Справа № 823/2045/17 Суддя (судді) першої інстанції: В.П. Тимошенко
21 травня 2018 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” (представник Попов А.І., довіреність №1263/0109/1 від 23.12.2016 року), третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент соціальної політики Черкаської міської ради Черкаської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради”, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Департамент соціальної політики Черкаської міської ради Черкаської області про:
- визнання незаконною бездіяльності Комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” (спеціалізована радіологічна Медико-соціальна експертна комісія) із нездійснення відповідних дій, згідно поданої заяви від 06.11.2017 та поданих раніше медичних документів, щодо зміни ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , формулювання причини інвалідності 2-ї групи, встановленої згідно акту 1544 огляду МСЕК від 06.07.2015 та відповідно до довідки МСЕК від 06.07.2015 з “загальне захворювання” на “поранення, контузії, каліцтва, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”;
- зобов'язання Комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” (спеціалізована радіологічна Медико-соціальна експертна комісія) на підставі поданих раніше медичних документів, проведеного огляду МСЕК та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2017 змінити встановлений згідно акту 1544 огляду МСЕК від 06.07.2015 та відповідно до довідки МСЕК від 06.07.2015 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 причинний зв'язок інвалідності 2-ї групи з “загальне захворювання” на “поранення, контузії, каліцтва, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
В апеляційній скарзі позивач посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідачем було подано відзив на апеляційну скаргу за змістом якого зазначено, що первинні медичні документи про отримані контузії головного мозку відсутні, а подальше встановлення діагнозу як наслідків баротравми базується лише на словах потерпілого, що не дає на теперішній час змінити причину інвалідності.
Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції без змін.
Представник третьої особи до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засіданя був повідомлений належним чином.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 встановлена 2 група інвалідності з 03.07.2015р., відповідно до даних довідки МСЕК Серія 12ААА №187383 безтерміново, із зазначенням причини інвалідності - загальне захворювання (а.с.22).
Згідно з даними акту 1544 МСЕК від 06.07.2016 року, документи, які були підставою для винесення експертного рішення ( пункт 33.акту) є : форма №088/щ, витяг з амбул. картки, постанова КМУ від 03.12.2009р. №1317 із змінами від 31.05.2012, наказ МОЗУ від 05.09.2011 №561. Також акт містить відомості про медико-соціальний анамнез, діагноз, групу інвалідності - 2 та причини інвалідності - загальне захворювання тощо (а.с.36-39).
Пунктом 28.2 акту 1544 МСЕК від 06.07.2016 року медико-соціальний анамнез: “хворіє протягом 10 років, неодноразово стаціонарно лікувався в кардіологічному відділенні 3 міської лікарні, ЧОКЦ. Лікування приносить незначний короткотерміновий ефект. Погіршення стану з 2011 року. В 2014 році переніс мок. ішемічний інсульт. Постійно приймає гіпотензивні препарати, ноотропи”.
У пункті 28.6.6. Додаткові дані (акту 1544 МСЕК, а.с. 38): “ф. 088/о. Виписки з історії хвороби Ровеньківської багатопрофільної міськлікарні № 742/7484 від 26.08.2014 року та денного стаціонару поліклініки № 5 м. Черкаси № 990 від 30.04.2015 року.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2017р. (справа №22ц/793/365/17) встановлено, що ОСОБА_1 в період з 16 серпня 2014 року по 24 листопада 2014 року був добровільно залучений до забезпечення проведення антитерористичної операції (у т.ч. проводив волонтерську діяльність), перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції на території Луганської області в період її проведення. Дане судове рішення набрало законної сили.
06.11.2017 позивач звернувся до голови медико - соціальної експертизи Комунального закладу “Черкаський обласний центр медико - соціальної експертизи Черкаської обласної ради” (відповідача) із заявою про проведення повторного огляду та заміну причини інвалідності із “загальне захворювання” на нову причину інвалідності - “поранення, контузії, каліцтва, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення” (а.с.24-26).
У відповіді Комунального закладу “Черкаський обласний центр медико - соціальної експертизи Черкаської обласної ради” від 11.12.2017 №М-0108/01-200 зазначено, що при перевірці медико - експертної справи відсутні підтверджуючі документи антитерористичного центру про отриману ним контузію на території, де велись бойові дії, та інші документи, як того вимагає Постанова КМУ від 08.09.2015 №685 “Про затвердження Порядку надання статусу інваліда війни особам які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в АТО, забезпеченні її проведення”.
