21 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/2/18
Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - військової частини НОМЕР_1 , -
26 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку, в якому просив:
- визнати протиправними дії щодо невиплати компенсації за неотримане речове майно, що передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 року № 178 «Про затвердження Порядку виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації за не отримане речове майно»;
- зобов'язати, на підставі довідки № 9 від 22 серпня 2017 року про вартість речового майна, що належить до видачі, вчинити дії по нарахуванню та виплаті грошової компенсації у сумі 11 967,46 грн.
Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року, на підставі статті 123 КАС України, даний позов було залишено без розгляду у зв'язку з пропущенням місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною 5 статті 122 КАС України.
Мотивуючи своє рішення суд вказав, що про порушення своїх прав позивач дізнався 02 жовтня 2017 року, що не заперечується останнім, а до суду з даним позовом звернувся 26 грудня 2017 року, не навівши при цьому поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Не погоджуючись з даною ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, з посиланням на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Головним доводом апеляції, щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду, позивач зазначає свою правову невизначеність щодо належного відповідача.
Апелянт наполягає на тому, що суд першої інстанції помилково не врахував наведені вище обставини, які перешкоджали йому використати своє право на своєчасне звернення до суду.
У відзивах на апеляційну скаргу представники відповідача та третьої особи вказують на правильність висновків суду першої інстанції та необґрунтованість і безпідставність апеляційної скарги, у зв'язку з чим просять залишити її без задоволення, а ухвалу - без змін.
Враховуючи, що відсутні клопотання від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції, відповідно до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновків, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частина 2 даної статті передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За правилами ч.3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується учасниками справи, спірні правовідносини виникли з приводу проходження та звільнення з публічної служби (в даному випадку - військової служби).
Приписами ч.5 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Виходячи з наведених положень, строк для звернення позивача до суду з даним позовом становить місяць з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Неоспорені сторонами фактичні обставини справи свідчать про наступне.
Капітан ОСОБА_2 проходив військову службу в Херсонському зональному відділі Військової служби правопорядку.
Наказом першого заступника начальника Генерального штабу Збройних Сил України (по особовому складу) від 24.07.2017 року № 112 капітана ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас за п. «д» ч.6 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (через сімейні обставини).
Відповідно до листів начальника Центрального управління речового забезпечення Збройних Сил України Тилу Збройних Сил України від 16.03.2017 року № 341/5/1/487 та командира військової частини НОМЕР_1 від 30.05.2017 року №350/305/101/715 пс позивач знаходився на речовому забезпеченні військової частини НОМЕР_1 .
22 серпня 2017 року військовою частиною НОМЕР_1 позивачу видано довідку № 9 про вартість речового майна, що належить до видачі на суму 11 967,46 грн.
На підставі отриманої довідки, позивачем подано рапорт на ім'я начальника Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно.
Наказом начальника Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку (по стройовій частині) від 23.08.2017 року № 175 капітана ОСОБА_1 з 23 серпня 2017 року виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Листом Херсонського зонального відділу військової служби правопорядку від 02.09.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у виплаті компенсації, та повідомлено, що у випадку, коли військова частина самостійно не веде військове господарство (відсутня речова служба), грошова компенсація за неотримане речове майно виплачується військовою частиною, в якій військовослужбовець знаходиться на речовому забезпеченні, та рекомендовано звернутись до військової частини НОМЕР_1 .
У вересні 2017 року позивач, звернувшись до командира військової частини НОМЕР_1 з проханням здійснити виплату грошової компенсації, 02 жовтня 2017 року отримав відмову, в якій зазначено про відсутність на це законних підстав.
Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався 02 жовтня 2017 року, що ним не заперечується, а навпаки підтверджується у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду та в апеляційній скарзі.
Проте, з відповідним позовом ОСОБА_2 звернувся до суду лише 26 грудня 2017 року, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду, встановленого ч.5 ст.122 КАС України.
Оцінюючи доводи апелянта щодо поважності пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вони є неспроможними оскільки викладені підстави, не є об'єктивно непереборними, а також не є такими, що пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Окрім того, слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Є обґрунтованими посилання суду першої інстанції на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) в якому зазначено, що «…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави».
Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін, на підставі ст. 316 КАС України.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2018 року про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 до Херсонського зонального відділу Військової служби правопорядку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Доповідач - суддя І.О. Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова
Повне судове рішення складено 21.05.2018 року.