Справа № 216/1539/18
2/216/1730/18
08 травня 2018 року м. Кривий Ріг
Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,-
03.04.2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання. Просить суд розірвати договір довічного утримання за яким вона на користь відповідача відчужила житловий будинок з господарчими будівлями і спорудами за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Дунайська, будинок 11, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі №1954; скасувати реєстрацію права власності реєстраційний номер 26921123 від 04.08.2010 року за відповідачем, визнати за нею право власності та скасувати заборону на відчуження вказаного будинку.
Вказана позовна заява згідно ст. 185 ч.1 ЦПК України до розгляду прийнята не була, оскільки не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК України, а саме: відсутні відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися; відсутні відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; позивачем не надано підтвердження про те, що нею не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Ухвалою суду від 02.04.2018 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху, було надано позивачу строк для усунення вказаних недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.
Копію ухвали від 02.04.2018 року позивачем отримано 13.04.2018 року, про що свідчить поштове повідомлення, однак, в порушення вимог ст.185 ч.1 ЦПК України до цього часу ухвала суду не виконана.
Відповідно правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові по справі № 6-2053цс15 від 25.11.2015 року, яка згідно вимог ст.360-1 ч.1 ЦПК України повинна враховуватисьіншими судами загальної юрисдикції при застосуванні норм права, судом враховано можливість здачі заявником документів на пошту в установлений ухвалою суду строк, з дня отримання позивачем ухвали.
Виходячи з наведеного, а також приймаючи до уваги те, що Європейський суд з прав людини, у своїх рішеннях, наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, в § 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України», Європейський суд зазначив, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції.
Відповідно до ч.ч.3,7 ст.185 ЦПК України - якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
З огляду на викладене, позовну заяву ОСОБА_2 необхідно вважати неподаною та повернути позивачу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання - вважати неподаною та повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області, шляхом подання апеляційної скарги через Центрально-Міський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.