Суддя-доповідач: Епель О.В.
про залишення апеляційної скарги без руху
21 травня 2018 року Справа № 826/19337/16
Суддя-доповідач Київського апеляційного адміністративного суду Епель О.В. у м. Києві, перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києві від 12 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_3 звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просила суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12 серпня 2015 року № 2094-17, яким позивачу визначено грошове зобов'язання у розмірі 25 000,00 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо ненадання висновку про повернення помилково сплачених грошових коштів по транспортному податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень до Головного управління казначейської служби України у м. Києва;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві подати до Головного управління казначейської служби України у м. Києва висновок про повернення позивачу помилково сплачених грошових коштів у розмірі 25 000,00 (двадцять п'ять тисяч) гривень.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києві від 12 березня 2018 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 12 серпня 2015 року № 2094-17, у задоволені решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням в частині щодо задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в цій частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України, а саме: апелянтом не сплачено судовий збір та не надано доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для його звільнення від сплати судового збору.
Так, відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
При цьому, у п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент виникнення в апелянта права на апеляційне оскарження, встановлено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент подання позивачем позову у цій справі, закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.
У п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на момент подання позивачем позову у цій справі, закріплено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
У Законі України "Про Державний бюджет на 2016 рік" станом на 01.01.2016 р. було встановлено розмір мінімальної заробітної плати 1378,00 грн.
Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Ціна позову у даній справі складає 25 000,00 грн.
Отже, з викладених правових норм та наведених обставин цієї справи вбачається, що позовні вимоги у даній справі включають в себе вимогу майнового характеру та дві вимоги немайнового характеру, що є похідними одна від іншої.
Разом з тим, оскільки апелянтом оскаржується рішення суду першої інстанції лише в частині задоволених позовних вимог майнового характеру, то судовий збір за подання апеляційної скарги становить 551,20x150%=826,80 грн.
Однак, апелянтом судовий збір сплачено не було, а натомість разом з апеляційною скаргою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати і єдиною визначальною підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони.
При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.
Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі «Креуз проти Польщі», вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
Разом з тим, доводи заявника щодо необхідності звільнити його від сплати судового збору та неспроможності сплатити судовий збір не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються правила ст. 169 Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху і апелянту надається строк для усунення її недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали.
Враховуючи вищевикладене, клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору підлягає залишенню без задоволення, апеляційна скарга - без руху і апелянту слід надати строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 296, 298, ч. 2 ст. 321, ч. 2 ст. 325, ст.ст. 328-331 КАС України, суддя-доповідач,
У задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без руху.
Надати апелянту строк для усунення недоліків його апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом сплати судового збору в розмірі 826,80 (вісімсот двадцять шість) грн. 80 (вісімдесят) коп. за наступними реквізитами: п/р 31211206781007, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 38004897, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030101, символ звітності - 206; призначення платежу - судовий збір, Київський апеляційний адміністративний суд, справа № 826/19337/16 або шляхом надання доказів, підтверджуючих наявність правових підстав для відстрочення/розстрочення апелянту сплати судового збору, зменшення його розміру чи звільнення від його сплати.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений нею строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Епель