16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4396/17
Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.
Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федусика А.Г.,
суддів - Зуєвої Л.Є. та Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року за адміністративним позовом Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» до Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
У серпні 2017 року Комунальне підприємство спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» (далі КП) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі ДФС) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2017 за № 0011661407.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з рішенням суду, КП подало апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказане рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі направлень від 25 квітня 2017 року №№ 1535/14-02, 1536/14-02, згідно з пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.4 п.78.1 ст.78 ПК України та відповідно до наказу ДФС від 24 квітня 2017 року №1195 співробітниками податкового управління проведена документальна позапланова виїзна перевірка КП з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Укрвентпром» за період з 01 жовтня 2016 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складено акт від 15 травня 2017 року № 420/15-32-14-07/31640133.
Перевіркою встановлено порушення КП п.44.1 ст.44, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість в розмірі 51446,00 грн. у декларації з податку на додану вартість за період грудень 2016 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки ДФС прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 29 травня 2017 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 51446,00 грн., що і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Вирішуючи спірне питання та відмовляючи в позові суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано первинних документів у розумінні ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, на підтвердження фактичного виконання субпідрядником ТОВ «Укрвентпром» ремонтних робіт. Суд також враховував, що приймати на підтвердження даних податкового обліку можливо лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, вважає їх правильними з огляду на наступне.
Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.
Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, на ряду з іншим, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Пунктом 198.6. ст.198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
Відповідно до п.201.10. ст.201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З аналізу вказаних норм вбачається, що визначальними умовами формування платником податкового кредиту з ПДВ, окрім інших, є наявність належним чином оформлених первинних документів, та зв'язок господарських операцій, на підтвердження яких складаються вказані первинні документи, з господарською діяльністю такого платника.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2016 року між КП (Замовник) з ТОВ «Укрвентпром» (Виконавець) укладено договір підряду №13/11 (наданий до перевірки), за яким виконавець взяв на себе зобов'язання провести ремонт: водопровідної мережі в с.Балково Понятівської с/р Роздільнянського району; водопровідної мережі с.Шеметове Єреміївської с/р Роздільнянського району; дитячого садка в с.Степове на 140 місць Роздільнянського району. Загальна вартість робіт за договором встановлена в розмірі 498552,94 грн., в т.ч. ПДВ 83092,16 грн..
На виконання вищевказаного договору підряду ТОВ «Укрвентпром» оформило та виписало на адресу підприємства податкові накладні від 30 листопада 2016 року № 279 на 291874,6 грн. (в т.ч. ПДВ 48645,76 грн.), від 30 листопада 2016 № 278 на 147289,3 грн. (в т.ч. ПДВ 24548,22 грн.), від 30 листопада 2016 року № 277 на 18014,06 грн. (в т.ч. ПДВ 3002,34 грн.), від 30 листопада 2016 року № 276 на 13637 грн. (в т.ч. 2272,83 грн.), від 30 листопада 2016 року № 275 на 27738,02 грн. (в т.ч. ПДВ 4623 грн.), а всього 498552,90 грн. (в т.ч. ПДВ 83092,15 грн.), які зареєстровано в ЄРПН.
Відповідно до суми, сплаченої КП, користуючись касовим методом, до складу податкового кредиту включено суму ПДВ 51446,00 грн. за період грудень 2016 року та відображено у додатку 5 декларації з ПДВ за грудень 2016 року та у декларації з ПДВ за грудень 2016 року. Виконання робіт оформлено актами КБ-2в від 31 жовтня 2016 б/н, листопад 2016 року. До кожного об'єкту капітальних робіт разом з актами виконаних будівельних робіт КБ-2в та довідками про вартість КБ-3 складно акти довільної форми про приймання-передачу будівельних матеріалів в монтаж субпідряднику по об'єкту без дати та без номеру.
Крім того, 05 грудня 2016 між ТОВ «Укрвентпром» та ТОВ «Інвестбудмонтаж» укладено договір переуступки № 05/12, за яким ТОВ «Укрвентпром» (перший кредитор) передало новому кредитору заборгованість, яка виникла по взаємовідносинам з КП в розмірі 308676,00 грн. (в т.ч. ПДВ 51446 грн.) за договором підряду від 13 листопада 2016 року №13/11. В свою чергу КП має сплатити вказану суму на адресу нового боржника ТОВ «Інвестбудмонтаж».
Згідно наданих платіжних доручень віл 13 грудня 2016 року № 326, № 327, № 328, даних бухгалтерського обліку, КП сплатило грошові кошти за ремонті роботи на користь ТОВ «Інвестбудмонтаж» в сумі 308676 грн. (в т.ч. ПДВ 51446 грн.).
Разом з тим, під час перевірки співробітниками податкового управління здійснено аналіз інформації, наявної у базах даних ДФС, даних ЄРПН, в результаті чого встановлено, що ТОВ «Укрвентпром» зареєстровано за адресою: 04112, м.Київ, Шевченківський район, вул.Оранжерейна, 3, офіс 208; директором, головним бухгалтером та засновником є одна й та сама особа - ОСОБА_2.