Позивач вважає, що наявна протиправна бездіяльність відповідача щодо невчинення ним жодних дій по розгляду його заяви про зміну формулювання причин інвалідності та просить суд зобов'язати відповідача на підставі поданих раніше медичних документів, проведеного огляду МСЕК та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2017, змінити встановлений згідно акту 1544 огляду МСЕК від 06.07.2015 та відповідно до довідки МСЕК від 06.07.2015 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 причинний зв'язок інвалідності 2-ї групи з “загальне захворювання” на “поранення, контузії, каліцтва, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення”.
Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні, гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливостей для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами визначає Закон України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” від 21 березня 1991 року № 875-XII (далі - Закон № 875-XII).
Відповідно до статті 3 Закону № 875-XII інвалідність як міра втрати здоров'я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Положення про медико-соціальну експертизу затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням думок громадських організацій інвалідів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1317 затверджені Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Положення про медико-соціальну експертизу визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями.
Відповідно до пункту 3 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Згідно з пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, затвердженою тією ж постаново Кабміну України від 3 грудня 2009 року № 1317, лікарсько-консультативна комісія лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я направляє осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, на огляд комісії за формою, затвердженою МОЗ.
Комісія приймає документи осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за наявності у них стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності не пізніше ніж через чотири місяці з дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням протягом п'яти місяців з перервою за останніх 12 місяців, а у разі захворювання на туберкульоз - протягом 10 місяців з дня настання непрацездатності.
Згідно із пунктом 15 Положення про медико-соціальну експертизу Комісія проводять своєчасно огляд (повторний огляд) осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, за місцем їх проживання або лікування, у тому числі за місцем їх проживання або місцем перебування у закладах соціального захисту для бездомних осіб та центрах соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, за направленням відповідного лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я після пред'явлення паспорта чи іншого документа, що засвідчує особу.
Відповідно до пункту 17 Положення про медико-соціальну експертизу Медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.
Суд звертає увагу, що позивач у 2015 році при первинному огляді надав всі належні документи. Натомість, звернувшись із спірною заявою безпосередньо до МСЕК у 2017 для зміни підстав інвалідності, а не через лікарсько-консультативну комісію лікувального профілактичного закладу охорони здоров'я, як це передбачено пунктом 4 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, що позбавило можливості комісію розглянути питання зміни причин інвалідності, як того вимагають приписи нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності причинний зв'язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов'язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).
Водночас, згідно з пунктом 19-2 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності причинний зв'язок інвалідності з пораненням, контузією або каліцтвом, одержаними під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, особам, зазначеним у пунктах 11 - 14 (крім військовослужбовців (резервістів, військовозобов'язаних) та осіб, зазначених у пункті 12 частини другої статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), встановлюється на підставі:
- медичних документів про звернення за медичною допомогою із зазначенням обставин одержання поранення, контузії, каліцтва;
- документів, що підтверджують участь в антитерористичній операції, які визначені абзацом третім підпункту 2, абзацом четвертим підпункту 3 чи абзацом третім підпункту 4 пункту 4 Порядку надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2015 р. № 685 (далі Порядок 685).
Даний Порядок визначає процедуру надання статусу інваліда війни особам, які отримали інвалідність внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення.
Пунктом 2 цього Порядку 685 визначено, що статус інваліда війни надається, зокрема, особам, які добровільно забезпечували (або добровільно залучалися до забезпечення) проведення антитерористичної операції (у тому числі провадили волонтерську діяльність) та стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції (у тому числі волонтерської діяльності), перебуваючи безпосередньо в районі антитерористичної операції в період її проведення.
Пунктом 4 Порядку 685 визначено, що підставою для надання особам статусу особи з інвалідністю внаслідок війни є: 3) для осіб, зазначених в абзаці п'ятому пункту 2 цього Порядку:
- довідка медико-соціальної експертної комісії про групу та причину інвалідності;
- клопотання про надання статусу інваліда війни керівника добровольчого формування, до складу якого входила така особа, або командира (начальника) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, МВС, Національної поліції, Національної гвардії або іншого утвореного відповідно до закону військового формування чи правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа виконувала завдання антитерористичної операції. До клопотання додаються документи, що підтверджують участь особи в антитерористичній операції, або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які разом з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, інваліда війни або учасника війни;
- довідка керівника Антитерористичного центру при СБУ, Генерального штабу Збройних Сил про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами, МВС, Національною гвардією та іншими утвореними відповідно до закону військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;
З аналізу приписів Порядку 685 вбачається, що для надання статусу інваліда війни в конкретному випадку позивача і для вирішення даного питання щодо зміни причин інвалідності за наявності судового рішення Апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2017р., яке набрало законної сили, немає необхідності вимагати у позивача витяг з наказу антитерористичного центру при СБУ про залучення ОСОБА_1 до АТО, а тому суд не погоджується із аргументом відповідача про необхідність надання позивачем таких документів.
