Справа № 212/5760/16
№ 22-ц/774/1139/К/18
про повернення апеляційної скарги
22 травня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Бондар Я.М., ознайомившись з апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 лютого 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 лютого 2018 року ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
Не погоджуючись із рішенням суду ПАТ «Укрсоцбанк», від імені якого за довіреністю діє ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, яка ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 квітня 2018 року залишена без руху, з підстав відсутності доказів повноважень представника та доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд справи.
Згідно зі ст.ст. 12,13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності змагальності та диспозитивної.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд цивільної справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя, у тому числі доступність до апеляційного оскарження судового рішення. Право на апеляційне оскарження судових рішень закріплено і в ст. 129 Конституції України.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.
Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. При цьому, Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.
Відповідно до ст. ст. 185, 357 ЦПК України в разі невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк, скарга повертається особі, яка її подала. Питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п'яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Як видно з наявного в матеріалах справи зворотного поштового повідомлення, ухвала Апеляційного суду про залишення без руху апеляційної скарги від 02 квітня 2018 року отримана апелянтом 11 квітня 2018 року ( а.с. 170).
Станом на даний час, вимоги ухвали не виконано, недоліки апеляційної скарги не усунуті, тому апеляційну скаргу необхідно повернути.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 06 лютого 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному поряду до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Я.М. Бондар