Згідно поданої фінансової звітності, основні засоби відсутні. В жовтні-листопаді 2016 року на ТОВ «Укрвентпром» працювало 3 особи (в т.ч. директор), а саме відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за жовтень 2016 року від 17 листопада 2016.
Крім того, згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) складає 5000,00 грн..
Також, як було зазначено податковим органом та жодним чином не спростовано позивачем, згідно акту перевірки від 15 травня 2017 №420/15-32-14-07/31640133, аналізом номенклатури товарів податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН від продавців на адресу ТОВ «Укрвентпром» у жовтні-листопаді 2016 року, встановлено що ТОВ «Укрвентпром» в цьому періоді купувало тільки товари, пов'язані з ремонтними та будівельними роботами і транспортно-експедиційні послуги. Отже встановлено відсутність придбання у інших можливих виконавців робіт з капітального ремонту трьох об'єктів по Роздільнянському районі Одеської області, зокрема, щодо капітального ремонту водопровідної мережі.
Аналізом номенклатури товарів податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН ТОВ «Укрвентпром», на адресу покупців у жовтні-листопаді 2016 року встановлено, що товариство реалізовувало товари (для ремонтних та будівельних робіт), будівельно-, монтажно-, ремонтно-оздоблювальні-проектні роботи та транспортно-експедиційні і складські послуги всього на суму ПДВ 4896526 грн., з яких 72% у жовтні та 82% у листопаді складали будівельно-монтажні та ремонтні роботи на території м.Києва та Київської області (без врахування робіт для КП).
Окремо колегія суддів зазначає, що до основного виду діяльності контрагента позивача відноситься (Код КВЕД 43.22) монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування, водночас, згідно до договору підряду ТОВ «Укрвентпром» повинен виконати роботи, зокрема, по капітальному ремонту дитячого садка, що суперечить основному виду діяльності.
Крім того, 04 липня 2016 року між КП (Генпідрядник) та КП «Облтрансбуд» (Замовник) укладений договір підряду № 21, за яким Генпідрядник зобов'язався виконати роботи згідно з умовами договору по об'єкту: «Капітальний ремонт дитячого садка в с.Степове Роздільнянського району Одеської області на 140 місць», а Замовник прийняти та оплатити такі роботи.
Отже, за договором підряду № 13/11 від 13 листопада 2016 року КП фактично виступило Генпідрядником по об'єкту «Капітальний ремонт дитячого садка в с.Степове Роздільнянського району Одеської області на 140 місць», разом з тим, п.6.4.4 вказаного договору підряду №21 надано право залучати до виконання договору підряду третіх осіб (субпідрядників) лише після отримання згоди Замовника (КП «Облтрансбуд»), якої в даному випадку КП отримано не було.
Більше того, з аналізу наданої КП первинної документації (акти виконаних робіт, форми КБ-2 та інші) не вбачається факту реалізації ТОВ «Укрвентпром» повноважень субпідрядника в спірних господарських правовідносинах, вказана особа жодним чином не зазначена, як учасник правовідносин, що спростовує реальність господарських правовідносин КП з ТОВ «Укрвентпром».
Таким чином, враховуючи все вищезазначене у сукупності, характер наданих послуг позивачу ТОВ «Укрвентпром», в контексті основного виду діяльності виконавця, колегія суддів приходить до висновку про відсутність розумної комерційної складової в діяльності КП в даних спірних правовідносинах.
Також, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених документів та/або сплати грошових коштів.
Отже, враховуючи всю сукупність доказів у справі, колегія суддів приходить до висновку, що надані позивачем первинні документи не можуть вважатися належним підтвердженням фактичного здійснення господарських правовідносин позивача з контрагентом, не узгоджуються один з одним та, відповідно, не підтверджують правомірність формування податкового кредиту, а будь-яких інших належних доказів в ході розгляду справи позивачем надано не було.
При цьому колегія суддів вважає, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно-правового договору або відсутність доказів визнання такого договору недійсним або нікчемним, самі по собі не свідчать про реальність вчинення відповідної господарської операції, а також про придбання товарів та послуг саме з метою використання їх в господарській діяльності, якщо це не підтверджено відповідними, належним чином оформленими первинними документами.
В той же час, встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено, зокрема, відсутність реального вчинення цієї господарської операції, її господарської мети чи спотворення логічної процедури та порядку конкретної господарської операції.
Тому, з врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 травня 2017 за №0011661407 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Отже, рішення суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.
Також, колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст.308, 315, 316, 321,322, 325 КАС України, суд -
Апеляційна скарга Комунального підприємства спільної власності територіальних громад Роздільнянського району «Роздільнатеплокомуненерго» - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2018 року - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає чинності з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку ст.328-331 КАС України.
Головуючий суддя Федусик А. Г.
Судді Зуєва Л.Є. Шевчук О.А.