Водночас, спірним питанням в даній справі є надання статусу інваліда війни. Верховний суд відкрив провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Придніпровського районного суду м Черкаси від 31 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Черкаської міської ради, третя особа - Комунальний заклад “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради.
Спірною є обставина наявності причинного зв'язку інвалідності з пораненням контузією або каліцтвом, одержаним під час безпосередньої участі в АТО, тобто спірним є факт наявності поранення, контузії чи каліцтва саме в період перебування позивача в зоні АТО з 16.08.2014 по 24.11.2014, і чи уповноважений на такі дії та прийняття рішень саме відповідач.
Згідно з пунктом 20 Положення про медико-соціальну експертизу комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.
Пунктом 1.6 Інструкції про встановлення груп інвалідності, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.09.2011 № 561 (далі - інструкція) документи, що використовуються для визначення причинного зв'язку інвалідності, подаються в оригіналі або копії, засвідчені в установленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 1.10 Інструкції при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об'єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.
Із системного аналізу Інструкції про встановлення груп інвалідності та доповненнями, внесеними 31.08.2016 постановою КМУ № 569 до Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке визначає порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями, а саме виходячи із ретельного вивчення пункту 19-2, суд приходить до висновку, що саме відповідач уповноважений встановлювати причинний зв'язок інвалідності з пораненням, контузією або каліцтвом, одержаними під час безпосередньої участі в антитерористичній операції.
У зв'язку з викладеним, суд відхиляє посилання відповідача на лист МОЗ України від 19.01.2016 № 16.02/1210 МСЕК, оскільки останній носить рекомендаційний характер і датований раніше внесених доповнень до Порядку 685.
Що стосується посилання відповідача про необхідність надання судового рішення про встановлення факту каліцтва позивача в зоні АТО, суд зазначає наступне.
Пунктом 2 абзацом 4 постанови пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 “Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення” визначено, що не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов'язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому главою 31-А ЦПК. (пункт 2 змінено згідно з постановою Пленуму Верховного Суду від 25.05.98 р. N 15)
У зв'язку з викладеним, суд не бере до уваги доводи відповідача про необхідність судового рішення про встановлення факт каліцтва позивача, набутого саме в зоні АТО.
Водночас, як свідчать матеріали справи, зокрема, пояснення голови обласної МСЕК №2, ОСОБА_1 знаходився з 16.08.2014 по 26.08.2014 в Ровеньківській багатопрофільній міській лікарні з діагнозом: “Лакунарний інфаркт мозку в лівому каротидному басейні, правобічна пірамідна недостатність. Гіпертонічна хвороба II (ГПМК - гостре порушення мозкового кровообігу), ступінь ризику III” в чому йому видано листок непрацездатності Серія АГВ № 698786 з відміткою в графі діагноз первинний “Лакунарний інфаркт мозку”.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №742/7484 дані історії захворювання включають: “...погіршення гостро 16.08.14 біля 14.00 на фоні підвищення АТ (артеріального тиску)...”. В даному медичному закладі проведено рентгенографію легень, загальноклінічні лабораторні дослідження та консультація окуліста. Рентгенографія кісток черепа, що є обов'язковим дослідженням при черепно - мозкових травмах (видимих чи по заяві постраждалого) відсутня. Також відсутній опис видимих пошкоджень голови, зовнішнього та внутрішнього вуха.
В медичній документації направлення на МСЕК за ф. 088/о від 24.06.15 п. 11 містить наступну інформацію: “Хворіє на протязі тривалого часу. Погіршення стану з 2011 року, відмічає значне підвищення тиску. Лікувався в неврологічному відділенні. В 2014 році переніс ішемічний інсульт”(лакунарний інфаркт). Діагноз при направленні: “Хронічна ДЕ (дисциркуляторна енцефалопатія) ІІ-ІІІ з перенесеним лакунарним інсультом в басейні лівої СМА (середньо мозкової артерії) (2014 р.), правобічний рефлекторний пірамідний гемісиндром, помірно виражений цефалгічний, вестибуло-атактичний, церебростенічний синдроми...” (а.с.40).
