.
Разом із тим, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що архівні довідки № М-180/1/08-04 та № М-180/2/08-04, що видані 22 червня 2017 року МКУ «Муніципальний архів міста Керчі» Республіки Крим, не можна брати до уваги, оскільки вони видані підприємством, яке функціонує на тимчасово окупованій території України, а тому не створюють жодних правових наслідків.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території", будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті є недійсним та не створює правових наслідків.
Отже, колегія суддів не приймає як належний та допустимий доказ надані позивачем архівні довідки, оскільки вони видані органом функціонуючим на тимчасово окупованій території України.
Будь-яких інших документів, які б підтверджували стаж роботи позивача з 13.07.1981 по 11.09.1984 не надано.
Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Натомість, відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність власних дій.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 316 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Харківського районного суду Харківської області від 07.03.2018 по справі № 635/6586/17 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України..
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді Г.Є. Бершов І.М. Ральченко