ОСОБА_1 був оглянутий МСЕК 06.07.2015 (а.с.36-39) з встановленням II (другої) групи інвалідності від загального захворювання безтерміново (довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією №187383 а.с.22). Основний діагноз: “Хронічна гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія Н 2-3 перенесеним лакунарним інсультом в басейні лівої СМА (середньо мозкової артерії) (2014 р.), правобічний рефлекторний пірамідний гемісиндром, помірно виражений цефалгічний, церебростенічний та виражений вестибуло-атактичний синдроми. Гіпертонічна хвороба 2 ст., 3 ст. Кризовий перебіг з частотою кризів 2-3 на місяць. Гіпертензивне серце. ФК II. Ризик 3.”
Суд звертає увагу, що позивач у 2015 році надав необхідні консультативні заключення, обстеження, що підтверджували основний діагноз, був згоден з рішенням комісії та не мав претензій шодо формулювання діагнозу (на що вказують матеріали медико-експертної справи).
Відповідно до виписного епікризу № 10338 КНП “Перша Черкаська міська лікарня” ЧМР, ОСОБА_1 встановлено діагноз: “Стійкі залишкові явища перенесених 2-х контузій головного мозку (16.08.2014 р., 12.10.2014 р.) з декомпенсованим гіпертензивно-лікворним синдромом у вигляді диплопії, упорного цефалгічного синдрому, помірного вестибуло-атактичного синдрому, правобічного гемісиндрому, рефлекторного в правій руці, помірного в правій нозі, помірного астено-вегетативного синдрому.” (а.с.16).
Судом першої інстанції був допитаний свідок ОСОБА_2 (лікар невропатолог приватної практики, до 01.01.2018 лікар-невропатолог КНП “Перша Черкаська міська лікарня” ЧМР) яка зазначила, що дійсно ОСОБА_1 перебував на лікуванні в КНП “Перша Черкаська міська лікарня” ЧМР з 10.11.2015 по 21.11.2015. Хворий скаржився на головні болі, втрату свідомості, зниження слуху. Крім того пояснила, що зі слів позивача, їй відомо, що він переніс контузію. На підтвердження своїх слів хворий документів не надавав, посилаючись на їх втрату. Після проведених досліджень 06.01.2016 нею встановлено, що дійсно в позивача несудинний характер змін головного мозку, що може викликати лише травма.
На запитання представника позивача про те, чому у листку непрацездатності Ровеньківської багатопрофільної міської лікарні зазначено діагнозом “Лакунарний інфаркт мозку” не має жодного запису про контузію, свідок зазначила, що можливо його не оглядав невропатолог, не було проведено всіх необхідних досліджень та не враховано контузії при поставлені діагнозу.
Згідно з медичною книжкою хворого (позивача) ОСОБА_1 лікувався у лікаря невропатолога ОСОБА_2 з 10.11.2015 і по теперішній час. Документів, які б свідчили про наявність контузії, набутої саме підчас перебування позивача у полоні, не збереглися. Свідок дійшла висновку про причинний зв'язок захворювання позивача із контузією саме зі слів позивача та з медичних досліджень, які проводилися вже більше ніж через рік після перебування позивача у полоні.
За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що покази свідка не впливають на мотивовану оцінку суду щодо обставин справи, оскільки не спростовують і не підтверджують наявність чи відсутність порушень з боку суб'єкта владних повноважень (відповідача) у контексті розгляду (не розгляду ) заяви позивача від 06.11.2017.
Водночас, в своїх поясненнях голова обласної МСЕК №2 зазначила таке: в графі анамнез хвороби вказано, що документи про першу і другу контузію загублені; АКТГ (аксіальна комп'ютерна томографія) головного мозку від 10.12.2014, що фігурує в діагнозі, в матеріалах справи відсутня;- в анамнезі хвороби виписки вказано, що в грудні 2014 року громадянин лікувався в нейросудинному відділенні Черкаської області з діагнозом Лакунарний ішемічний інсульт в басейні ЛСМА (лівої середньо мозкової артерії), однак дана виписка в матеріалах справи відсутня; в графі обстеження вказано - РВ (реакція Вассермана), ЗАК (загальний аналіз крові), аналіз крові на цукор, біохімія крові, загальний аналіз сечі, ЕКГ (електрокардіографія), онкоогляд. Відповідно до клініко - діагностичної програми згідно Наказу МОЗ України від 17.08.2007 року № 487 “Про затвердження клінічних протоколів надання медичної допомоги за спеціальністю “Неврологія” зі змінами Наказ МОЗ України від 17.04.2014 № 275 “Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при геморагічному інсульті” не проведено: огляд нейрохірурга, консультація окуліста, огляд терапевта, рентгенографію черепа, електроенцефалографію.
Таким чином діагноз встановлено лише зі слів ОСОБА_1 , первинні документи про контузію головного мозку відсутні, подальше встановлення діагнозу “Наслідки повторних контузій...” базується лише на словах постраждалого та проведено без достатнього об'єктивного підґрунтя, встановленого законом та без залучення обласних спеціалістів (невролога, нейрохірурга) та судово - медичного експерта.
В листі-відповіді від 13.02.2018 №92/02/18 за підписом головного лікаря Центральної МСЕК МОЗ України зазначено, що при вивченні наданих документів вставлено, що гр. ОСОБА_1 оглянутий спец радіологічною МСЕК 06.07.2015 і з приводу патології центральної нервової і серцево-судинної систем з ускладненнями, визнаний інвалідом ІІ групи від загального захворювання безтерміново.
Змінити причину інвалідності гр. ОСОБА_1 на підставі рішення Апеляційного суду Черкаської області від 03.03.2017 про встановлення факту участі в АТО неможливо, оскільки підтверджуючі документи про отримання контузії, поранення чи захворювання під час забезпечення антитерористичної операції на сході України відсутні.
Дане питання може бути розглянуте МСЕК при наданні витягу з наказу антитерористичного центру при СБУ про залучення гр. ОСОБА_1 до антитерористичної операції або рішення суду про обставини ушкодження здоров'я, отриманих в АТО (а.с.99).
Таким чином, офіційних військово-медичних документів про захворювання відповідача, які свідчили б про наявність контузії перенесеної саме в період перебування в АТО, відсутні.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем 19.01.2018 до Державного закладу “Центральна МСЕК МОЗ України” направлена медико - експертну справу ОСОБА_1 та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2017, для прийняття рішення щодо можливого встановлення причинного зв'язку захворювання, контузії отриманих під час забезпечення АТО.
Водночас, сторонами не заперечувалося, що Державний заклад “Центральна МСЕК МОЗ України” запрошував позивача на розгляд його медико-експертної справи, натомість позивач відмовився брати участь у засіданні.
Щодо порушення відповідачем приписів Закону України “Про звернення громадян”, суд погоджується з позивачем, що дійсно передбачені законом строки надання відповіді, і в тому числі, особам з інвалідністю, порушені.
Водночас, метою подання адміністративного позову є отримання позитивної відповіді щодо зміни підстав інвалідності, тобто спірним є питання чи порушено право позивача на зміну (отримання) конкретно-бажаного формулювання причин інвалідності.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем здійснювалися заходи щодо співпраці з позивачем в телефонному режимі, в тому числі запрошували його на засідання Центральної МСЕК МОЗ України, на що отримували категоричні відмови.
З урахуванням викладеного, а також беручи до уваги, що бездіяльністю (діями) відповідача не порушено право позивача на зміну формулювання причин інвалідності, оскільки позивач за умови дотримання приписів пунктів 15, 17 Положення про медико-соціальну експертизу, не позбавлений права звернутися до відповідача для вирішення даного питання, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача.
Позовна вимога про зобов'язання Комунального закладу “Черкаський обласний центр медико-соціальної експертизи Черкаської обласної ради” (спеціалізована радіологічна Медико-соціальна експертна комісія) на підставі поданих раніше медичних документів, проведеного огляду МСЕК та рішення Апеляційного суду Черкаської області від 09.03.2017 змінити встановлений згідно акту 1544 огляду МСЕК від 06.07.2015 та відповідно до довідки МСЕК від 06.07.2015 ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 причинний зв'язок інвалідності 2-ї групи з “загальне захворювання” на “поранення, контузії, каліцтва, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення” не підлягає задоволенню як похідна.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
суддя В.В.Файдюк
суддя Є.В.Чаку